Справа № 195/1335/25
2/195/539/25
17.09.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради в особі виконавчого комітету про визнання права на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Томаківської селищної ради в особі виконавчого комітету про визнання права на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Представник позивачки - адвокат Крихта А.А. обгрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який з 2004 року та по день смерті мешкав у Сполучених Штатах Америки, м. Нью-Йорк, про що було видано свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 від 04.03.2024 року Департаментом охорони здоров'я та психічної гігієни Нью-Йорка (копія з перекладом та апостилем додається).
Позивачка постійно мешкає в Україні. Свідоцтво про смерть батька з відповідним апостилем було надіслано із США в Україну родичкою позивачки засобами поштового зв'язку тільки в травні 2025 року та отримано позивачкою 27.05.2025 згідно митної декларації, що цілком не залежало від волі позивачки і вона не могла вплинути на ці обставини.
За життя спадкодавець розпорядився своїм майном, склавши заповіт, посвідчений секретарем Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області Кодрою Н.С. 19.05.2003 за реєстрованим № 69, яким все своє майно заповів позивачці.
Проте нотаріус листом за вих. № 122/02-14 від 01.07.2025 року відмовив позивачці у прийнятті заяви про прийняття спадщини, так як нею пропущений встановлений статтею 127 Цивільного Кодексу України 6-місячний строк для прийняття спадщини, а також через те, що в неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно - Державний акт на право приватної власності на землю.
Позивачка вважає обставину того, що свідоцтво про смерть батька з апостилем було надіслано їй із США в Україну тільки в травні 2025 поважною об'єктивною причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини, незалежною від її волі та її волевиявлення.
З урахуванням викладеного та зважаючи на фактичну неможливість позивачки надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна ОСОБА_2 , позивачка вважає за доцільне захистити своє право на спадкування в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька на зазначену земельну ділянку.
Представник позивачки - адвокат Крихта А.А. подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки, при цьому позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач Томаківська селищна рада подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та просить ухвалити рішення на розсуд суду, відзив на позов не подано.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який з 2004 року та по день смерті мешкав у Сполучених Штатах Америки, м. Нью-Йорк, про що було видано свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 від 04.03.2024 року Департаментом охорони здоров'я та психічної гігієни Нью-Йорка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть з перекладом та апостилем (а.с.4-8).
Позивачкою також додано копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , де зазначено, що після реєстрації шлюбу 16.05.1970 її прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 (а.с.9).
Проте цей офіційний документ було підтверджено відповідним апостилем заступником Державного секретаря з питань бізнесу та ліцензування, штат Нью-Йорк, тільки 22.08.2024 (а.с.7).
Позивачка постійно мешкає в Україні. Свідоцтво про смерть батька з відповідним апостилем було надіслано із США в Україну родичкою позивачки засобами поштового зв'язку тільки в травні 2025 року та отримано позивачкою 27.05.2025 згідно митної декларації.
За життя спадкодавець розпорядився своїм майном, склавши заповіт, посвідчений секретарем Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області Кодрою Н.С. 19.05.2003 за реєстрованим № 69, яким все своє майно заповів позивачці (а.с.10).
За життя спадкодавець набув права власності на земельну ділянку площею 7,502 га, розташовану на території Преображенської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта серії Р2 № 165821, виданого 16.09.2002 Томаківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1358 (а.с.12).
За життя ОСОБА_2 на його замовлення в 2016 була виготовлена технічна документація зі землеустрою на зазначену земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номеру 1225488000:01:004:0273 (а.с.14-16).
Одразу після отримання свідоцтва про смерть батька, 05.06.2025 позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є. При цьому у Спадковому реєстрі була відсутня інформація щодо наявності заведених спадкових справ відносно спадкового майни померлого ОСОБА_2 .
Спадкова справа № 74172372 (номер у нотаріуса 58/2025) зареєстрована Спадковому реєстрі 05.06.2025 року за заявою позивачки (а.с.18).
Проте нотаріус листом за вих. № 122/02-14 від 01.07.2025 року відмовив позивачці у прийнятті заяви про прийняття спадщини, так як нею пропущений встановлений статтею 127 Цивільного Кодексу України 6-місячний строк для прийняття спадщини, а також через те, що в неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно - Державний акт на право приватної власності на землю (а.с.19).
Оригінали правовстанолюючих документів на спадкове нерухоме майно у позивачки дійсно відсутні, мається тільки копія.
Позивачка в особі представника адвоката Крихти А.А. зверталася до відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області про видачу копії зазначеного Державного акту серії Р2 № 16582 на право приватної власності на землю (а.с.20), однак їй було відмовлено, оскільки після переведення Томаківської громади до Нікопольського району місце перебування земельного архіву є невідомим.
Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що спадкодавець являється власником зазначеної земельної ділянки, а після його смерті позивачка має право на визнання нею права власності за заповітом навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал правовстановлюючого Державного акта на зазначену земельну ділянку і місцезнаходження її не відоме.
Щодо причин пропуску позивачкою строку на звернення із заявою про прийняття спадщини слід зазначити наступне.
Оскільки батько помер в США, значний час (більше півроку) пішов на легалізацію свідоцтва про його смерть в державних органах США, підтвердження його апостилем.
Незалежно від волі позивачки надіслано їй дане свідоцтво з апостилем із США Україну було тільки в травні 2025 та отримано позивачкою тільки 27.05.2025, при цьому позивачка, не зволікаючи (05.06.2025), одразу звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Позивачка вважає обставину того, що свідоцтво про смерть батька з апостилем було надіслано їй із США в Україну тільки в травні 2025 поважною об'єктивною причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини, незалежною від її волі та її волевиявлення.
Крім того, відповідно до вимог глави 10 пункту 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №296/5: «...видача свідоцтв про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстанолюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві...»
Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутній правовстановлюючий документ, а саме в неї відсутній оригінал Державного акту на зазначену земельну ділянку, належну її батьку ОСОБА_2 .
Копія Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №165821 свідчить про те, що ОСОБА_2 є власником зазначеної земельної ділянки, а після його смерті позивачка має право на отримання спадщини за заповітом навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал правостановлюючого Державного акта на зазначену земельну ділянку і місцезнаходження його їй невідоме.
Згідно з Витягом № НВ-9971621182025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1225488000:01:004:0273 станом на 22.07.2025 складає 227 133, 29 грн. (а.с.17).
Крім того, з повідомлення приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Рудого М. від 02.09.2025 № 157/02-14 та з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заводилась спадкова справа за № 58/2025, копію якої направлено на запит суду. З копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадкових прав за вищевказаних обставин. Інших спадкоємців немає.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно правової позиції Верхового Суду України, у справі № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, в мотивувальній частині зазначено наступне.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності до ст. 321 ЦК України: «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності дійсна ринкова вартість житлового будинку станом на 03.12.2023 року складає 27 000,00 гривень (а.с.16).
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і має підстави для задоволення позову в повному обсязі, відповідач відзив на позов не надав.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради в особі виконавчого комітету про визнання права на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 7,502 га, яка розташована на території Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 165821, за кадастровим номером 1225488000:01:004:0273.
Відомості про сторони:
Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Томаківська селищна рада в особі виконавчого комітету (ЄДРПОУ 41051313, місцезнаходження: 53500, с-ще Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Нікопольського району Дніпропетровської області).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення складено 26.09.2025.
Суддя: Л. А. Кондус