25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 954/67/23
провадження № 51-2840ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 березня 2025 року у та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 17 червня 2025 року щодо нього.
Обставини справи
1. Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополя АР Крим, жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі -КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
2. Як установив суд, 13 жовтня 2022 року близько 18:30 на нерегульованому перехресті в смт. Нововоронцовка Бериславського району Херсонської області ОСОБА_4 , керуючи автомобілем FIAT, проявив неуважність до дорожньої обстановки, порушуючи вимоги пункту 2.3 б), пункту 16.3, пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, не надавши дорогу автомобілю МАЗ під керуванням ОСОБА_5 допустив зіткнення автомобілів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля FIAT ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_7 помер.
Доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі засудженний не оспорюючи доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій, порушує питання про зміну судових рішень через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням положень статей 75, 76 КК.
Оцінка суду
4. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копію судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
5. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
6. Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
7. Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог статей 66, 67 КК урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини вчинення, дані про особу засудженого, який вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, який є діючим військовослужбовцем, раніше не судимий, характеризується посередньою. Врахував те, що внаслідок грубого порушення засудженим Правил дорожнього руху одна особа загинула, а іншій заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, а також позицію потерпілих, які претензій до засудженого не заявляли та не наполягали на призначенні йому суворого покарання. Зваживши на всі наведені обставини у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про можливість призначення засудженому покарання в межах санкції статті 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
8. Проаналізувавши рішення районного суду, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині призначення покарання та не знайшов при цьому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника в частині помякшення призначеного покарання із застосуванням положень статті 75 КК.
9. Рішення апеляційного суду належним чином мотивоване з посиланням на обставини справи і відповідає вимогам статті 419 КПК.
10. Зміст судових рішень не дає підстав вважати, що покарання засудженому призначено з порушенням визначених у законі загальних засад. Із такими висновками судів погоджується і колегія суддів.
11. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання за своїм видом і розміром є справедливим, і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачає.
12. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які свідчать про необхідність відкриття провадження і перевірки його матеріалів, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 березня 2025 рокуу та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 17 червня 2025 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3