Справа № 727/5104/25
Провадження № 1-кп/727/283/25
30 вересня 2025 року м Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025263020000308 від 17.04.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької область, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, тимчасово не непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
16.04.2025 близько 13 год. 57 хв. ОСОБА_8 перебуваючи біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 в ході раптово виниклого словесного конфлікту із громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу проведення шумних ремонтних робіт у квартирі розташованою поверхом вище вищевказаного будинку, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком своєї правої руки в область щелепи із лівого боку останнього.
Своїми протиправними діями ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: синців по передній бічній поверхні шиї справа в нижній її третині; по передній поверхні в нижній третині лівого плеча, які згідно висновку експерта № 408 екс від 03.07.2024 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Закритий перелом нижньої щелепи зліва в ділянці суглобового паростка без зміщення відламків, що згідно висновку експерта № 408 екс від 03.07.2024 року відноситься до середнього ступеня тяжкості, за ознакою, що призвело до тривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він з потерпілим є сусідами. 16.04.2025 року він зустрівся з потерпілим у дворі будинку та зробив йому зауваження, так як останній не попереджає його про те, що робитиме гучні ремонтні роботи. В той день у квартирі потерпілого різноробочі працювали перфораторами від чого тряслися стіни в усьому будинку. В обвинуваченого є малолітня донька і такий шум заважає його сім"ї. Потерпілий на зауваження почав нецензурно лаятися в сторону обвинуваченого. Відтак обвинувачений вдарив його своєю правою рукою ( кулаком) в обличчя. Після цього потерпілий продовжував кричати в його бік всілякі непристойні слова. Обвинувачений не бачив , щоб у потерпілого були якісь видимі сліди ушкодження. Не бачив крові чи перелому. Навпаки потерпілий ще більш активніше його обзивав та лаявся. У відповідь на такі дії потерпілого обвинувачений повернувся до нього та кілька разів вдарив по обличчю своїм тапком.Обвинувачений визнає свою провину повністю, жалкує, що не був стриманим та вдарив потерпілого. Просив вибачення у потерпілого. Цивільний позов визнав частково , зокрема визнав, що ним спричинені матеріальні збитки на суму що висунуті у цивільному позові у первісній редакції. Вимоги щодо матеріальних втрат, висунуті потерпілим у заяві про збільшення позовних вимог не визнає, стверджуючи, що не є винуватцем шкоди. Вимоги щодо моральної шкоди не визнає зовсім. Не визнав також і суму витрат на професійну правничу допомогу.Стверджує, що вдарив потерпілого кулаком, кастету у нього не було.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 16.04.2025 року у нього з обвинуваченим на подвір"ї будинку виник конфлікт з приводу гучних ремонтних робіт в його квартирі та обвинувачений наніс йому кілька ударів кулаком в обличчя. Внаслідок удару у нього були надламані два зуби: на правій верхній щелепі та на лівій нижній щелепі. В обвинуваченого був у руках кастет, але він ним удари по обличю не наносив. Після спричинених йому ударів , потерпілий звернувся відразу до адвоката, а вже потім до медиків. Внаслідок нанесених йому побоїв він терпів фізичний біль та моральні страждання, не міг нормально харчуватися, нормально розмовляти. Його звичайне нормальне життя було порушене, він змушений був лікуватися. Його доглядала дівчина, готувала спеціальне харчування з допомогою блендера. Питання покарання обвинуваченого відносить на розсуд суду.Цивільний позов , із збільшеними вимогами, підтримує повністю.
В судовому засіданні було досліджено ::
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12025263020000308, згідно якого внесено відомості про те, що 16.04. 2025 року біля 13:57 год. в м. Чернівці по вул. Щербанюка 79 гр. ОСОБА_8 під час словесної суперечки спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 , на підставі чого Чернівецьким РУП ГУНП Чернівецької області розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України ( а.с.1-6)
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 квітня 2025 року, згідно якого прийнято заяву у ОСОБА_5 про спричинення ОСОБА_8 йому тілесних ушкоджень ( а.с.18-20)
- висновок експерта №224 екс від 24 квітня 2025 року, з якого встановлено , що у гром. ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження:
1.1. - Синці: по передній бічній поверхні шиї справа в нижній її третині; по передній поверхні в нижній третині лівого плеча.
1.2. - Закритий перелом нижньої щелепи зліва в ділянці суглобового паростка без зміщення відламків.
2. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як трикратної травмуючої дії твердих тупих предметів, по строку та обставинах можуть відповідати вказаному в постанові та зі слів гром. ОСОБА_5 , і відносяться: вказані в п. 1.1. даних підсумків до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; вказані в п.1.2. даних підсумків до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я ( а.с.39-40)
- протокол огляду відеозапису із відеокамери розміщеної на будинку по АДРЕСА_2 та відеозаписом до нього , з якого вбачається що під час конфлікту обвинувачений завдав потерпілому удару правою рукою в ліву сторону обличчя ( а.с.53-61)
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, дослідивши надані під час судового провадження докази, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Таким чином, дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, яке у відповідності до статті 12 цього Кодексу є нетяжким злочином, фактичні обставини вчинення кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.
Обставинами , що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, позитивна характеристика.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих вину обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого; тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді обмеження волі, в межах санкції статті обвинувачення.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_8 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, в якому він просить суд стягнути із обвинуваченого ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн. та 15688 грн. матеріальної шкоди і понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому статтею 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема в постановах від 25 травня 2022 року (справа № 487/6970/20, провадження № 61-1132св22), від 23 листопада 2022 року (справа № 686/13188/21, провадження № 61-3943св22), від 19 квітня 2023 року (справа № 336/10216/21, провадження № 61-73 св 23), від 27 лютого 2025 року (справа № 204/2952/17, провадження № 51-3057 км 24).
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
Аналізуючи доводи потерпілого ОСОБА_5 , викладені ним в позовній заяві та, безпосередньо, в судовому засіданні суд вважає доведеним факт спричинення потерпілому моральної шкоди , що виразилося у негативних наслідках, що настали у зв'язку із цим у виді порушення звичного способу та ритму життя, необхідності тривалого лікування, стороннього догляду, емоційної напруги, тривоги, стресу, відчуття болю та безпорадності. Також, внаслідок дій обвинуваченого, потерпілий був позбавлений фізичної можливості продовжити активне соціальне життя, змушений був прикладати зусилля для відновлення попереднього стану.
Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що моральна шкода, заподіяна злочином потерпілому ОСОБА_5 у вказаному ним розмірі ( 200000) не відповідає вимогам розумності та справедливості і за конкретних обставин кримінального правопорушення є явно завищеною та надмірною.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15 грудня 2020 р. у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19). Також, у змісті пункту 90 зазначеної постанови судом касаційної інстанції зазначене про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Таким чином, суд враховуючи характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вимоги розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню , в розмірі 15000 грн.
Суд, з урахуванням позиції цивільного відповідача, також, вважає обгрунтованими вимоги цивільного позивача ОСОБА_5 щодо відшкодування йому, документально підтверджених, витрат на лікування в сумі 1978.10 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема висновку експертизи, вбачається, що протиправними діями ОСОБА_8 потерпілому було спричинено перелом щелепи. В заяві про вчинення кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_5 не заявляв про те, що внаслідок удару у нього надламалися два зуби . Таких скарг потерпілий не висловлював , також, під час його огляду експертом. У суду відсутні підстави для висновків, що , окрім перелому щелепи, потерпілому були спричинені ушкодження зубів. Відтак , наявними матеріалами справи не доведено причинно -наслідкового зв"язку між протиправними діями обвинуваченого і розміром матеріальної шкоди , яку в заяві про збільшення позову, просить стягнути на його користь потерпілий у виді стоматологічних послуг, тому в задоволенні цивільного позову в цій частині, суд відмовляє.
Вирішуючи вимоги цивільного позивача ОСОБА_5 в частині стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_8 витрат на правову допомогу, суд виходить з положень ст. 15, 133, 137 ЦПК, згідно яких учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша та третя статті 81 ЦПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що правова допомога цивільному позивачу надавалася адвокатом ОСОБА_6 на підставі ордеру серії СЕ №1107754 від 16 квітня 2025 року (а.с. 23)
Разом із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди подано попередній (орієнтовний) розрахунок вартості послуг наданих у зв'язку із розглядом цивільного позову та квитанцію № 3 про отримання від ОСОБА_5 15000 грн. за надану правову допомогу.
За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Аналізуючи надані сторонами докази з приводу цивільного позову та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази, безумовно, слугують підставою для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Однак оскільки, цивільний позов задоволений на користь ОСОБА_5 тільки на 7,87%, то на його користь з ОСОБА_8 слід стягнути 1180 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на нього відповідно до п. 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язків повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: -DVD- диск з файлами відеозаписів з будинку по АДРЕСА_2 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної злочином - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 15 000 грн - моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого АДРЕСА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) - 1978.10 грн грн - матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого АДРЕСА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати на професійну правову допомогу в сумі 1180 грн .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1