Справа № 347/1593/25
Провадження № 1-кп/347/320/25
30.09.2025 м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання прокурора Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане у межах кримінального провадження №12025091190000055 від 08.02.2025 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
29 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено: у січні 2025 року, в умовах дії правового режиму воєнного стану на території України, ОСОБА_4 розробив та реалізував злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску. Йдеться, зокрема, про військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, виїзд яких під час воєнного стану обмежений законом.
Обвинувачений, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, здійснював керівництво незаконними діями та сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод і за винагороду.
З цією метою ОСОБА_4 встановив контакт із громадянином України ОСОБА_6 , який бажав незаконно перетнути державний кордон. 11 червня 2025 року, під час зустрічі в м. Коломия, обвинувачений надав йому конкретні вказівки щодо маршруту, місць можливого обходу прикордонних нарядів та порядку незаконного перетину державного кордону. Також він погодив із ОСОБА_6 винагороду у сумі 8 000 доларів США (що на той момент становило 332 452,8 грн). Згодом обумовлену суму було передано обвинуваченому.
Увечері 11 червня 2025 року ОСОБА_4 , діючи відповідно до попередньо узгодженого плану, посадив ОСОБА_6 до автомобіля марки «Audi A6» та почав рух у напрямку с. Красноїльськ Чернівецької області, де останній мав незаконно перейти державний кордон України з Румунією. Проте під час руху, у селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, обвинувачений був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві цими діями та сприянні їх вчиненню, вчиненому з корисливих мотивів, що кваліфікується за ч. 3 ст. 332 КК України.
11 червня 2025 року його було затримано в порядку ст. 208 КПК України, 12 червня 2025 року повідомлено про підозру, а 13 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Косівського районного суду до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в сумі 151 400 грн. У разі внесення застави на обвинуваченого покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України. 17 червня 2025 року після внесення застави його було звільнено з-під варти.
31 липня 2025 року обвинувальний акт скеровано до Косівського районного суду.
Прокурор у своєму клопотанні зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню, залишаються актуальними, оскільки свідки ще не допитані, а тяжкість обвинувачення та можливе покарання створюють загрозу ухилення обвинуваченого від правосуддя.
З огляду на викладене прокурор просить суд продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти про зміну місця проживання; здати на зберігання паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти продовження дії покладених на нього обов'язків.
Судом встановлено, що у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ухвалою слідчого судді від 13.06.2025 року йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави у сумі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. У випадку внесення застави на нього були покладені обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання; здати на зберігання прокурору паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу було визначено до 09.08.2025 року.
17.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був звільнений з Івано-Франківської установи виконання покарань №12 з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Ухвалою Косівського районного суду від 06.08.2025 року строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено до 04.10.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Згідно зі ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, а діє до прийняття остаточного рішення у провадженні. При цьому ухвалою суду на особу можуть бути покладені певні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
Згідно зі ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
01.08.2025 року обвинувальний акт із додатками у цьому кримінальному провадженні скеровано до Косівського районного суду. 29.09.2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов'язків обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор має право не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали подати клопотання про його продовження. Таке клопотання розглядається слідчим суддею.
Запобіжні заходи, зокрема й застава, застосовуються для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК України. Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, вони є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються виключно на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Метою застосування запобіжного заходу, як визначено у ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування чи спотворення речей і документів, що мають істотне значення; незаконного впливу на потерпілих чи свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та існування ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд враховує наявність вказаних ризиків, тяжкість інкримінованого злочину, санкція якого (ч. 3 ст. 332 КК України) передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, суд бере до уваги вік, стан здоров'я та сімейний стан обвинуваченого (одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працевлаштований, раніше не судимий), а також існування ризику продовження протиправної поведінки.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178,194,372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на 60 діб строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора або до суду із встановленою періодичністю; не залишати меж населеного пункту, у якому фактично проживає - АДРЕСА_1 - без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків рахувати з 30.09.2025 року до 28.11.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних прокурорів Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 291 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1