Справа № 147/1706/25
Провадження № 2-о/147/50/25
про залишення заяви без руху
30 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18.06.2022 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) .
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що заяву подано з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, а тому дана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу та внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Нормами ст. 109 СК України встановлено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до статті 110 СК України, одним із подружжя може бути пред'явлений до суду позов про розірвання шлюбу.
Заявниця звернулася до суду з заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 3. ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, та за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу.
Аналіз положень ст. 109 СК України свідчить про те, що в ній йдеться про подружжя, яке має неповнолітніх дітей.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
На відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами обох із подружжя.
Натомість заява ОСОБА_1 подана лише нею, що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу. В цій заяві вказано, що спільних дітей подружжя не має, водночас в заяві не зазначено та до неї не додано доказів того, що будь-хто з подружжя засуджений до позбавлення волі (заявниця чи ОСОБА_2 ), не визначено заінтересовану особу (в даному випадку органи РАЦС).
Отже, як вбачається з матеріалів заяви, заявницею не було надано доказів, які б підтверджували підстави звернення до суду в порядку окремого провадження.
Також, відповідно до вимог ч. 5. статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас заявницею не було долучено до заяви свідоцтво про шлюб, хоч в додатках таке зазначено, про що складено відповідний акт уповноваженими працівниками суду.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Суд також зауважує, що законодавством передбачено право на розірвання шлюбу шляхом звернення обох із подружжя до органів РАЦС у (зокрема, в разі згоди обох із подружжя на розірвання шлюбу та за відсутності неповнолітніх дітей на утриманні).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Почкіна