Справа №345/4685/25
Провадження № 2/345/2093/2025
29.09.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гапоненка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
що позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом. Позов обґрунтовує тим, що 22.02.2023 вона уклала шлюб з відповідачем. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось. Зазначає, що через систематичне фізичне та психологічне насильство від відповідача сім'я розпалась, шлюб носить формальний характер. Підставою розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів, наявні різні погляди на життя. Сімейні відносини припинені. Просить ухвалити рішення про розірвання шлюбу. Сина залишити проживати з матір'ю, стягнути в її користь всі витрати по справі.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилась, однак подала до суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов підтримує.
У судове засідання відповідач не з'явився, його представник - адвокат Яцків М.В., подав до суду відзив в якому вказує, позовні вимоги визнає в частині розірвання шлюбу, просить суд зменшити витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., в обґрунтування зазначає, що така сума витрат за надання правової допомоги в розмірі 5000 грн. є значно завищена, оскільки крім даної справи на розгляді Калуського міськрайонного суду також знаходиться справа № 345/4686/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Правову допомогу позивачу у даній справі також надавала адвокат Сидор Я. М. і відповідний договір про надання правової допомоги укладено 20.08.2025 року. Акт на суму 2000 грн. та квитанція на суму 2000 грн., аналогічно як і у даній справі, складені 26.08.2025 року. В обидвох випадках до позовних заяв долучені одні і ті ж докази, при цьому вартість послуг у даній справі становить 5000 грн., а у справі № 345/4686/25 - 2000 грн. Вважає, що справа про розірвання шлюбу є більш простою у порівнянні із справою про стягнення аліментів, вартість послуг адвоката у даній справі є явно завищеною. Окрім цього заперечує щодо задоволення позову у частині залишення сина на виховання позивачу, оскільки в основному вихованням сина займався він, а тому вважає, що сина необхідно залишити на виховання із ним. Стягнення судового збору вирішити з врахуванням вимог ст.142 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Як передбачено ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК України).
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , 22.02.2023 Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між сторонами у справі, актовий запис № 80. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
За час перебування в шлюбі у них народилась дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Сторони не підтримують сімейних стосунків, спільного господарства не ведуть, а їх шлюб існує лише формально. Це зазначає позивачка у позовній заяві. Відповідач ці обставини не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Оцінивши встановлені судом обставини справи, зважаючи на конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки на підставі шлюбу сім'ї вони не створили, а подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, що має істотне значення.
За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка в своїй заяві просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », а тому після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачки слід залишити « ОСОБА_4 ».
У цій справі позивач просить залишити дитину на її вихованні.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що матеріали справи вказують на наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, суд вважає, що вимога про залишення дитини на вихованні позивача не підлягає до задоволення.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.
Згідно з ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позовні вимоги, то 50% від суми судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме в сумі 605,60 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) передбачено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
3 матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 20.08.2025 укладений між адвокатом Сидор Я.М. та позивачкою; акт приймання до договору про надання професійної від 26.08.2025, квитанція від 26.08.2025, загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.
В постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду зазначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Як зазначено в постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Однак, суд звертає увагу, що справи про розірвання шлюбу є типовими, не є особливо складними, адвокат не брав участь у судових засіданнях, ним було тільки надано послугу з підготовки позовної заяви. З огляду на наведене, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат, яку просить стягнути позивач, не є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги, а саме 5000,00 грн., в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Таким чином, суд прийшов до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 2500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 247, 258, 259, 274 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 55, 56, 104, 110, 112 СК України, суд
позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.02.2023 Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 80
Після розірвання шлюбу залишити за позивачкою прізвище « ОСОБА_4 ».
В решті позову - відмовити.
Повернути з рахунку отримувача коштів Головного управління Державної казначейської служби Українив Івано-Франківської області з державного бюджету - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) 50 % сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн., який сплачено на підставі платіжної інструкції № 2.278144935.1 від 25.08.2025.
Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору, 2 500 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий: