Справа № 331/5602/25
Провадження № 1-кс/331/1818/2025
26 вересня 2025 року слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференції клопотання начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 07.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010015370, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селищі Вавож Вавозького району, Удмуртія, Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який не є особою, щодо якої згідно зі ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст.408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України
25 вересня 2025 року начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя в рамках кримінального провадження №62024050010015370 від 07.12.2024 із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст.408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України.
В обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.12.2021 за № 327 сержанта ОСОБА_4 зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.
Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2021 за № 327 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду водія-санітара ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з указом президента ОСОБА_11 № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Однак, 01.10.2024 сержант ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме: місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 не приймав.
Таким чином, 01.10.2024 сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме: місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , після чого 29.05.2025 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Крім того, згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_7 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1.2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗФ РФна територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною радою України, зокрема, востаннє з 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.05.2025 громадянин України ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи у невстановленому місці, діючи з корисливих мотивів, достовірно розуміючи, що по усій території України введено воєнний стан, усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній за інформаційній безпеці України, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, використовуючи термінал мобільного зв'язку ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 та встановлений на нього мобільний сервіс обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями в мережі Інтернет - месенджер «Tеlegram», зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 під нікнеймом « ОСОБА_8 », добровільно та ініціативно надав згоду на допомогу представнику спеціальних служб Російської Федерації, який використовував для спілкування акаунт у вказаному месенджері, якого можна ідентифікувати як «ОСОБА_9», на проведення підривної діяльності проти України шляхом виконання завдань із підшукання потенційних публічний місць, в яких можливо розмістити вибухові пристрої, та подальшого самостійного виготовлення саморобних вибухових пристроїв для вчинення вибуху.
Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , діючи умисно у період не пізніше 26.05.2025 (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) по момент затримання останнього, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою створення небезпеки для життя та здоров'я людей, заподіяння значної майнової шкоди, порушення громадської безпеки та залякування населення у м. Запоріжжі, на виконання отриманого від представника спеціальних служб Російської Федерації, який використовує акаунт у месенджері «Telegram», підписаний як « ОСОБА_9 », здійснив відшукування тротилової шашки (імітаційного засобу, який має зовнішні ознаки вибухової речовини), яка попередньо була розміщена в облаштованому схроні за вказівкою представників країни-ворога на відкритій ділянці місцевості за координатами НОМЕР_7.
В подальшому, не пізніше 26.05.2025 ОСОБА_4 , використовуючи приховані конспіративні канали зв'язку, які надає можливість месенджер «Telegram», повідомив представника спеціальних служб Російської Федерації, який використовує акаунт у месенджері «Telegram», підписаний як « ОСОБА_9 », про отримання (придбання) вибухової речовини - тротилової шашки (імітаційного засобу, який має зовнішні ознаки вибухової речовини), який перевіз та у період часу з 26.05.2025 по 29.05.2025 незаконно зберігав за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичною проживання, отримавши детальні інструкції від представника держави-агресора РФ, який використовує акаунт у месенджері «Telegram», підписаний як « ОСОБА_9 », про необхідність придбання компонентів для подальшого самостійного виготовлення саморобного вибухового пристрою із використанням раніше отриманої (придбаної) тротилової шашки (імітаційного засобу, який має зовнішні ознаки вибухової речовини), приблизно о 15 годині 27.05.2025 здійснив придбання в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1В, товари широкого вжитку, які є компонентами для його виготовлення, а саме: електроліт кислотний, ацетон+, харчову соду і ряд інших невстановлених елементів.
В період з 27.05.2025 по 28.05.2025 громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, спільно з представником спеціальних служб Російської Федерації, який використовує акаунт у месенджері «Telegram», підписаний як « ОСОБА_9 », під його безпосереднім аудіо- та відео-контролем здійснив виготовлення нестабільної вибухової суміші шляхом змішування та хімічних маніпуляцій придбаними раніше предметами, а саме: електроліт кислотний, ацетон+, харчову соду і ряд інших невстановлених елементів, та почав їх зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого їх збору у вибуховий пристрій та приведення в дію для вибуху у публічно доступному місці, однак, 29.05.2025 був затриманий під час вчинення злочину.
Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, 26.05.2025 у приблизно о 17 год. 47 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, використовуючи термінал мобільного зв'язку ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 та встановлений на нього мобільний сервіс обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями в мережі Інтернет - месенджер «Telegram», зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 під нікнеймом « ОСОБА_8 », добровільно та ініціативно надав згоду на допомогу представнику спеціальних служб Російської Федерації, який використовував для спілкування акаунт у вказаному месенджері, якого можна ідентифікувати як «ОСОБА_9», та під його керівництвом отримав від останнього завдання, на виконання якого, не маючи передбаченого та установленого чинним законодавством дозволу, здійснив відшукування тротилової шашки, яка попередньо була розміщена за вказівкою представників країни - ворога на відкритій ділянці місцевості, розташованій за координатами НОМЕР_7. ОСОБА_4 забрав (придбав) у заздалегідь облаштованій схованці тротилову шашку (імітаційний засіб, який має зовнішні ознаки вибухової речовини), будучи переконаним щодо справжності вибухової речовини, здатної до вчинення вибуху (підриву). В подальшому ОСОБА_4 разом з вибуховою речовиною - тротиловою шашкою (імітаційний засіб, який має зовнішні ознаки вибухової речовини) вирушив до особистого транспортного засобу марки «Skоda Octavia» чорного кольору, з н.з. « НОМЕР_6 » та, сівши за кермо, вирушив на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Надалі, не пізніше 26.05.2025, ОСОБА_4 , використовуючи приховані конспіративні канали зв'язку, які надає можливість месенджер «Telegram», повідомив представника спеціальних служб Російської Федерації, який використовує акаунт у месенджері «Telegram», підписаний як « ОСОБА_9 », про отримання (придбання) вибухової речовини - тротилової шашки, яку перевіз та у період часу з 26.05.2025 по 29.05.2025 незаконно зберігав за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
29.05.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний імітаційний засіб, який має зовнішні ознаки вибухової речовини, та саморобну вибухову речовину було виявлено та вилучено.
В подальшому, громадянин України ОСОБА_4 , 27.05.2025, будучи військовослужбовцем, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи термінал мобільного зв'язку ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 та встановлений на нього мобільний сервіс обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями в мережі Інтернет - месенджер «Telegram», зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_5 під нікнеймом « ОСОБА_8 », добровільно та ініціативно надав згоду на виконання завдання від представника спеціальних служб Російської Федерації, який використовував для спілкування акаунт у вказаному месенджері, якого можна ідентифікувати як «ОСОБА_9», тяжкого злочину - незаконне виготовлення вибухової речовини з метою самостійного виготовлення ініціації вибуху у саморобному вибуховому пристрої.
Далі 27.05.2025 у проміжок часу з 13 год. 00 хв. по 15 год. 45 хв., діючи умисно, під керівництвом представника спеціальних служб Російської Федерації, який використовував для спілкування акаунт у вказаному месенджері, якого можна ідентифікувати як «ОСОБА_9», здійснив придбання в ТЦ ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1В, товари широкого вжитку - компоненти для виготовлення саморобної вибухової речовини, а саме: електроліт кислотний, ацетон+, харчову соду і ряд інших невстановлених елементів, із яких у період з 27.05.2025 по 28.05.2025 спільно та під керівництвом представника Російської Федерації, шляхом змішування та хімічних маніпуляцій з ними, виготовив нестабільні вибухові суміші та почав їх зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого їх збору у вибуховий пристрій та приведення в дію для вибуху у публічно доступному місці, однак, був затриманий під час вчинення злочину.
29.05.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний імітаційний засіб, який має зовнішні ознаки вибухової речовини, та саморобну вибухову речовину було виявлено та вилучено.
Таким чином, за твердженням прокурора, під час досудового розслідування встановлена достатня кількість доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України, яке кваліфікується як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, ч.2 ст. 111 КК України, яке кваліфікується як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та за ч.2 ст. 263-1 КК України, яке кваліфікується як незаконне виготовлення вибухових речовин.
29.05.2025 о 02 год. 44 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 30.05.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28.07.2025 включно, без визначення розміру застави.
23.07.2025 року постановою т.в.о. керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000776 від 27.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.263 КК України,до трьох місяців, тобто до 29.08.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24.07.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 27.08.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025080000000776 від 27.05.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.263 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 29 вересня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 26 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
23.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст. 408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України.
23.09.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст.408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України.
Однак, 26.09.2025 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає, а інформація про призначення підготовчого судового засідання по справі наразі відсутня.
Клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Наявність цих ризиків обґрунтовується тяжкістю інкримінованих ОСОБА_4 злочинів і тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні цих злочинів.
Застосувати до обвинуваченого більш м'які запобіжні заходи прокурор не вбачає за можливе, оскільки вони не зможуть належним чином запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , зокрема, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану і перебуваючи під іншим запобіжним заходом він зможе безперешкодно продовжити вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
Тому, за твердженням прокурора, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст. 408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України, вік та стан його здоров'я, його майновий стан, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та відповідно до наявних даних, прокурор просить клопотання задовольнити та продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав і просив його задовольнити. При цьому, він зазначив, що ризики, які існували при обранні підозрюваному запобіжного заходу, не зменшилися і продовжують існувати. Також він звернув увагу на те, розгляд справи по суті у суді ще не розпочато. Крім того, можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, прокурор не вбачає.
У ході судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просили змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та із встановленням обмеження щодо користування засобами мережі Інтернет.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 07.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010015370 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст. 408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України.
29.05.2025 о 02 год. 44 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 23.09.2025 слідчим 2-го відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст. 408, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 263-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, до 26 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У даному кримінальному провадженні наразі закінчено досудове розслідування та 23 вересня 2025 року скеровано обвинувальний акт до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Разом з тим, строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 26.09.2025, а інформація про призначення підготовчого судового засідання по справі наразі відсутня.
Слідчим суддею враховано, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 18.10.2022 №2690-ІХ, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінально процесуального кодексу України щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України (в редакції Закону № 2690-ІХ) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Частиною 6 ст. 199 КПК України (в редакції Закону № 2690-ІХ) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати к лопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями КПК України надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання «до початку підготовчого судового засідання» (ч. 1 ст. 176 КПК України) та «до проведення підготовчого судового засідання» (ч. 6 ст. 199 КПК України).
Таким чином, аналіз положень статей 176 та 199 КПК України (у редакції Закону №2690-ІХ) у взаємозв'язку з положеннями ст. 314 КПК України дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках, коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого підготовчого судового засідання.
Інформація про призначення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні наразі відсутня, але строк дії запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_4 спливає, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора на даному етапі віднесено до повноважень слідчого судді.
Слідчим суддею враховано, що згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , то слідчий суддя вважає, що викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.
Положеннями ч.2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч.1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, який має середню технічну освіту, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
А згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжним заходом, зокрема, є тримання під вартою.
Тобто, зазначені норми унеможливлюють за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосування до особи, яка підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КПК України, іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
У даному випадку під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зникли і не зменшилися, що, на думку слідчого судді, виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на те, що інформація щодо призначення підготовчого судового засідання за матеріалами обвинувального акту відносно ОСОБА_4 наразі відсутня, а строк дії ухвали про тримання під вартою спливає, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів.
При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Тому, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.4 ст. 408 КК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 26 вересня 2025 року до 24 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 26 вересня 2025 року.
Повний текст ухвали складено і оголошено 30 вересня 2025 року о 12 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1