с-ще Новомиколаївка
Іменем України
24 вересня 2025 року ЄУ № 322/828/25 (Провадження № 1-кп/322/231/25)
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисниці ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ,
обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
5 червня 2025 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 (відомості в ЄРДР внесені 08.03.2025 за № 12025080000000037).
Ухвалою судді від 6 червня 2025 року призначено підготовче судове засідання у провадженні.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 червня 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження, який триває дотепер.
Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою до 27.09.2025 на підставі ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28.07.2025.
19.09.2025 через Електронний суд прокурором подане згадане клопотання у якому останній просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Захисниця заперечувала проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Вважала, що заявлені ризики або відсутні, або носять суто формальний характер і з перебігом часу вони зменшуються. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 може переховуватися на непідконтрольній території України вважала взагалі безглуздими, а вказівки в контексті СЗЧ недоцільними з огляду на те, що вони не стосується даного провадження. У обвинуваченого міцні соціальні зв'язки, наміру переховуватися він не має. Просила у задоволенні клопотання відмовити, змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений підтримав доводи своєї захисниці. Підтвердив, що він дійсно покинув військову службу, втім зазначив, що він не переховувався, постійно проживав вдома з родиною, працював на підробітках, тобто як міг утримував сім'ю, запевняв, що буде знаходитись за місцем проживання і з'являтися за першим викликом до суду.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
За правилами ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст.ст. 132, 183 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Доведення наявності обґрунтованості обвинувачення, на переконання суду є неактуальним, з огляду на те, що сторона захисту не ставила це під сумнів на стадії підготовчого провадження, наразі триває судовий розгляд під час якого сторони доводять свої позиції, зокрема наявність чи відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Хоча у клопотанні заявлено існування трьох ризиків, після попереднього вирішення питання про продовження запобіжного заходу суд встановив наявність тільки двох з них (мотиви детально описані в ухвалі суду від 13.06.2025, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР: 128136510).
Суд погоджується з доводами захисниці, що ризики передбачені ст. 177 КПК України зі спливом часу дійсно зменшуються, втім прокурором під час даного судового засідання доведено, що ризики переховування обвинуваченого від суду і вчинення іншого кримінального правопорушення все ж таки не перестали існувати
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Зазначені обставини, наряду із існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави для висновку, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 не віднесено до категорії таких, у яких відповідно до положень ч.ч. 6, 8 КПК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також вказане кримінальне правопорушення не підпадає під критерії регламентовані ч. 4 ст. 183 КПК України, і які визначають випадки в яких суд може застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Розмір застави визначався, як на стадії досудового розслідування слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і під час попереднього продовження продовженні цього строку, коли розмір застави був зменшений.
Крім цього, прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів. Втім положеннями ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Вказане клопотання розглядається 24.09.2025 тобто за два дні до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого (26.09.2025). Отже за умови продовження строку тримання під вартою на 60 днів, строк дії нинішньої ухвали фактично сплине на два дня раніше, а тому у вказаному випадку строк тримання під вартою доречно продовжити саме на 58 днів, які слід відраховувати від дня закінчення дії попередньої ухвали (з 27.09.2025), а саме до 24.11.2025, тобто до 24:00 год 23.11.2024.
Перелічені обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора, тобто для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 58 днів, з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 176, 178, 183, 194, 197, 331, 369, 372, 392, 532 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 58 (п'ятдесят вісім днів) днів, тобто до 24:00 год 23 листопада 2025 року.
Визначити розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп), яка може бути внесена обвинуваченим, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), протягом дії ухвали.
Реквізити для внесення застави: отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу - застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄУ №322/828/25, провадження 1-кп/332/231/25), Новомиколаївський районний суд Запорізької області.
В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до прокурора або суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання, а за умови повернення до військової служби, не відлучатися з місця дислокації підрозділу у якому він проходить службу (за винятком випадків виконання бойових завдань) без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання, проходження служби і місця дислокації підрозділу;
4) утримуватись, від будь-якого спілкування щодо обставин кримінального правопорушення зі свідками у вказаному провадженні.
Термін дії обов'язків становить два місяці з моменту внесення застави.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ у якій утримується обвинувачений.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, його захисниці і уповноваженій службовій особі місця ув'язнення
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.11.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою, в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1