Справа№ 953/7578/25
н/п 3/953/2220/25
"29" вересня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., за участю секретаря Бірукової Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Шкляра І.М.,
10.07.2025 року о 22 годині 24 хвилин у м. Харків по проспекту Академіка Курчатова, буд. 8-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely CK, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад ARJL-0313. Результат тесту позитивний - чек № 2879 від 10.07.2025 22:27 на роздруківці прилад показує, що вміст алкоголю складає 0,57 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що не керував транспортним засобом. Пояснив, що 10.07.2025 о 17 годині приїхав додому і ліг спати, прокинувся о 22 годині та побачив, що немає телефону, вийшов до авто, щоб його забрати. В цей час до нього під'їхала поліція та зазначила про те, що неправильно припаркований транспортний засіб, потім вказали, що є запах алкоголю та він пішов продувати алкотестер драгер. Працівники поліції попросили у нього документи, однак у нього їх не було, бо він не збирався нікуди їхати, він покликав жінку, щоб вона їх винесла.
Захисник Шкляр І.М. у судовому засіданні підтримав позицію підзахисного, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказав, що протокол по справі про адміністративне правопорушення не може бути доказом на підтвердження вини правопорушника. ОСОБА_1 дійсно вийшов за телефоном, сів у машину та виходив з неї. Просив провадження по справі закрити або направити матеріали на доопрацювання.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Шкляра І.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387737 від 10.07.2025, чеком Драгер, яким зафіксовано результати проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом поліцейського інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Панченко Ю., відеозаписом з бодікамери № 475936, 472929.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а ПДР України визначено, що водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Відповідальність за порушення пункту 2.9А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, за ч. 2 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387737 від 10.07.2025, чеком Драгер, яким зафіксовано результати проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом поліцейського інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Панченко Ю., відеозаписом з бодікамери № 475936, 472929.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що о 22:25 водій ОСОБА_1 сидить у транспортному засобі, до нього підходять співробітники поліції, після чого ОСОБА_1 виходить з транспортного засобу. У ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, на що ОСОБА_1 погодився. На питання поліцейського чи вживав алкогольні напої зазначив, що нічого не вживав, пив тільки каву. Після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера зазначив, що не може бути такої кількості проміле. Після отримання результату огляду ОСОБА_1 не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування і проходження огляду у медичному закладі. Факт керування транспортним засобом не оспорювався ОСОБА_1 на місці зупинки.
ОСОБА_1 не заявляв поліцейським про те, що він не керував транспортним засобом, зауваження в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» відсутні, вказав, що пояснення надасть у суді.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позиція ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом свідчить про бажання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вищевказане спростовується матеріалами переглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського.
На переконання суду, на відеозаписах в достатній мірі зафіксовано обставини події, яка відбулася 10 липня 2025 року за участю ОСОБА_1 . При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними та не обґрунтованими.
Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколі відображають об'єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об'єктивна сторона такого діяння полягає в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не дотримання вимог п.2.9А ПДР України, винуватість знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, огляд та фіксація адміністративного правопорушень проводилась з застосуванням відеозапису, які долучено до матеріалів адміністративної справи.
З довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Кірічек О. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 27.04.1999.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд керується насамперед вимогами ст. 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, у відповідності до вимог ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст. 61 Конституції України).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищевказане, тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001 Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.В. Юрлагіна