Справа №: 398/4024/25
провадження №: 2/398/2535/25
Іменем України
"29" вересня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі судового засідання Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», від імені та в інтересах якого діє представник Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС», від імені та в інтересах якого діє представник Тараненко А.І., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 932121321 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV78E7D. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 20500,00 грн. 27.06.2021 на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-1019 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01. На виконання Договору факторингу 2 сторони підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22533,62 грн. Позивач будь-яких нарахувань за кредитним договором не здійснював. Загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить - 22533,62 грн., яка складається з наступного: 20497,39 грн. - заборгованість по кредиту; 2036,23 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. У зв'язку з чим просять стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати, а також витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді від 01.09.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що вона сумлінно виконувала зобов'язання та внесла на погашення заборгованості коштів у розмірі 35001 грн. Позивач просить стягнути 22533,62 грн., які вона вважає складаються виключно з пені та штрафних нарахувань, оскільки тіло та відсотки вже погашені. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума штрафів не може перевищувати подвійну суму кредиту. Вона вже повернула 35000 грн., що значно перевищує тіло кредиту. Крім того, позовна давність становить 3 роки, кредит укладено 27.06.2021, більшість оплат здійснено у 2021-2022 роках, тобто позов подано з пропуском строку давності щодо значної частини вимог. З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан. Законом під час воєнного стану також заборонено нарахування штрафних санкцій і підвищених процентів, а тому всі нарахування після 24.02.2022 є незаконними. Отже тіло та проценти нею сплачені, сума позову складається виключно з пені та штрафів, позов поданий із пропуском строку позовної давності, нарахування після 24.02.2022 є незаконними у зв'язку з воєнним станом. На підставі викладеного просить відмовити у задоволені позову.
17.09.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що законодавством строк позовної давності продовжено на період дії воєнного стану. За Кредитним договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 20500 грн. 00 коп. строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. Сторони погодили, що встановлений в п.1.7 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. Зазначає, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. У зв'язку з чим просить позов задовольнити повністю.
18.09.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вона зазначає, що кредитний договір укладено 27.06.2021, а позов подано лише у 2025 році, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у позові. Позивач нарахував відсотки у значному розмірі, що не відповідає принципу справедливості. Значна частина відсотків була нарахована після введення воєнного стану, коли відповідно до постанов НБУ та практики судів, кредитодавці зобов'язані були обмежувати нарахування штрафних санкцій та відсотків. Вважає, що нарахування є надмірним та підлягають зменшенню. Витрати на адвоката у сумі 7000 грн. з урахуванням складності справи та характеру позовних вимог вважає явно завищеною та неспівмірною, тому просить суд зменшити їх розмір до розумних меж. Вона не визнає нараховану суму боргу в повному обсязі.
18.09.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вона зазначає, що нею на користь позивача вже було здійснено низку платежів у загальній сумі 35001 грн. При цьому розмір основного боргу (тіло кредиту) складав 20500 грн. Отже, відповідач вже сплатив на 14501 грн. більше, ніж отримував за кредитним договором. Розмір відсотків встановлений договором є кабальними та неспівмірними. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 вказала, що після прострочення зобов'язання підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), а не надмірні договірні відсотки. Враховуючи це, справедливий розмір можливих нарахувань у її випадку мав би становити: 3% річних за 4 роки (2021-2025): 20500 ? 0,03 ? 4 = 2460 грн, інфляційні втрати (близько 25% за 4 роки): 20 500 ? 0,25 ? 5125 грн. Разом ? 7500 грн. Враховуючи внесену суму коштів, заборгованість нею погашена повністю.
23.09.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що строк позовної давності не пропущено. З матеріалів справи вбачається, що алгоритм нарахування процентної заборгованості погоджений кредитним Договором №932121321 від 27.06.2021. З матеріалів справи вбачається, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідальністю за кредитним договором є сплата неустойки (штрафу, пені), у той час як зобов'язанням є повернення грошових коштів наданих у позику та процентів за невиконання зобов'язань користування кредитними коштами. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника, позовні вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу/пені) відсутні. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що 27.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявою на отримання грошових коштів в кредит, у зв'язку з чим уклала Договір кредитної лінії №932121321. Згідно умов даного Договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальнику 20500,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Крім цього, 27.06.2021 ОСОБА_1 електронним підписом було підписано паспорт споживчого кредиту, яким зокрема передбачено порядок та строки погашення заборгованості, а також відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1.1 Договору, за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20500,0 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 20500,0 грн. одразу після укладення Договору (п. 1.3).
Відповідно до п. 1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору щодо дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до п. 1.8 Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в дому пункті, не обмежена.
Відповідно до п. 1.9 Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
п.1.9.1 виключно за період строку, визначеного в п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 361,25 процентів річних, що становить 0,99 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
п. 1.9.2 за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 Договору з наступного дня після закінчення в п. 1.7 Договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 362,93 процентів річних, що становить 0,99 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті;
п. 1.9.3 у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань зі сплати процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту до дати закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з урахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Відповідно до п. 1.12. Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) наступних умовах:
п. 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника щодо оплати основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2);
п. 1.12.3. можливість отримання нових траншів щодо Договору блокується.
Згідно з п. 1.13 проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого для надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Відповідно до копії договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) відступило, а ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор), набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №932121321.
Відповідно до копії договору факторингу від 30.10.2023 № 30/1023-01 ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор), набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №932121321.
Відповідно до копії договору факторингу від 29.05.2025 № 29/05/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №932121321.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 29.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №932121321 становить 22533,62 грн., яка складається з наступного: 20497,39 грн. - прострочене тіло кредиту; 2036,23 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В матеріалів справи вбачається, що відповідач підписала кредитний договір, отримала та користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення заборгованості, таким чином погодилась на його умови, а також вчиняла дії щодо продовження дисконтного періоду та відповідно пролонгації договору.
В той же час, щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд звертає увагу, що п.1.7 Договору визначено строк кредитування на 30 днів. П.1.12.1. Договору, передбачено, що зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Таким чином, сторони погодили строк повернення основного зобов'язання, поза межами якого позичальник не мав права нараховувати відсотки.
Датою отримання кредиту є отримання відповідачем траншу 27.06.2021 в розмірі 20500 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача наданого АТ «Універсал Банк». Строк дисконтного періоду 30 днів, який закінчується 27.07.2021. Тобто, 90 днів спливає 25.10.2021. Після настання цієї дати позичальник не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №932121321, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.10.2021 становить 21728,62 грн.
Також, з розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач вносила кошти в рахунок погашення заборгованості та після 25.10.2021 на погашення заборгованості остання внесла грошові кошти у розмірі 21486 грн., що також не заперечується сторонами.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №932121321 становить 242,62 грн. (21728,62 - 21486).
Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Щодо застосування строку позовної давності, то суд звертає увагу, що користування споживчим кредитом має періодичний характер, тобто споживачу встановлено певний ліміт, в рамках якого він використовує частину коштів з пільговим періодом та в подальшому здійснює погашення заборгованості, а отже строк позовної давності може бути застосований окремо до кожного прострочення по кредиту. Проте, із розрахунку наданого позивачем вбачається, що відповідач вносила кошти на погашення періодичних платежів, що свідчить про вчинення дій щодо визнання свого боргу, у зв'язку з чим строк позовної давності не може бути застосовано.
Відповідно до п. 19 ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Строк кредитування визначено до 25.10.2021. Тобто строк позовної давності спливає 25.10.2024. В той же час, враховуючи введення в Україні військового стану строки позовної давності були зупинені, у зв'язку з чим клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, суд вважає встановленим факт порушення відповідачем умов договору кредиту, заборгованість в сумі 242,62 грн. доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правової допомоги від 29.05.2025; додаткова угода №25770678048 від 30.05.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025, яким встановлено надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: складання позовної заяви 2 год. на суму 5000 грн.; вивчення матеріалів справи 2 год. на суму 1000 грн.; підготовка та подача клопотання 1 год. на суму 500 грн.
Однак, суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є значно завищеним.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 5000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність вказаної справи, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, відсутність судових засідань за участю осіб, що може призвести до неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 26,16 грн. (1,08% від 2422,40 грн.). та витрати на правову допомогу в розмірі 54 грн. (1,08% від 5000 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», від імені та в інтересах якого діє представник Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за Кредитним Договором №932121321 в розмірі 242 (двісті сорок дві) грн. 62 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) витрати по сплаті судового збору в розмірі 26 (двадцять шість) гривень 16 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 54 (п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова