Справа638/3586/22
Провадження № 1-кп/638/584/25
29 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000788 від 26 травня 2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армянська, АР Крим, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно працевлаштований в КП "Харківські теплові мережі" на посаді майстра ВБС, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою, АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
встановив:
25.05.2022 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 знаходився поблизу будинку 1 по вул. Єсеніна, м. Харкова, де зустрівся з малознайомим ОСОБА_5 . Під час спільної бесіди між ними виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків. В ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи малозначний привід у вигляд раніше початого конфлікту, знаходячись в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , використовуючи фактор раптовості, зненацька наніс удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме в область носу та верхньої щелепи, від якого ОСОБА_6 не втримався не ногах та впав на землю, втративши на незначний проміжок часу свідомість.
Після чого, ОСОБА_5 , знаходячись в положенні стоячи, користуючись тим, що ОСОБА_6 лежить на землі та не може чинити опір його злочинним діям, не реагуючи на зауваження оточуючих припинити бійку, продовжив наносити удари руками та ногами по обличчю та голові ОСОБА_6 , загальною кількістю більше п'яти ударів.
Злочинними діями ОСОБА_5 громадянину ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження: поєднана закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з субарахноїдальним крововиливом і синцями в навколо очних ділянках і підшкірною гематомою в лобній ділянці, та щелепно-лицьова травма у вигляді перелому верхньої щелепи по «Лє Фор 2-3», перелом кісток носу та видалення 14,15,16,17,27 зубів, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 09-620/2022 від 25.06.2022 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (п.2.2.1 в, 2.2.2. ) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року».
Обвинувачений ОСОБА_5 , допитаний в судовому засіданні після допиту потерпілого, свідка та дослідження доказів по справі, пояснив суду, що вину визнає та щиро розкаюється. Зазначив, що 25.05.2025 року о 17 годині на вулиці Єсеніна він зустрівся з потерпілим ОСОБА_6 , де останній повинен був віддати йому дублікати ключів від комунальної квартири, де вони з ним мають кімнати. З'ясувалось, що у потерпілого тілько один екземпляр ключа та ОСОБА_5 попросив надати ще 2 ключа. Між ним та потерпілим виник словесний конфлікт з цього приводу та ОСОБА_5 вдарив потерпілого в обличчя від чого ОСОБА_6 впав, потім піднявся. ОСОБА_5 знов вдарив потерпілого від чого той знову впав. ОСОБА_5 підтвердив, що наніс потерпілому близько п'яти ударів в область обличчя та голови ОСОБА_6 поки той лежав на землі, як зазначено в обвинувальному акті. Також ОСОБА_5 повідомив суду, що він розкаявся в діях, які скоїв. Вибачився по телефону перед жінкою потерпілого. В період часу коли потерпілий знаходився у лікарні він передав йому 3000 грн.
Також вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується на наступними доказами.
- показами потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав, що 25.05.2025 року вранці він вперше зустрівся з ОСОБА_5 та останній передав йому ключ від тамбуру комунальної квартири, в якій вони спільно проживають. В подальшому домовились зустрітися ввечері, щоб ОСОБА_6 повернув ключ обвинуваченому ОСОБА_5 . Потерпілий зазначив, що йому довелось змінити секрет. Зустрілись 25.05.2025 о 17-00 на вулиці Єсеніна, 1, де потерпілий віддав ключ обвинуваченому ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_5 бажав отримати ключ не в одному екземплярі, а в декількох, між ними виник словесний конфлікт. Після чого, ОСОБА_5 наніс удар потерпілому в обличчя від чого останній впав, потім піднявся. При цьому ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_6 вбивством та виражався нецензурною лайкою. Потім обвинувачений вдарив ОСОБА_6 вдруге від чого він знову впав та лежав на землі, а обвинувачений наносив удари в область голови та обличчя. У потерпілого текла кров з рота та носа. В подальшому перехожими була викликана швидка та поліція.
- показами свідка ОСОБА_7 , яка пояснила у судовому засіданні, що в травні 2022 року, точної дати не пам'ятає, приблизно 17-18 годині вечора вона знаходилась на вулиці Єсеніна, де побачила двох чоловіків на підпитку, які розмовляли на підвищених тонах. Один з них, якого свідок впізнала у судовому засіданні та показала на обвинуваченого ОСОБА_5 , вдарив потерпілого в обличчя від чого останній впав, потім піднявся. Обвинувачений знову вдарив потерпілого від чого він впав та ОСОБА_5 продовжив бити його ногами не менше 6 разів. Потерпілий жодного разу не вдарив ОСОБА_5 . Була викликана швидка та поліція. Також повідомила, що у потерпілого було багато крові та вона давала йому салфетки.
Крім показів потерпілого та свідка вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними письмовими та речовими доказами:
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.06.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_5 , який знаходиться на фотознімку під №1;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_5 , який знаходиться на фотознімку під №3;
-протоколом слідчого експерименту від 18.06.2022 з фототаблицею до нього, під час якого, потерпілий ОСОБА_6 показав механізм нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_5 , який відповідає показам наданим потерпілим у судовому засіданні;
-висновком експерта №09-620/2022 від 25.06.2022, згідно з яким громадянину ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження: поєднана закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з субарахноїдальним крововиливом і синцями в навколо очних ділянках і підшкірною гематомою в лобній ділянці, та щелепно-лицьова травма у вигляді перелому верхньої щелепи по «Лє Фор 2-3», перелом кісток носу та видалення 14,15,16,17,27 зубів, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 09-620/2022 від 25.06.2022 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (п.2.2.1 в, 2.2.2.) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року».
Суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є безпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 18.06.2022 року, складеного слідчим ОСОБА_9 , суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання захисник обвинуваченого зазначає, що під час слідчого експерименту не було відтворено обстановку на самому місці події в м.Харкові біля будинку №1 по вул.Єсеніна, у протоколі проведення слідчого експерименту не вказано, що технічні засоби не використовувалися під час цих подій, якими пристроями виконувалося фотографування. Під час проведення слідчого експерименту був відсутній експерт.
Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
За приписами ч.1, 2 стаття 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Таким чином, вимогами вказаної статті не вимагається обов'язкова учать експерта під час слідчого експерименту, також не вимагається обов'язкового зазначення в протоколі якими засобами здійснювалось фотографування.
Також суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого про визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом через проведення слідчого експерименту в умовах штучного освітлення у приміщенні, оскільки ч.3 ст.240 КПК України передбачено, що проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода. У судовому засіданні прокурором було зазначено, що на час проведення слідчого експерименту, тобто 18.06.2022 місто Харків знаходилось під постійними обстрілами, тому слідчий експеримент було проведено у приміщенні, через небезпеку проведення слідчого експеременту на місці події.
Крім того суд зазначає, що проведення слідчого експерименту в умовах штучного освітлення в даному випадку не впливає на встановлення істини по справі, оскільки на встановлення механізму нанесення ударів освітлення не впливає.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Щодо зазначення обвинуваченого у судовому засіданні про щире каяття у скоєному, суд зазначає наступне.
Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_5 на початку судового розгляду не визнав своєї вини та усіх обставин кримінального правопорушення. Також не визнавав цивільного позову потерпілого, подавши відповідні письмові заперечення. Захисник обвинуваченого надав клопотання про недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування. Тобто суд зауважує, що обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_5 вказав, що шкоду відшкодовано ним потерпілому у сумі 3000 грн., яку було передано ним потерпілому під час перебування останнього у лікарні у 2022 році. Також обвинувачений зазначив, що він по телефону вибачився перед жінкою потерпілого, тобто вже після смерті ОСОБА_6 17.05.2025.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_5 щирого каяття щодо скоєного.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, має позитивні характеристики з місця работи.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до нетяжких кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання, ступінь здійснення злочинного наміру та причини їй здійснення. Суд також враховує вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_10 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді виправних робіт із відрахуванням в доход держави у визначеному судом розмірі.
07 вересня 2022 року потерпілим ОСОБА_6 було заявлено позову заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер в м. Торрев'єха, Іспанія, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
За ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Оскільки правонаступництво у даному випадку не допускається, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати у даному кримінальному проваджені відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді одного року виправних робіт із відрахуванням в доход держави 15 (п'ятнадцять) відсотків із суми заробітку.
Провадження в частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - закрити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч.7 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1