Справа№938/1409/25
Провадження № 1-кп/938/142/25
про вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу та доручення органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого
30 вересня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працевлаштованого трактористом у ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 09.08.2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025090000000492, -
До Верховинського районного суду Івано-Франківської області 22.09.2025 року надійшов для розгляду обвинувальний акт з доданими до нього документами про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року справу призначено до підготовчого судового засідання.
Відповідно до положень ч.5 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
У ч.ч.1,2 ст. 314-1 КПК України закріплено, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також ухвалення судового рішення щодо виду покарання, необхідно доручити представнику органу пробації скласти досудову доповідь в порядку, визначеному законодавством.
Одночасно прокурором заявлено клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, яке вручено обвинуваченому з дотримання строків, встановлених КПК України.
В обґрунтування цього клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, санкцією якого передбачено максимально суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортним засобом, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.08.2025 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 07.10.2025 року включно без визначення розміру застави.
Крім того, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України,а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати щодо обвинуваченого більш більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або тримання під вартою із визначенням розміру застави. Сторона захисту свою позицію обгрунтовувала тим, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, віком обвинуваченого, наявністю місця роботи, позитивними характеристиками та тим, що обвинувачений не притягався раніше до кримінальної відповідальності.
Потерпіла в підготовче засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали даного клопотання, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до положень рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 (справа № 1-28/2017) продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.
Враховуючи вищевказане, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У ч. 1 ст. 177 КПК України закріплено, що з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінальному правопорушенні знайшло підтвердження під час розгляду на стадії досудового розслідування слідчим суддею клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зокрема, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.08.2025 року обрано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 09.08.2025 року до 07.10.2025 року без визначення розміру застави.
Як вбачається з вищевказаної ухвали слідчого судді, наявність обгрунтованої підозри підтверджується протоколом огляду місця події від 09.08.2025 року, допитами свідків, висновками щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_4 , а також іншими документами кримінального провадження.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України , які існували на час обрання обвинуваченому вищевказаного запобіжного заходу, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідка.
Зокрема, як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року в справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Відповідно до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, за скоєння якого не допускається застосування ст. 75 КК України. Також він досягнув 60-річного віку, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а отже відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, що дозволяє йому перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків є те, що він знайомий із свідками та йому відомі їх анкетні дані. Зокрема свідок ОСОБА_9 є рідним братом обвинуваченого .
Враховуючи вищевказане, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбаченого п. 1 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду та незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , який є його рідним братом та не допитаний у судовому засіданні.
Щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобововий домашній арешт, слід зазначити, що відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обвинувачений та його захисники просять суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою с.Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області. Судом акцентується увага, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту тісно пов'язаний із житлом, залишати яке підозрюваному/обвинуваченому може бути заборонено ухвалою слідчого судді/суду. Сторона захисту, клопочучи про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт, відповідно до ч. 4 ст.193 КПК України не заявляла будь-які клопотання про заслуховування будь-якого свідка чи дослідження будь-яких матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в тому числі й щодо з'ясування згоди власника житла, в якому обвинувачений бажає перебувати на час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, бо в протилежному випадку суттєво порушуватимуться права власника цього житла, що є неприпустимим.
На переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджанню кримінальному правопорушенню іншим чином.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, внаслідок якого загинув ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченого алтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
У підготовчому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про подальше відкладення підготовчого засідання з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, яке підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 372 КПК України,-
Доручити персоналу Верховинського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області скласти та подати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на даний час утримується в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань» (№ 12).
Досудову доповідь надати до Верховинського районного суду Івано-Франківської області в строк встановлений законодавством, але не пізніше ніж до 01.11.2025 року
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою задовольнити, відмовивши у задоволенні клопотання захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 29 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Клопотання захисника ОСОБА_6 задоволити та відкласти підготовче засідання в цій справі на 11.11.2025 року о 12.30 годин.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво.
На ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_11