Справа № 392/893/25
Провадження № 2/392/734/25
про повернення позовної заяви
16 травня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя Назаренко К. П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа: Маловисківська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування,
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Як передбачено п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Отже довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, має бути зазначений у переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача - Волошина Людмила Віталіївна.
В кінці позовної заяви перелік додатків наводиться у складі 11-ти документів:
Однак жоден документ з наведеного переліку не означений як такий, що підтверджує повноваження представника позивача. Також ні в тексті позову, ні в жодному з доданих документів не наводиться пояснення чому і на яких підставах у представника є повноваження представляти позивача.
Згідно з імперативними вимогами пункту 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 21 червня 2018 року у справі № 812/481/18, від 19 вересня 2018 року у справі № 826/25365/15 та від 15 січня 2019 року у справі № 826/17702/17.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи викладене, суддею встановлені підстави для повернення позовної заяви, оскільки вона підписана особою, яка не має на це право, що не позбавляє особу, заява якої повертається, після усунення умов, що були підставою для повернення позову, звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58, 62, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Кіровоградського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО