Єдиний унікальний номер 142/500/25
Номер провадження № 3-в/142/7/25
іменем України
30 вересня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу накладеного постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
19 вересня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшло клопотанняОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу накладеного постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якій він просить розстрочити виконання постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року по справі № 142/500/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині стягнення штрафу в розмірі 17000 грн. та судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. строком на 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісячно. В обгрунтування посилається на те що на його утриманні знаходяться четверо дітей, дружина перебуває в декретній відпустці, скрутне матеріальне становище.
Розгляд клопотання просив провести у його відсутності та задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом, на підставі матеріалів справи ЄУН 142/500/25 встановлено, що постановою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісім п'ятдесят) гривень, також ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, роз'яснено правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП пятнадцятиденний строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, а також роз'яснено порядок оскарження постанови до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В частині 1 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
В частині 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
При цьому суд звертає увагу, шо діючими нормами КУпАП урегульоване питання лише відстрочення сплати штрафу, натомість вирішення питання розстрочення сплати штрафу не передбачено.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року справа №2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Разом з тим, під час судового розгляду таких виняткових обставин для розстрочки сплати штрафу судом не встановлено.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 посилається на те, що на його утриманні знаходиться четверо дітей та скрутне матеріальне становище, в зв'язку з чим не може сплатити штраф одним платежем.
Разом з тим з наданої інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) слідує, що ОСОБА_1 працевлаштований, працює в філії "Переробний комплекс" ТОВ "Вінницька птахофабрика", та його дохід за січень - липень 2025 року склав 190858,71 грн., та є вищим за середній регіональний.
Наявність дітей, не є тією обставиною, з якою закон встановлює можливість застосування розстрочення сплати штрафу.
Так само, долучена довідка лікаря від 19.09.2025 року не вказує, що ОСОБА_1 хворіє на тяжке хронічне чи тривале захворювання, яке могло б бути підставою розстрочення сплати штрафу.
Інших підстав для відстрочення чи розстрочення сплати штрафу судом не встановлено, доказів існування таких підстав не надано.
Враховуючи, що при розгляді заяви про розстрочку сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності яких може бути прийнято рішення про таку розстрочку, а відсторочення чи розстрочення сплати судового збору особою, до якої застосоване адміністративне стягнення, чинним КУпАП не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу накладеного постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд враховує, що при накладенні стягнення на ОСОБА_1 враховано характер вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та стягнення накладено у встановлених законом мінімальних межах, тобто дотримано визначених законом загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31 березня 2015 року (справа №1-7/2015) положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Таким чином постанови суду щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови суду оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7, 301, 303, 304 КУпАП, суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу накладеного постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя :