29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 761/12754/20
провадження № 51 - 3108 во 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши заяву ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2021 року,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2025 року, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження.
ОСОБА_4 звернувся до Суду із заявою, в якій зазначає, що при ухваленні цього рішення касаційним судом було допущено неправильне тлумачення норм кримінального процесуального закону, оскільки суд погодився з позицією апеляційної інстанції про те, що ухвала слідчого судді не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Водночас Конституційний Суд України у рішенні №5-рп(11) від 10 квітня 2024 року встановив, що стаття 459 КПК не містить заборони на перегляд будь-яких судових рішень, що набрали законної сили, включно з ухвалами слідчих суддів, і такий перегляд можливий за наявності істотних передумов. У заяві також цитує висновки ВС, з якими він не погоджується, та наводить текст, що міститься в рішенні КСУ.
У зв'язку з цим заявник просить врахувати позицію Конституційного Суду України, викладену у зазначеному рішенні, та внести зміни до ухвали касаційного суду, усунувши описку, яка, на його думку, суперечить тлумаченню закону.
Перевіривши заяву ОСОБА_4 , колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла до наступного висновку.
Згідно з положеннями частини першої статті 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, допущена під час письмово-вербального викладу судового рішення, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення і його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до них належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат і строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють тексту судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне уживання розділових знаків, помилкове відмінювання слів, використання русизмів і діалектизмів тощо.
Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка в результаті підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 26 червня 2021 року, в яку заявник просить внести зміни, постановленою в порядку п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК , було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року.
З тексту заяви про виправлення описки вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується зі змістом цієї ухвали, її мотивами та висновками, і фактично ставить вимогу про зміну судового рішення, а не про усунення описки в контексті статті 379 КПК.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права змінювати або скасовувати його.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати його зміст, а лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо). У жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви.
Отже, оскільки заява ОСОБА_4 не про усунення описки відповідно до вимог ст. 379 КПК, а про зміну судового рішення, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 379 КПК, Суд
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3