Рішення від 30.09.2025 по справі 391/637/25

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/637/25

Провадження № 2/391/325/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2025р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі судді Ревякіної О.В., розглянувши в смт. Компаніївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 28401,57 грн, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, яку позивач отримав через систему «Електронний суд», а відповідач поштовим відправленням за місцем реєстрації 22.08.2025.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно ст.1 ч.1 п.4 Закону України ''Про споживче кредитування'' загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ст.8 ч.2 абз.4 Закону України ''Про споживче кредитування'' до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтею 18 Закону України ''Про захист прав споживачів'' передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року по справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

Судом встановлено, що 22.11.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №22.11.2024-100000211, шляхом підписання Заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) з якою позичальник ознайомився 22.11.2024 року за посиланням. Відповідно умов договору ТОВ "Споживчий центр" надав Ковальчуку кредит у сумі 12000 грн., із процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, строком на 98 днів, зі сплатою комісії 1800 грн. і неустойки в розмірі 120 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Довідка - розрахунок заборгованості свідчить, що загальна сума заборгованості 28401,57 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 12000 грн, за процентами - 10080 грн., комісією - 321,57 грн., неустойка - 6000 грн. Листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №462-0408 від 04.08.2025 року повідомлено, що відповідно договору №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, 22.11.2024 09:44:24 перераховано кошти нга карту клієнта на суму 12000,00 (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 573487956, призначення платежу: Видача за договором кредиту №22.11.2024-100000211.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте лише частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у сумі 22080 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 12000 грн., за процентами - 10080 грн. Щодо вимог про стягнення заборгованості за неустойкою, суд зазначає, що оскільки згідно положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання забов'язання, неустойка стягненню не підлягає. Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією, пов'язаною з наданням кредиту, суд зазначає наступне. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно ст.1054 ч.1 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Разом із тим, суд звертає увагу, що позивачем у кредитному договорі не зазначено, які саме послуги надаються за комісію, пов'язаної з наданням кредиту. Натомість з її змісту вбачається, що вона є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов'язком позивача за кредитним договором, тобто не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику, а тому комісія стягненню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1883 грн., що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за договором №22.11.2024-100000211 від 22.11.2024 року в сумі 22080 грн. і судові витрати в сумі 1883 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Ревякіна

Попередній документ
130599082
Наступний документ
130599084
Інформація про рішення:
№ рішення: 130599083
№ справи: 391/637/25
Дата рішення: 30.09.2025
Дата публікації: 02.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.10.2025)
Дата надходження: 11.08.2025
Предмет позову: про тягнення заборгованості за кредитним договором