Справа № 638/22779/24
Провадження № 2/638/3593/25
17 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Теслікової І.І.
за участі секретаря судових засідань - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровської Олени Миколаївни до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області про стягнення недоотриманої пенсії,-
ОСОБА_1 звернулася через свого представника адвоката Дубровську О.М. з позовом через «Електронний суд» до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої пенсії. В позові посилається на те, що є спадкоємицею після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку ОСОБА_1 прийняла відповідно до норми ч.3 ст. 1268 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 є спадкоємициєю першої черги за законом та єдиною спадкоємицією за заповітом, складеним на її користь ОСОБА_2 . Інші особи спадщину за померлим ОСОБА_2 не приймали. 16 квітня 2024 р. Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою внаслідок смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 72305657. За життя спадкодавець мав право на перерахунок та виплату пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року. На виконання зазначених рішень Харківського окружного адміністративного суду нараховано - згідно судового рішення в справі № 520/11901/2020 від 13 жовтня 2020 р. нараховано до виплати ОСОБА_2 недоплачену частину пенсії в сумі 30785,94 грн.; - згідно судового рішення в справі № 520/16075/2020 від 14.12.2020 р. ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, нараховано до виплати 13927,34 грн.; - згідно судового рішення в справі № 520/6324/21 від 22 червня 2021 р. . ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії, нараховано до виплати 237716.28 грн.; - згідно судового рішення в справі № 520/7543/23 від 04 травня 2023 р. . ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії, нараховано до виплати 74017.12 грн.; - згідно судового рішення в справі № 520/32799/23 від 28 лютого 2024 р. . ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії, нараховано до виплати 38052.73 грн. Таким чином сума невиплаченої ОСОБА_2 пенсії становить 394499,41 грн. (30785,94 +13927,34+237716.28+74017.12+38052.73 грн.).
Після смерті ОСОБА_2 , 22 травня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області з заявою про виплату належної ОСОБА_2 , згідно рішень суду, але невиплаченої за життя пенсії. Листом від 25 червня 2024 р. № 18784-18143/Ч-03/8-2000/24 Головне управління пенсійного фонду України повідомило про відмову у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 не була стороною в справі. 28 серпня 2024 р. ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області з заявою про виплату належної ОСОБА_2 , згідно рішень суду, але невиплаченої за життя пенсії. Листом від 03 вересня 2024 р. № 25764-28119/Ч-04/8-2000/24 Головне управління пенсійного фонду України повідомило про відмову у виплаті у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено з аналогічних підстав. На трете звернення ОСОБА_1 про виплату різниці у сумі належної до виплати пенсії ОСОБА_2 , листом від 16 вересня 2024 № 27991-29781/Ч-02/8 2000/24 Головне управління пенсійного фонду України у Харківській області повідомило про відмову у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено в зв'язку з тим, що підстав для внесення змін до реєстру судових рішень не має, але ОСОБА_1 цього і не просила. ОСОБА_1 , як дружина та спадкоємиця першої черги, має право на виплату їй коштів, які нараховані її чоловіку, ОСОБА_2 , але не виплачені з вини Пенсійного фонду України.
Як зазначено в позові позивач в установлений законом строк вступила у спадщину після смерті ОСОБА_2 як спадкоємиця за законом. Отже успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 13 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.
24 березня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що виплата недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону № 2262. Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Згідно із пунктом 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв?язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім?ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсі, стипендії, аліментів, допомоги у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. Згідно з статтею 1271 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заборгованість щодо виплати пенсії позивачу відповідно до цього Закону № 2262 відсутня, тому для застосування статті 61 Закону № 2262 немає підстав. Органами Пенсійного фонду України ведеться Реєстр з метою систематизації та упорядкування судових рішень. До Реєстру, у разі смерті стягувача, вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім?я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або його серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв?язку зі смертю стягувача. Станом на звітну дату рішення суду щодо зміни стягувача до головного управління не надходило, про що також вказує позивачка у своїй позовній заяві. Оскільки позивачка не є стороною в судовому процесі по вказаній справі, вносити зміни до Реєстру підстави відсутні.
24 березня 2025 року від представника позивача надійшло заперечення на відзив, в якому просив суд задовільнити позовні вимоги, та зазначила, що ОСОБА_1 не може погодитись з позицією головного управління пенсійного фонду України у Харківській області про те , що у даному випадку право на отримання пенсійних виплат після смерті ОСОБА_2 має бути реалізоване нею шляхом звернення до суду із заявою про заміну померлого правонаступником. Наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку зі смертю позивача (стягувача) безпосередньо пов'язане із наявністю відкритого виконавчого провадження. Судові рішення про стягнення виплат з головного управління пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 на примусове виконання не передавались.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровської О.М. задоволено. Витребувано уШостої Харківська міська державна нотаріальна контора засвідчену належним чином копію спадкової справи №72305657, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного рішення не заперечував.
В судове засідання позивач та представник позивача не з?явились, представником позивача направлено до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила суд позовні вимоги задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , про що було видане свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11 квітня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 виданого міським РАЦС міста Феодосії Кримської області від 25.01.1969р.
Згідно копії спадкової справи №183/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , в тому числі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане 30 січня 2025 року ОСОБА_3 , державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, посвідчив, що на підставі заповіту, посвідченого Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 08 серпня 2003 року, у реєстрі за № 6-1046, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 65,7 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 6-28.
Згідно Листа Головного управління пенсійного Фонду України у Харківській області від 16.10.2024 № 2000-0408-8/182492, адресований Шостій Харківській міській державній нотаріальній конторі на запит державного нотаріуса Віктора Теленкова, зазначено, що ОСОБА_2 , отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), виплату якої припинено у зв?язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, врегульовано Законом. Статтею 61 Закону визначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недодержаними цим Законом, у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. ОСОБА_2 виплата пільги на оплату житлово - комунальних послуг здійснювалась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану по 31.03.2024 включно. Недоотриманих виплат не залишилося.
Як вбачається з копії спадкової справи №183/2024 після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 183/2024, свідоцтво було видано лише на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щодо недоотриманих сум пенсій, яка належала спадкодавцю нотаріусом рішень не приймалося і свідоцтво про право на спадщину на борг по пенсії не видавалося. Як і не було відмовлено позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
22 травня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області з заявою про виплату належної ОСОБА_2 , згідно рішень суду, але невиплаченої за життя пенсії. Листом від 25 червня 2024 р. № 18784-18143/Ч-03/8-2000/24 Головне управління пенсійного фонду України повідомило про відмову у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 не була стороною в справі.
На повторне звернення ОСОБА_1 листом від 03 вересня 2024 р. № 25764-28119/Ч-04/8-2000/24 Головне управління пенсійного фонду України повідомило про відмову у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено з аналогічних підстав.
На трете звернення ОСОБА_1 про виплату різниці у сумі належної до виплати пенсії ОСОБА_2 , листом від 16 вересня 2024 № 27991-29781/Ч-02/8 2000/24 Головне управління пенсійного фонду України у Харківській області повідомило про відмову у виплаті різниці у сумі належної до виплати пенсії відмовлено в зв'язку з тим, що підстав для внесення змін до реєстру судових рішень не має, але ОСОБА_1 цього і не просила.
Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 статті 52 даного Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де у ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З наведених положень закону вбачається, що позивач має право на отримання коштів пенсії, яку за життя не отримав спадкодавець. При цьому у позивача виникло самостійне право на отримання спадкового майна.
Разом з цим суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої спадкодавцем пенсії, що належала йому за життя і залишилась недоотриманою, у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини. Відтак, позивач, прийнявши спадщину від померлого, має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Наведений правовий висновок є цілком релевантним до обставин у цій справі.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ч.ч. 1 - 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Позивач є спадкоємцем майна померлого, тому в дію вступають приписи ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 1227 ЦК України, що регламентують процедуру спадкування пенсійних виплат. Відтак, позивач має право на одержання недоотриманої батьком пенсії в порядку спадкування.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками наведеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.10.2020 (справа №428/6685/19).
Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом позивачем та її представником не надано доказів про існування спору, а саме не надано будь-яких доказів про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію спадкодавця.
Так, Листом Головного управління пенсійного Фонду України у Харківській області від 16.10.2024 № 2000-0408-8/182492, адресований Шостій Харківській міській державній нотаріальній конторі на запит державного нотаріуса Віктору Теленкову, зазначено, що ОСОБА_2 , отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), виплату якої припинено у зв?язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, врегульовано Законом. Статтею 61 Закону визначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недодержаними цим Законом, у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. ОСОБА_2 виплата пільги на оплату житлово - комунальних послуг здійснювалась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану по 31.03.2024 включно. Недоотриманих виплат не залишилося. При цьому державним нотаріусом не було видано свідоцтво про право на спадщину, як і не було відмовлено у його видачі.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Стаття 34 ЗУ «Про нотаріат» містить вичерпний перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (ст. 46 Закону).
Також слід зазначити, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 недоотриману пенсію в сумі 394498.48 грн, однак доказів про те, що дані кошти увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивачем надано не було (свідоцтво про право на спадщину не видавалося), як і не було надано відмови нотаріуса про включення вказаних коштів до спадкового майна.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.
Статтею 43 ЦПК України серед іншого визначено, що учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов є передчасним та не обґрунтований і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15,16, 1216, 1218, 1220, 1227,1268, 1269, 1271, 1296, 1298 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровської Олени Миколаївни до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області про стягнення недоотриманої пенсії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження за адресою: м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під?їзд, 2 поверх;
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя Теслікова І.І.