30 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3626/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго», заявник) про повернення судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до Комунального підприємства «Харківводоканал»
про стягнення 92 456 704,08 грн
та за зустрічним позовом: Комунального підприємства «Харківводоканал»
до Акціонерного товариства «Харківобленерго»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
про визнання зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних припиненими,
АТ «Харківобленерго» 23.09.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з клопотанням про повернення 50% судового збору в сумі 847 840,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2025 у справі №922/3626/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Подане клопотання АТ «Харківобленерго» з посиланням на частини першу та другу статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обґрунтоване тим, що:
в провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/3626/24 за первісним позовом АТ «Харківобленерго» до Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») про стягнення 92 456 704,08 грн, з яких 22 545 949,30 грн 3% річних за порушення строків оплати вартості електричної енергії, 69 910 754,78 грн індекс інфляції за порушення строків оплати вартості електричної енергії та за зустрічним позовом КП «Харківводоканал», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, до АТ «Харківобленерго» про визнання припиненим зобов'язання щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за договором від 03.01.2008 №1,01 за період серпень 2015 - січень 2016, серпень 2017 у зв'язку з неможливістю його виконання за обставин, за яку жодна із сторін не відповідає, з підстав статті 607 Цивільного кодексу України;
Господарський суд Харківської області рішенням від 10.02.2024, яке залишено без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 16.04.2025, у справі №922/3626/24 відмовив у задоволені первісного позову повністю та відмовив у задоволені зустрічного позову повністю;
Верховний Суд постановою від 17.06.2025 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №922/3626/24, а справу у скасованій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області;
ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2025 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами;
пунктами 2 та 4 затвердженої мирової угоди передбачено, що внаслідок укладання мирової угоди сторони вирішили розподілити судові витрати наступним чином:
- КП «Харківводоканал» відшкодовує АТ «Харківобленерго» судові витрати в розмірі 50% від судового збору за подання позовної заяви - 1 059 800,00 грн, 50% від суми судового збору за подання апеляційної скарги 1 271 760,00 грн, 50% від суми судового збору за подання касаційної скарги 1 695 680,00 грн;
- інші 50% від суми загальних судових витрат позивача у справі, які складаються з 50% від судового збору за подання позовної заяви - 1 059 800,00 грн, 50% від суми судового збору за подання апеляційної скарги 1 271 760,00 грн, 50% від суми судового збору за подання касаційної скарги 1 695 680,00 грн підлягають поверненню позивачу - АТ «Харківобленерго» з державного бюджету відповідно до частин першої та другої статті 130 ГПК України;
Господарський суд Харківської області рішенням від 04.09.2025 у справі №922/3626/24 частково задовольнив заяву АТ «Харківобленерго» про повернення частини судового збору, а саме повернув з Державного бюджету 529 900,00 грн, судовий збір, сплачений до Господарського суду Харківської області та в ухвалі суд зазначив, що для повернення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги необхідно звертатися до суду апеляційної та касаційної інстанції.
Верховний Суд, розглянувши зазначене клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для повернення сплаченого судового збору з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічні норми містяться у частинах першої та другої статті 130 ГПК України.
Отже, з системного аналізу норм частини третьої статті 7 Закон України «Про судовий збір» та частини другої статті 130 ГПК України вбачається, що лише у разі укладення мирової угоди, на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Іншими словами повернення судового збору не передбачено, зокрема, судом касаційної інстанції якщо укладення мирової угоди відбулося не на стадії перегляду рішення в касаційному порядку.
Так, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що:
АТ «Харківобленерго» звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення 92 456 704,08 грн, з яких: 22 545 949,30 грн - 3% річних та 69 910 754,78 грн - інфляційних втрат;
Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернулося до суду із зустрічним позовом до АТ «Харківобленерго» про визнання припиненим зобов'язання щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за договором за період серпень 2015 року-січень 2016 року, серпень 2017 року, у зв'язку з неможливістю його виконання за обставин, за яку жодна зі сторін не відповідає, з підстав положень статті 607 Цивільного кодексу України;
Господарський суд Харківської області рішенням від 10.02.2024 у справі №922/3626/24, залишеного без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 16.04.2025, відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів;
Суд постановою від 17.06.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №922/3626/24, прийняту за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині, скасував. Справу №922/3626/24 у скасованій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. У розділі 10 постанови вказав, зокрема, що за результатами нового розгляду має бути вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 10.02.2024 у справі №922/3626/24 задовольнив заяву сторін про затвердження мирової угоди у справі. Затвердив укладену між АТ «Харківобленерго» і Комунальним підприємством «Харківводоканал» мирову угоду від 05.08.2025 у справі №922/3626/24.
Верховний Суд відзначає, що на новому розгляді справи №922/3626/24 укладення мирової угоди відбулося між АТ «Харківобленерго» і Комунальним підприємством «Харківводоканал» у місцевому суді до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, а тому у Верховного Суду відсутній обов'язок щодо повернення судового збору заявнику на підставі частини третьої статті 7 Закон України «Про судовий збір» та частини другої статті 130 ГПК України, оскільки така мирова угода укладена не на стадії перегляду рішення в касаційному порядку.
Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання АТ «Харківобленерго» щодо повернення 50% судового збору в сумі 847 840,00 грн підлягає відмові, оскільки укладення мирової угоди відбулося між АТ «Харківобленерго» і Комунальним підприємством «Харківводоканал» у місцевому суді до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, а не у Верховному Суді, а відтак відсутні підстави для повернення.
Керуючись статтями 123, 130, 234, 235, 314 ГПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Харківобленерго» про повернення 50% судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №922/3626/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова