Провадження №2/447/658/25
Справа №447/811/25
(заочне)
29.09.2025 Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Бачуна О.І.
з участю секретаря судових засідань Данилів О.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві, Львівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-
18.03.2025р. позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом в якому просить суд ухвалити рішення, яким просить провести поділ спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 та виділити ОСОБА_2 в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 частину зони технічного обслуговування (ТО) за адресою АДРЕСА_2 ; 1/2 частини контрольно-технічного пункту (КТП) за адресою: АДРЕСА_2 та припинити право спільної сумісної власності сторін по справі на вищевказане майно.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.12.2020року рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/2107/20 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В період шлюбу сторони за спільні кошти набули майно: квартиру АДРЕСА_1 ; зону технічного обслуговування (ТО) за адресою АДРЕСА_2 ; контрольно-технічний пункт (КТП) за адресою: АДРЕСА_2 . Правовстановлюючі документи, на майно, окрім квартири, оформлено на відповідача. Сторони не можуть досягнути згоди щодо користування, розпорядження та володіння спільним майном. Вказане майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договору між сторонами по справі щодо порядку використання та набуття об'єктів спільної сумісної власності не укладено. Спірне майно набуте за час шлюбу. Оскільки з відповідачем вона не досягла згоди щодо користування, розпорядження та володіння спільним майном, тому звернулася в суд за захистом своїх прав.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 20.03.2025року позовну заяву залишено без руху.
26.03.2025року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
27.03.2025року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 23.06.2025р. закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задоволити та подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено:
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/2107/20 від 03.12.2020року шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2003, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2944540 від 27.02.2004року, ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації д Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №393945000, ОСОБА_3 належить зокрема: зона технічного обслуговування (ТО) за адресою АДРЕСА_2 вартістю 1268426грн. та контрольно-технічний пункт (КТП) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 198,8кв.м.
Оцінка суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши та перевіривши матеріали цивільної справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 слід задоволити.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
У ч.1 ст.70 СК встановлено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Статтями 11-13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до положень ст.ст.76-78, 80-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 9975,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частини зони технічного обслуговування (ТО) за адресою АДРЕСА_2 ; право власності на 1/2 частини контрольно-технічного пункту (КТП) за адресою: АДРЕСА_2 .
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; зону технічного обслуговування (ТО) за адресою вулиця Ходорівська,8-Д, м.Новий Розділ, Стрийського району Львівської області; контрольно-технічний пункт (КТП) за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 сплачений судовий збір в сумі 9975,60грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 29.09.2025.
Суддя Бачун О. І.