Справа №: 148/2076/25
Провадження № 2/148/1021/25
29 вересня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
за участі секретаря Носулько К.П.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
До суду звернулась позивач з вказаним позовом вказавши, що з відповідачем по справі вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Від фактичних шлюбних відносин мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька знаходиться на повному утриманні позивача. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв'язку з чим остання вимушена звернутися до суду з дійсним позовом. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
У судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання через систему «Електроний суд» надав відзив, згідно якого зазначив що не заперечує, щодо сплати аліментів на доньку ОСОБА_4 , але просив визначити їх у твердій грошовій сумі, оскільки аліменти у частці від доходу, яку просить стягнути позивач є завищеними, враховуючи від дитини. Додатково пояснив, що пересилає кошти позивачу для утримання дитини, про що надав квитанції, також зазначив, що на даний час проходить військову службу за мобілізацією та має боргові зобов'язання за кредитними договорами, що зменшує його дохід. Заперечував, щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу та на утримання дружини.
У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами першою, другою статті 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із статтями 180, 191 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частиною другою статті 182 СК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції, встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статей 181, 182 СК України, за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Пунктом 17 постанови ПВСУ № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Відповідно до положень частина 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Верховною Радою України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 12.06.2024 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст. 126,133,135 СК України від 12.08.2025 року. (а.с. 6,8)
З Витягів з реєстру територіальної громади № 2023/003373009 від 01.05.2023 року на № 2024/007841957 від 03.07.2024 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані в АДРЕСА_1 . (а.с. 4)
Відповідно довідки виконкому Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 27.08.2025 за № 104 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.(а.с. 34)
Згоди щодо утримання дитини між батьками не досягнуто.
За ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як було зазначено вище, згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, та те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Відповідач є здоровою працездатною молодою людиною, який досяг тридцяти років, має стабільний дохід, оскілки проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги потреби дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з відповідача підлягають до стягнення аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Щодо посилання відповідача на те, що він сплачує кошти позивачу на утримання дитини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки з наданих відповідачем копій квитанцій не можливо встановити кому саме він переводив дані кошти, оскільки в квитанціях не зазначено отримувача та призначення платежу.
Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи не долучено жодного доказу, а також відсутня заява, щодо подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення, крім того у позовній вимозі не зазначено яку саме суму позивач просить стягнути з відповідача за надання правової допомоги, також відсутній орієнтовний розрахунок такої суми, у зв'язку з чим в даній частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 3 закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, тому під час подання позову судовий збір не сплачувався.
Враховуючи наведене, з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 місце проживання якого: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову - 18.08.2025 до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 місце проживання якого: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дамчук О.О.