Справа №461/7991/25
Провадження №3/461/2844/25
30 вересня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Б.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), адреса проживання/перебування АДРЕСА_1 , ( НОМЕР_1 )
за ч. 1 ст.483 Митного Кодексу України, -
27 серпня 2025 року в ході здійснення митного контролю
міжнародних експрес відправлень, в зоні митного контролю ЦСС, ТзОВ “ТРАНС-Н митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, за результатами спрацювання СУР було проведено митний огляд МЕВ № 521600026 та виявлено не задекларовані товари, які не відповідають даним
зазначеним у товаросупровідних документах МТД № 521600026, відправником зазначеного МЕВ, яке надійшло з США, виступає гр. ОСОБА_3 , місце проживання/перебування: USA, WARREN, ( НОМЕР_1 ) отримувачем: - РОСТИСЛАВ СУШИНСЬКИЙ, місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , ( НОМЕР_2 ).
Згідно з міжнародним транспортним документом № 521600026 відправник зазначив, що у вказаному міжнародному експрес відправленні пересилає: ПОСТІЛЬНА БІЛИЗНА, КРОСІВКИ, БЕНЗОПИЛА.
Відповідно до пункту 2 Наказу №6 на кожне окреме МЕВ експрес-
перевізник складає МТД який є договором на перевезення та супроводжує його протягом усього переміщення від відправника до одержувача. У ній повинно докладно зазначатись вкладення експрес відправлення. Відомості загального характеру неприпустимі.
Під час митного огляду міжнародного експрес відправлення МТД № 521600026 було виявлено не задекларовані товари, а саме: мобільні телефони -iPhone 15 Pro Max, Model № НОМЕР_3 , 1.02TB, IMEI № НОМЕР_4 Serial № НОМЕР_5 -1 штука, відповідно до заводських
даних, без заводського пакування, який перебував в упаковці у вигляді тубуса з чіпсами «Pringles», пакування мало вигляд заводського; iPhone 16 Pro Max, Model № A3084, 256GB, IMEI №355688662197436, Serial №MXJXTLGXHY-1 штука, відповідно до заводських даних, без заводського пакування, який перебував в упаковці з цукерками «Twix», пакування мало вигляд заводського.
Таким чином, гр. ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), місце проживання/перебування: USA, WARREN, ( НОМЕР_1 ) вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, та з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.526 МК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 483 МК України.
Заслухавши доводи представника митниці та захисника особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.1 Митного Кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
У відповідності до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару.
Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 МК України).
Частиною 6 статті 265 МК України визначено, що декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, та надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у дій декларації.
Частиною 1 ст. 266 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого митним Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Частиною 3 статтею 335 Митного кодексу України визначено, що у встановленому цим Кодексом порядку з митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МКУ).
Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)
Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Товарами, відповідно до пункту 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Відповідно до ч. 1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.483 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №1249/UA209000/25 від 27.08.2025 року, міжнародним транспортним документом № 521600026; міжнародним експрес відправленням МТД № 521600026, висновками Львівського управління експерти та досліджень СЛЕД №1420003400-0769 від 16.09.2025 року, доповідними записками, службовими записками, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Матеріалами справи про порушення митних правил доведено, що саме в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявний умисел на порушення митних правил, передбачених митним законодавством України.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) судом не встановлено.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Відповідно до висновку Львівського управління експерти та досліджень СЛЕД №1420003400-0769 від 16.09.2025 року, вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних згідно протоколу про порушення митних правил №1249/UA209000/25 від 27.08.2025 року становить 87 917,33 грн.
Відтак, приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід накласти штраф в межах встановлених санкцією ч.1 ст.483 МК України, у розмірі 50 % вартості товарів, що становить 43 958 гривень 66 копійок, без конфіскації товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.
Суд вважає, що таке стягнення не порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, забезпечить дотримання справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, узгоджується з принципом верховенства права, буде пропорційним стягненням по відношенню до вчиненого.
Згідно ст. 519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу,а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривень.
Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з правопорушника слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 16 гривень 42 копійок
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,суд,-
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 43 958 гривень 66 копійок, без конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №1249/UA209000/25 від 27.08.2025 року, повернути ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), або уповноваженій ним особі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 16 гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько