Справа № 758/12022/24
провадження № 2/136/580/24
30 вересня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
Позивач Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач, ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), через свого представника, звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
04.03.2021 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №330.0000155.101.6662 (далі - Договір страхування). Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу ВМW Х5, д.н. НОМЕР_1 (далі - застрахований транспортний засіб). 09.12.2021 в м. Києві по вул. Кирилівській, 116А відбулася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 та транспортного засобу Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Подільського районного суду міста Києва від 13.01.2022 по справі №758/18016/21 водія ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований ТЗ BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується постановою суду. Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. З метою фіксації пошкоджень та визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля було проведено його огляд, про що складено відповідний акт та здійснено розрахунок, згідно якої вартість ремонту ТЗ становить 186274,95 грн. Між позивачем та власником пошкодженого ТЗ було укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 145000,00 грн. На виконання умов договору страхування здійснено відповідну виплату на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №2624 від 19 січня 2022 року. Отже, сума виплати страхового відшкодування склала 145000,00 грн. Ураховуючи, що винуватцем ДТП є водій ТЗ Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , а її цивільно-правова відповідальність на момент ДТП, застрахована ПРАТ «УПСК», позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. ПРАТ «УПСК» виплатило позивачу в межах ліміту полісу 112565,73 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. А отже, оскільки розмір витрат Позивача на виплату страхового відшкодування складає 145000,00 грн, при цьому Полісом № ЕР204864427 ОСОБА_1 покрито лише частину шкоди на суму 112565,73 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача складає: 145000,00 грн. - 112565,73 грн. = 32434.27 грн., а також просить суд стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
10.01.2025 на адресу суду надійшла заява відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Утім, ухвалою суду від 15.01.2025 заяву відповідача щодо переходу зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження залишено без задоволення та надано строк для подання відзиву на позов.
Відповідач у визначений судом строк подала відзив на позов, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає у відзиві, що обставини, на які посилається позивач щодо ліміту її страхового полісу є недостовірними та необґрунтованими, оскільки крім полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, на який посилається позивач, у неї є дійсний договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за №033/323/203430 від 08.07.2021 року також від ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на транспортний засіб Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , де сума страхового забезпечення складала 500 000 грн. Термін дії даного договору: з 09.07.2021 року по 08.07.2022 року. Ураховуючи, що ДТП сталася 09.12.2021, сума страхової виплати згідно Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу за №033/323/203430 укладеного 08.07.2021 між нею та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» повністю покривала всі страхові виплати ПрАТ «Страхова Компанія «Альфа Страхування». Втім даний позов не було взято до уваги при поданні позову. Крім того, позивачка не погоджується з сумою страхового відшкодування, що становить 145000 грн., так як вона розрахована без врахування коефіцієнту зносу. Та вважає, що сума страхового відшкодування в порядку регресу дійсно складає 112565,73 грн., яка була сплачена ПрАТ «УПСК» з урахуванням вказаного коефіцієнту. Також відповідачка не погоджується з розміром витрат на правову допомогу та вважає їх явно надмірно завищеними та такими, що не відповідають складності справи, принципу розумності, а також є явно не співмірними із ціною позову.
До відзиву долучено копію договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту за №033/323/203430 від 08.07.2021 року також, укладеного з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а також копію відповіді ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на адвокатський запит №0417/12 від 06.02.2025.
13.02.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, мотивована наступним.
Позивач не погоджується із обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву та заперечує проти його доводів виходячи із наступного.
Згідно ремонтної калькуляції вартість ремонту ТЗ ВМW Х5, д.н. НОМЕР_1 становить 186274,95 грн. Між позивачем та власником пошкодженого ТЗ було укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої була узгоджена сума страхового відшкодування, що становить 145000,00 грн., яка і була виплачена ОСОБА_2 . Відповідно до п. 5.8. Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 330.0000155.101.6662, що укладено між ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 фізичний знос майна не застосовується, тому сума відшкодування була визначена правильно. ПРАТ «УПСК», у свою чергу, виконало обов'язок за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліса ЕР204864427) та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ГУ та виплатило страхове відшкодування в межах ліміту полісу в розмірі 112565,73 грн., тобто з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Окрім того, в п. 3.1.2 договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №033/323/203430 від 08.07.2021 року зазначено: За Договором підлягає відшкодуванню прямий (реальний) збиток потерпілої третьої особи, що дорівнює перевищенню суми збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, над страховою сумою (лімітом зобов'язань Страховика щодо виплати страхового відшкодування) згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, усі виплати було здійснено відповідно до укладених договорів страхування та норм чинного законодавства.
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
04.03.2021 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №330.0000155.101.6662. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу ВМW Х5, д.н. НОМЕР_1 - застрахований транспортний засіб.
09.12.2021 в м. Києві по вул. Кирилівській 116А відбулася дорожньо- транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 13.01.2022 по справі №758/18016/21 водія ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 7). В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований ТЗ BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується Постановою суду.
Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 8).
З метою фіксації пошкоджень та визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 , було проведено його огляд, про що складено Акт огляду від 09.12.2021 (а.с. 10) та здійснено розрахунок, який відображений у ремонтній калькуляції №2752.206.2 від 11.01.2022, згідно якої вартість ремонту ТЗ становить 186274,95 грн. (а.с. 11-12).
Надалі, між позивачем та власником пошкодженого ТЗ було укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 145000,00 грн. (а.с. 13).
На виконання умов договору страхування та на підставі зібраних документів ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» складено страховий акт по справі №2752.206.21.01 на суму 145000,00 гривень (а.с. 14) та здійснено виплату на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №2624 від 19.01.2022 (а.с. 15). Отже, сума виплати страхового відшкодування склала 145000,00 грн.
Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Згідно ст. 1187 ч.2 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ураховуючи, що винуватцем ДТП є водій ТЗ Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , а її цивільно-правова відповідальність на момент ДТП, застрахована згідно поліса ЕР204864427 в ПРАТ «УПСК» (а.с. 16, 54), позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (а.с.18).
Згідно Полісу № ЕР204864427 ліміт відповідальності ПРАТ «УПСК», за шкоду, заподіяну майну, складає 130 000,00 гривень. Франшиза - 0 грн (а.с.54).
ПРАТ «УПСК» виплатило позивачу в межах ліміту полісу 112565,73 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача (а.с.19).
У відповідь на запит про надання роз'яснення щодо суми виплати страхового відшкодування від ПРАТ «УПСК» було отримано лист №2954/12, в якому зазначено, що виплату страхового відшкодування в розмірі 112565,73 грн., було здійснено з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі - 0,4525 та долучено відповідні розрахунки щодо коефіцієнта зносу та визначення розміру відшкодування (а.с.20-22).
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
А отже, оскільки розмір витрат Позивача на виплату страхового відшкодування складає 145000,00 грн, при цьому Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР204864427 ОСОБА_1 покрито лише частину шкоди на суму 112565,73 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з Відповідача складає: 145000,00 грн. - 112565,73 грн. = 32434,27 грн.
Щодо укладеного відповідачем з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту за №033/323/203430 від 08.07.2021 та непогодження відповідача з розміром застосованого ліміту страхової суми та розрахунку розміру страхової виплати суд зазначає наступне.
Дійсно 08.07.2021 відповідачем з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №033/323/203430. Забезпечений транспортний засіб Jeep Compass д.н. НОМЕР_2 , сума страхового забезпечення - 500 000 грн. Термін дії даного договору: з 09.07.2021 року по 08.07.2022 року (а.с.55). Тобто страховий випадок стався в межах дії вказаного договору.
Разом із тим слід зазначити, що згідно ремонтної калькуляції №2752.206.2 від 11.01.2022 року, вартість ремонту ТЗ BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 становить 186274,95 грн.
Між Позивачем та власником пошкодженого ТЗ було укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 145000,00 грн.
Відповідно до п. 5.8. Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 330.0000155.101.6662, що укладено між ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 фізичний знос майна не застосовується.
На виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» здійснено виплату 145000,00 гривень на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №2624 від 19 січня 2022 року.
Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» «Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» на виконання приписів ЦК України, Закону України «Про страхування» реалізував право вимоги шляхом звернення до страховика (ПРАТ «УПСК») відповідальної особи відповідачки ОСОБА_1 , яка завдала матеріальної шкоди власнику застрахованого автомобіля BMW Х5, д.н. НОМЕР_1 за укладеним Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №330.0000155.101.6662.
ПРАТ «УПСК», у свою чергу, виконало обов'язок за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліса ЕР204864427) та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV та виплатило страхове відшкодування в межах ліміту полісу в розмірі 112565,73 грн. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на складові, що підтверджується відповіддю ПРАТ «УПСК» щодо виплати.
Окремо слід звернути увагу, що відносини майнового страхування і страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються різними нормативно-правовими актами. Позивач на етапі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування керується ЦК України, Законом України «Про страхування», умовами договору страхування. Натомість Страховик відповідача керується ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та при розрахунку суми збитку застосовує коефіцієнт фізичного зносу, за його наявності.
Оскільки ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» виконало умови договору страхування перед страхувальником та сума фактичних затрат відшкодована ПРАТ «УПСК» не в повному обсязі, Позивач звернувся до Відповідача з позовом про відшкодування залишку невідшкодованої шкоди.
Окрім того, в п. 5.1.2 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №033/323/203430 від 08.07.2021 року зазначено: За Договором підлягає відшкодуванню прямий (реальний) збиток потерпілої третьої особи, що дорівнює перевищенню суми збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, над страховою сумою (лімітом зобов'язань Страховика щодо виплати страхового відшкодування) згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, оскільки даний Договір був укладений до діючого договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-204864427, а відшкодуванню за Договором підлягає лише збиток, сума якого перевищує страхову суму (130 000,00 грн.) за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-204864427, страховиком було проведено виплату страхового відшкодування в сумі 112 565,73 грн. саме за цим Полісом ЕР-204864427.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Спеціальні норми Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Так, статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивачем разом із позовною заявою було подано лист ПРАТ «УПСК»№2954/12 про надання роз'яснення щодо суми виплати страхового відшкодування, в якому Страховик відповідача зазначив, що виплату страхового відшкодування в розмірі 112565,73 грн., було здійснено з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі - 0,4525.
Тобто, ПрАТ «УПСК» була обмежена законом у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» у повному обсязі завданої майнової шкоди, а мала виплатити страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.
Отже, враховуючи те, що сума виплати 112565,73 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу не перевищує ліміт відповідальності Страховика за полісом винної особи 130 тис. грн (Поліс ЕР204864427), то відповідно договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №033/323/203430 від 08.07.2021 року не міг бути врахований під час виплати.
Таким чином розмір застосованого ліміту страхової суми та розрахунок розміру страхової виплати було здійснено у відповідності до норм чинного законодавства та укладених страхових договорів.
З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №57595 від 16.09.2024, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу, утім у прохальній частині позову не зазначено розміру витрат на правову допомогу. Зі змісту позовної заяви вбачається, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу складає 15000 грн. Керуючись положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивач зазначив, що докази понесених судових витрат на правову допомогу позивачем буде подано протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення по даній справі.
Судом було встановлено, що позивач для захисту своїх прав та інтересів звернувся за правовою допомогою до особи, яка надає послуги в галузі права. 06 квітня 2021 року між ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та адвокатом Дмітрієвим Русланом Ігоровичем було укладено Договір №8/2021 про надання правової допомоги. До договору долучено Додаток 1, а саме розмір тарифів, акт наданих послуг (Акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги), Договір №1 про внесення змін до Договору №8/2021 від 06.04.2021 про надання правової допомоги від 02.08.2021; Договір №2 про внесення змін до Договору №8/2021 від 06.04.2021 про надання правової допомоги від 31.12.2021; Договір №3 про внесення змін до Договору №8/2021 від 06.04.2021 про надання правової допомоги від 30.12.2022; Договір №4 про внесення змін до Договору №8/2021 від 06.04.2021 про надання правової допомоги від 04.09.2023; Договір №5 про внесення змін до Договору №8/2021 від 06.04.2021 про надання правової допомоги від 22.11.2023 (а.с.24-31).
30.12.2024 на адресу суду на підтвердження розміру судових витрат від представника позивача надійшли докази, а саме Акт наданих послуг (Акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 02.10.2024, з якого слідує, що загальна ціна наданої правничої допомоги в рамка цивільної справи за позовом до ОСОБА_1 складає 15 000,00 гривень (а.с.47-48).
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг з надання правової допомоги. З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 15 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
А тому, враховуючи, що розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, представник позивача до суду на розгляд справи не приїжджав (надав заяву про розгляд справи без його участі), цивільна справа є типовою, містить невеликий об'єм доказів, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4, 12, 76-79, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України,
Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Альфа-Страхування" (місцезнаходження: вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, ЄДРПОУ 30968986) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» матеріальну шкоду в розмірі 32 434,27 (тридять дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та судові витрати, пов'язані із оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Д. Іванець