Справа № 344/16285/25
Провадження № 1-кс/344/6411/25
29 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 про зобов'язання слідчого ТУ ДБР визнати його потерпілим, -
Скаржник 12.09.2025 року звернувся до Івано-Франківського міського суду із скаргою на постанову слідчого про зобов'язання слідчого ТУ ДБР розташованого у місті Львові (з дислокацією в місті Івано-Франківську) ОСОБА_3 визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №62025140150000068 від 31.01.2025р.
Обґрунтовуючи вимоги скаржник зазначає, що він звернувся до слідчого про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №62025140150000068 від 31.01.2025р., однак слідчий не вбачав підстав для задоволення його клопотання (постанову про відмову скаржник не долучив до скарги і на неї не посилався). Слідчий не проводить слідчі дії, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення СБУ, прокуратурою та судом та не оголошує підозру винним особам.
Скаржник (засуджений) на час подання скарги перебував у ДУ «П'ятихатська ВК №122», куди спрямовувались виклики в судове засідання для ВКЗ, а станом на 29.09.2025р. вибув 26.09.2025р. до ДУ «Київський слідчий ізолятор», тому зважаючи на це слідчий суддя розгляд скарги проводить без участі скаржника.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги з підстав наданих пояснень, надав оскаржувану постанову та інші матеріали.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши скаргу та матеріали до неї, вважаю наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, в тому числі рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Шевченуківського районного суду міста Києва від 08.01.2025р. було внесено 31.01.2025р. відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 07.11.2024р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України (щодо можливих незаконних дій працівників СБУ, прокуратури та суду під час досудового розслідування кримінального провадження), розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140150000068 П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у місті Івано-Франківську) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові.
Як вбачається з матеріалів КП, заявник ОСОБА_4 звертаючись 07.07.2025р. до слідчого ТУ ДБР про визнання його потерпілим (заява слідчим отриманан 16.07.2025р.) вказав, що йому завдана фізична та моральна шкода. В чому полягає завдана шкода та внаслідок яких дій, в змісті заяви не вказано.
Постановою слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Івано-Франківську) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 від 16.07.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання в цій частині (клопотання стосувалося і іншого питання) враховуючи те, що в ході досудового розслідування не отримано відомостей про завдання ОСОБА_4 моральної, фізичної або майнової шкоди. Постанова скерована до ДУ «Кам'янська ВК №101», де перебував заявник та звідки направляв своє клопотання.
Також, слідчим надано пояснення, що у ході слідчих дій кримінального провадження №62025140150000068 від 31.01.2025р. та зі змісту заяв ОСОБА_4 з'ясовано, що останній вважає вирок Івано-Франківського міського суду від 01.11.2024р. у справі №344/10486/22 (головуючий суддя ОСОБА_5 ) та досудове розслідування у кримінальному провадженні №2202209000000007 від 05.03.2022р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.111 КК України стосовно ОСОБА_4 є незаконними та протиправними. Разом з тим, даний вирок Івано-Франківського міського суду від 01.11.2024р. у справі №344/10486/22 був оскаржений в т.ч. ОСОБА_4 в апеляційному порядку та ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.03.2025р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а вирок без змін.
Станом на сьогодні у згаданому кримінальному провадженні №62025140150000068 від 31.01.2025р. триває досудове розслідування, проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на дослідження всіх обставин учиненого кримінального правопорушення.
Отже, слідчим суддею з'ясовано, що предметом скарги не є оскарження рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 визнанні його потерпілим, а ставляться вимоги про зобов'язання слідчого визнати його потерпілим, всупереч винесеній постанові.
Частина друга статті 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частина друга статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно частини першої статті 26 Кримінального процесуального кодексу України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст. 304 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
За вимогами ч.1 ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Враховуючи аналіз положення чинного КПК України та сформованої з цього питання практики Верховного Суду при здійсненні повноважень судового контролю, слідчий суддя не уповноважений своїм рішенням покладати на слідчого такі зобов'язання, які суперечать змісту КПК України, та що за своєю суттю може свідчити про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого.
Отже, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшла висновку, що у судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді дійти висновку, що вимоги скарги про зобовязання слідчого визнати заявника потерпілим є обгрунтованими, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309, 372, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 про зобов'язання слідчого ТУДБР визнати ОСОБА_4 потерпілим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_6