Провадження №2-а/447/30/25
Справа №447/1833/25
30.09.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бачуна О.І.
з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Скрипець Руслана Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
24.06.2025 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4969099 від 13.06.2025 року, винесеної старшим лейтенантом поліції Скрипець Р.І. про накладення на нього адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, описаний в постанові. Зазначає, що у поліцейського були відсутні підстави як для його зупинки, так і для вимагання пред'явити документи, так як жодних правопорушень він не вчиняв. Стверджує, що працівник поліції не надав будь-яких доказів, що підтверджували б вчинення ним адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 18.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 09.09.2025року залучено до участі у справі співвідповідача Голвне управління Національної поліції у Львівській області.
29.08.2025 року надійшла заява представника відповідача про долучення до матеріалів справи відеозапису із місця події.
Належним чином повідомлені учасники судового розгляду у судове засідання 30.09.2025 року не з'явилися, що в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
За ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Судом встановлено, що 13.06.2025 року старшим лейтенантом поліції Скрипець Р.І. Стрийського РУП ГУНП у Львівській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4669099, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400грн. за порушення вимоги Правил дорожнього руху..
В постанові зазначено, що 13.06.2025 року о 17:02 год. с.Держів, вулиця Лесі Українки,140 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлено, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.1 ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого відповідачем, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в такому зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Із доданого відеозапису також встановлено, що дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Встановивши факт вчинення адміністративних правопорушень, а саме порушення вимог п. 2.1а, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП, тому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача за ч.2 ст.126 КУпАП.
Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що працівник поліції склав постанову незаконно та він вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував. Однак твердження позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Факт порушення п.2.1 а ПДР України ОСОБА_1 доведений представленим відеозаписом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що постанова від 13.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4969099 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, є правомірною, складена з дотриманням вимог ст.280 КУпАП, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин в їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Скрипець Руслана Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення складено 30.09.2025 року.
Суддя Бачун О. І.