Постанова від 17.09.2025 по справі 913/266/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(826/15260/17)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю представників: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кузьміна Д. В.; Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» - Тиліпського Д. В. та Богушка О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025

у справі № 913/266/20(826/15260/17)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідача-1 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни,

відповідача-2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни

відповідача-3 державного реєстратора філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровської Юлії Антонівни

відповідача-4 державного реєстратора сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Луганської області Балжи Тетяни Анатоліївни

відповідача-5 - завідувача сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради Луганської області Колєнкової Наталії Олексіївни

відповідача-6 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»

про визнання дій протиправними, скасування реєстраційних записів

у межах справи № 913/266/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Металл»

до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни (далі - приватний нотаріус Сазонова О.М.), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни (далі - приватний нотаріус Скульська Т.А.), державного реєстратора філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровської Юлії Антонівни (далі - державний реєстратор Піотровська Ю.А.), державного реєстратора сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Луганської області Балжи Тетяни Анатоліївни (далі - державний реєстратор Балжа Т.А.), завідувача сектору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради Луганської області Колєнкової Наталії Олексіївни (далі - державний реєстратор Колєнкова Н.О.), в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

1) визнати протиправними дії щодо:

- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, 13.07.2016 10749990128038947 (10741780124038947), Сазонова О.М.; приватний нотаріус Сазонова О.М.;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 09.08.2016 10741050134038947, Скульська Т.А.; приватний нотаріус Скульська Т.А., інші зміни;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23.11.2016 10741070141038947, Піотровська Ю.А., Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради «Результат» (далі - КП НСР «Результат»), зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24.11.2016 10741070143038947, Піотровська Ю.А, КП НСР «Результат», зміна відомостей про керівника юридичної особи;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02.02.2017 13831050144004456, Балжи Т.А., Сєвєродонецька міська рада, інші зміни;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29.03.2017 13831050145004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13.04.2017 13831070146004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів;

2) скасувати реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) щодо:

- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, 13.07.2016 10749990128038947 (10741780124038947), Сазонова О.М.; приватний нотаріус Сазонова О.М.;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 09.08.2016 10741050134038947, Скульська Т.А.; приватний нотаріус Скульська Т.А., інші зміни;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23.11.2016 10741070141038947, Піотровська Ю.А., КП НСР «Результат», зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24.11.2016 10741070143038947, Піотровська Ю.А,, КП НСР "Результат", зміна відомостей про керівника юридичної особи;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02.02.2017 13831050144004456, Балжи Т.А., Сєвєродонецька міська рада, інші зміни;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29.03.2017 13831050145004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13.04.2017 13831070146004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів.

В обґрунтування позовних вимог Фонд зазначав, що оскільки рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Реєстру, не приймалось ні позивачем, ні уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації банку в межах повноважень, делегованих позивачем, та в розпорядженні відповідачів відсутні судові рішення, які набрали законної сили та які тягнуть за собою зміну відомостей у Реєстрі, тому у державних реєстраторів були відсутні правові підстави для проведення реєстраційних дій, відтак останні діяли фактично з перевищенням своїх повноважень та перебирання на себе функцій суду.

Історія розгляду справи

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 залучено до участі у справі № 826/15260/17 Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідачів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 826/15260/17, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Фонду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 02.02.2021 у справі № 826/15260/17 задовольнив частково касаційну скаргу Фонду, скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 та закрив провадження у справі, роз'яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що Фонд вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2021 справу № 826/15260/17 передано до Господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.04.2021 відкрив провадження у справі № 826/15260/17 за правилами загального позовного провадження, а ухвалою від 15.06.2021 залучив ПАТ «Українська інноваційна компанія» в процесуальному статусі відповідача, справу передав за підсудністю до Господарського суду Луганської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство зазначеного Товариства.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 29.12.2021 прийняв справу № 913/266/20(826/15260/17) до провадження та вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження.

До господарського суду від ПАТ «Українська інноваційна компанія» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних записів в Реєстрі щодо: скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, 13.07.2016 10749990128038947 (10741780124038947), Сазонова О.М.; приватний нотаріус Сазонова О.М.; державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 09.08.2016 10741050134038947, Скульська Т.А.; приватний нотаріус Скульська Т.А., інші зміни;

Подане клопотання ПАТ «Українська інноваційна компанія» мотивувало тим, що Фонд звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом у справі № 826/11199/16 до тих же осіб, з тим самим предметом та з аналогічних підстав.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.08.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 та постановою Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 913/266/20(826/15260/17), задовольнив клопотання ПАТ «Українська інноваційна компанія» та закрив провадження у цій справі в частині позовних вимог Фонду до приватного нотаріуса Сазонової О.М., приватного нотаріуса Скульської Т.А. та ПАТ «Українська інноваційна компанія» про:

1) визнання протиправними дій щодо:

- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, 13.07.2016 10749990128038947 (10741780124038947), Сазонова О.М.; приватний нотаріус Сазонова О.М.;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 09.08.2016 10741050134038947, Скульська Т.А.; приватний нотаріус Скульська Т.А., інші зміни;

2) скасування реєстраційних записів в Реєстрі щодо:

- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, 13.07.2016 10749990128038947 (10741780124038947), Сазонова О.М.; приватний нотаріус Сазонова О.М.;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 09.08.2016 10741050134038947, Скульська Т.А.; приватний нотаріус Скульська Т.А., інші зміни.

Закриваючи провадження у справі у частині зазначених вимог на підставі норми пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, керувався обґрунтованістю заявленого ПАТ «Українська інноваційна компанія» клопотання, оскільки звернення Фонду до суду з тотожнім позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, фактично направлено на перегляд висновків судів за результатами розгляду позову у справі № 826/11199/16, що не відповідає принципу юридичної визначеності, суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), і фактично здатне призвести до переоцінки обставин, встановлених вищезазначеним судовим рішенням.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.12.2024 призначено справу № 913/266/20(826/15260/17) до судового розгляду по суті, який неодноразово відкладався.

Фонд у додаткових пояснення зазначив, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16, скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом; управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття Національним банком України (далі - НБУ) рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» у письмових поясненнях проти позову заперечило та зазначило, що прийняті щодо ПАТ «Український інноваційний банк» постанова Правління НБУ від 24.12.2015 № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних» та Рішення Фонду від 24.12.2015 № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»; постанова Правління НБУ № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» визнані в судовому порядку протиправними та є скасованими (судові справи № 826/5325/16, № 826/14033/17).

У цьому зв'язку ПАТ «Українська інноваційна компанія» стверджувало, що скасування у судовому порядку рішень суб'єктів владних повноважень, які є актами індивідуальної дії, свідчить про те, що такі не породжують жодних правових наслідків, відтак всі дії, вчинені на підставі таких актів також не можуть породжувати жодних правових наслідків. Отже, на думку товариства, скасування рішень НБУ та Фонду про введення тимчасової адміністрації виключають можливість існування процедури тимчасової адміністрації/ліквідації згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснення уповноваженою особою Фонду будь яких повноважень як тимчасового адміністратора або ліквідатора. Таким чином, Фонд не має повноважень на здійснення управління відповідною юридичною особою згідно вказаного Закону, а відтак у позивача відсутнє порушене право і, відповідно, відсутнє право на судовий захист такого права.

Також товариство вказувало на неможливість застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16, оскільки будь які обставини та оціночні судження, наведені у зазначеній постанові, не мають жодного значення для даної справи, не є преюдиційними та не мають враховуватись під час розгляду справи.

Крім того, ПАТ «Українська інноваційна компанія» зазначало, що жодна із перелічених у статті 28 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» підстав для відмови у державній реєстрації не мала місце на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, з огляду на що у відповідачів були відсутні підстави для відмови у проведенні таких реєстраційних дій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.03.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі № 913/266/20(826/15260/17), відмовлено у задоволенні позову Фонду до державного реєстратора Піотровської Ю.А., державного реєстратора Балжи Т.А., державного реєстратора Колєнкової Н.О., ПАТ «Українська інноваційна компанія» про:

1) визнання протиправними дії щодо:

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23.11.2016 10741070141038947, Піотровська Ю.А., КП НСР «Результат», зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24.11.2016 10741070143038947, Піотровська Ю.А, КП НСР «Результат», зміна відомостей про керівника юридичної особи;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02.02.2017 13831050144004456, Балжи Т.А., Сєвєродонецька міська рада, інші зміни;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29.03.2017 13831050145004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13.04.2017 13831070146004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів;

2) скасування реєстраційних записів в Реєстрі щодо:

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23.11.2016 10741070141038947, Піотровська Ю.А., КП НСР «Результат», зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24.11.2016 10741070143038947, Піотровська Ю.А,, КП НСР "Результат", зміна відомостей про керівника юридичної особи;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02.02.2017 13831050144004456, Балжи Т.А., Сєвєродонецька міська рада, інші зміни;

- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29.03.2017 13831050145004456, Колєнкова Н.О., Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13.04.2017 13831070146004456, Колєнкова Н.О. , Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів.

Судові рішення мотивовані тим, що Фонд, звертаючись з вимогами про визнання протиправними дій державних реєстраторів та скасування відповідних реєстраційних записів щодо ПАТ «Українська інноваційна компанія», не довів наявності свого порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, який підлягав би захисту у судовому порядку.

При цьому судами попередніх інстанцій з'ясовано та у мотивах оскаржуваних судових рішень враховано, що:

- Рішення НБУ про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, як і рішення самого Фонду про введення тимчасової адміністрації та початок ліквідації були визнані протиправними та скасовані за результатами розгляду справ № 826/1162/16, № 826/14033/17, № 826/5325/16. У зв'язку із цим, Фонд втратив законні підстави для подальшого управління ПАТ «Укрінбанк» (ПАТ «Українська інноваційна компанія»), а відтак і повноваження на представництво інтересів банку;

- твердження Фонду про те, що зміни до установчих документів юридичної особи здійснені без погодження з НБУ, не підтверджують порушення саме прав чи інтересів Фонду, оскільки погодження з боку НБУ стосується банківського нагляду, і позивач не є суб'єктом такого погодження;

- окремі реєстраційні записи були вже предметом розгляду в інших судових провадженнях, у яких Фонду відмовлено у задоволенні аналогічних вимог, зокрема у справі № 826/11199/16.

- оспорені реєстраційні дії були вчинені на підставі рішень загальних зборів акціонерів юридичної особи (відповідача-6), які набрали чинності та не були оскаржені у судовому порядку. Водночас позов Фонду спрямований лише на скасування реєстраційних дій, але не на оспорювання самих рішень загальних зборів, що фактично стали підставою для внесення відповідних записів до Реєстру;

- пред'явлення позову до державних реєстраторів, дії яких носили лише технічний характер і здійснювалися в межах повноважень на підставі поданих документів, без оспорювання самих правопороджувальних рішень (рішень загальних зборів), не може бути визнано ефективним способом судового захисту. За усталеною практикою Верховного Суду, саме юридична особа, щодо якої вчинено реєстраційні дії, є належним відповідачем у таких спорах, а не реєстратор;

- позивач не обґрунтував, як саме вчинення відповідних реєстраційних дій завдало йому шкоди або обмежило у реалізації законних повноважень відсутні докази того, що внаслідок внесення таких записів Фонд втратив можливість здійснювати ліквідаційну процедуру чи реалізувати інші визначені законом функції;

- реєстраційні дії, які оспорюються Фондом, були вчинені протягом 2016-2017 років, тобто до набрання чинності змінами, якими було розширено та уточнено правовий режим управління банком у процедурі виведення з ринку, включно з нормами щодо виключного управління уповноваженою особою Фонду. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-ІХ (далі - Закон № 590-ІХ) (апеляційний суд помилково зазначив «Закон №1588-ІХ»), яким суттєво уточнено повноваження Фонду, набрав чинності лише 13.05.2020, а тому не може застосовуватись до правовідносин, які мали місце раніше.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись із рішенням Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі № 913/266/20(826/15260/17), Фонд (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційну скаргу Фонд мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, через застосування попередніми судовими інстанціями норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 та у постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/4475/19.

За змістом наведених у скарзі доводів скаржник стверджує про помилковість висновку судів попередніх інстанцій про обрання позивачем неналежного способу захисту та про те, що оскаржувані реєстраційні дії не порушують прав та законних інтересів Фонду.

Наведені доводи Фонд обґрунтовує посиланням на приписи Закону № 590-ІХ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ПАТ «Українська інноваційна компанія» подало відзив, у якому просило касаційну скаргу Фонду залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Викладені у відзиві доводи зводяться до помилковості посилання скаржника на норми Закону № 590-ІХ, адже згідно положень статті 58 Конституції України (щодо заборони зворотної дії закону в часі) у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування зазначеного Закону.

Також ПАТ «Українська інноваційна компанія» стверджує про неефективність обраного позивачем способу захисту та те, що Фондом не доведено, яким чином реєстраційні дії та рішення державних реєстраторів, визнання незаконними та скасування яких є предметом позову, порушують його право. Окремо товариство вказує на визначення позивачем неналежних відповідачів (державних реєстраторів) та на наявність судових рішень у справах №№ 826/5325/16 та 826/11199/16, якими встановлено законність вчинення реєстраційних дій.

Касаційне провадження

16.06.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2025 касаційну скаргу Фонду залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.06.2025 до касаційного суду 04.07.2025 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою від 16.07.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі № 913/266/20(826/15260/17); призначив її до розгляду на 20.08.2025 о 10:45.

Ухвалою від 20.08.2025 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні у справі № 913/266/20(826/15260/17) до 17.09.2025 о 09:30.

Судове засідання 17.09.2025 відбулося за участю представників Фонду та ПАТ «Українська інноваційна компанія», які висловили свої пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.

Установлені судами фактичні обставини справи

22.09.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 622/БТ «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" та призначення куратора» (далі - Постанова № 622/БТ), відповідно до якої запроваджено особливий режим контролю до 21.11.2015 та призначено куратора.

01.10.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 659/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УкрІнБанк» до категорії проблемних» (далі - Постанова № 659/БТ), якою віднесено ПАТ «УкрІнБанк» до категорії проблемних до 180 днів та встановлено з дня цієї постанови та до закінчення зазначеного строку обмеження відповідно до переліку викладеного в пункті 2 резолютивної частини постанови.

24.12.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УкрІнБанк» до категорії неплатоспроможних» (далі - Постанова № 934), відповідно до пунктів 1 та 2 резолютивної частини якої віднесено ПАТ «УкрІнБанк» до категорії неплатоспроможних та визнано такими, що втратили чинність Постанова №622/БТ та Постанова № 659/БТ.

Виконавчою дирекцією Фонду на підставі Постанови № 934 прийнято рішення №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (далі - Рішення № 239).

22.03.2016 Правлінням НБУ на підставі пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» винесено постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» (далі - Постанова № 180).

22.03.2016 на підставі вказаної постанови НБУ Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (далі - Рішення № 385).

13.07.2016 приватним нотаріусом Сазоновою О.М. внесено до Реєстру реєстраційні записи щодо юридичної особи - ПАТ «Український Інноваційний Банк» (нова назва Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ») записи:

- № 10741070127038947 - внесення відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи;

- № 10749990128038947 (10741780124038947) - скасування реєстраційної дії за судовим рішенням;

- № 10741050132038947 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна видів діяльності;

- № 10741070133038947 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна відомостей про керівника юридичної особи.

09.08.2016 приватним нотаріусом Скульською Т.А. внесено до Реєстру щодо юридичної особи - ПАТ «Український Інноваційний Банк» (нова назва Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ») реєстраційний запис №10741050134038947 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - інші зміни.

23.11.2016 державним реєстратором Піотровською Ю.А. внесено до Реєстру реєстраційний запис 10741070141038947 про зміну повного найменування, зміну скороченого найменування, зміна місцезнаходження; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

24.11.2016 державним реєстратором Піотровською Ю.А. внесено до Реєстру реєстраційний запис про зміну відомостей про керівника юридичної особи; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи,

02.02.2017 державним реєстратором Балжи Т.А. внесено до Реєстру реєстраційний запис 13831050144004456 про інші зміни; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.

29.03.2017 державним реєстратором Колєнковою Н.О. внесено до Реєстру реєстраційний запис 13831050145004456 про зміну повного найменування, зміну скороченого найменування; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

13.04.2017 державним реєстратором Колєнковою Н.О. внесено до Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 13831070146004456 про зміну складу підписантів.

Поряд з цим суди з'ясували, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 у справі №826/1162/16, визнано протиправними та скасовані Постанова №934 та Рішення №239.

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, задоволено позовні вимоги ПАТ «Українська інноваційна компанія», визнано незаконними та скасовано Постанову №934 та Рішення №239.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09.08.2019 у справі № 826/14033/17 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконними та скасування Постанови №934 та Рішення №239.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі № 826/5325/16, визнані протиправними та скасовані Постанова №180 та Рішення №385.

Також, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі № 826/5325/16, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 в частині зобов'язання НБУ (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови №180 (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ «Український Інноваційний Банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «Український Інноваційний Банк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, НБУ повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «Український Інноваційний Банк» у зазначених вище системах) на наступний спосіб: «Виключити відомості про Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (попередня назва - «Український інноваційний банк») (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.10.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №826/5325/16.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є правомірність реєстраційних дій державних реєстраторів.

Поряд з цим судами встановлено, що вважаючи свої права порушеними оспорюваними реєстраційними діями, саме Фонд звернувся з відповідним позовом до суду.

Верховний Суд зауважує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та низці постанов Верховного Суду, які враховані апеляційним господарським судом у цій справі).

Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (правова позиція, викладена у пункті 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18) .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, на які посилається скаржник).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 зазначила, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З наведеного слідує, що аналізу ефективності способу захисту має передувати перевірка судом обставин того, чи у позивача наявне право, яке було порушено і потребує захисту.

Водночас з матеріалів цієї справи слідує, що не погоджуючись із зазначеними вище реєстраційними діями (записами) та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню, Фонд звернувся з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи наявність порушеного права Фонду, суди попередніх інстанцій взяли до уваги висновки, викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20, та у питанні особливостей нормативного регулювання процедури виведення банку з ринку, яке було чинним на дату виникнення спірних правовідносин, виходили з такого.

Банк є юридичною особою, наділеною на підставі банківської ліцензії виключним правом надавати банківські послуги (згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

За специфікою банківської сфери та її законодавчого регулювання банк не може бути безконтрольним суб'єктом, а тому з моменту створення перебуває під банківським наглядом Національного банку України, який в цілому здійснює державне регулювання діяльності банків, зокрема у формі адміністративного регулювання (згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закон України «Про Національний банк України», статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

НБУ застосовує заходи впливу, до яких, зокрема, належать віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку, у разі порушення банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 Закону про банки (згідно з пунктами 12 та 13 частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Порядок віднесення банку до категорії проблемних врегульований статтею 75 Закону про банки, за змістом якої проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства. Наслідком виконання / не виконання банком, що має статус проблемного, цього обов'язку є прийняття Національним банком України рішення у зазначений строк про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відповідно (згідно зі статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до вимог банківського законодавства процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку безпосередньо пов'язана із прийняттям рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, що має наслідком запровадження Фондом тимчасової адміністрації у цьому банку (згідно зі статтями 75, 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною першою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

При цьому банківський нагляд за діяльністю певного банку НБУ здійснює до прийняття ним відповідного рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможного та запровадження Фондом у ньому [банку] тимчасової адміністрації. У такому випадку банківський нагляд зі сторони НБУ підлягатиме «поновленню» у випадку скасування рішення цього органу про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства у визначених законом процедурах (процедурі продажу неплатоспроможного банку Фондом інвестору чи у процедурі утворення та продажу перехідного банку). Крім того, НБУ не здійснює банківський нагляд за банком, у якому здійснюється ліквідація, крім отримання відповідної звітності та інформації (згідно із частиною третьою статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною тринадцятою статті 41, частиною сімнадцятою статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції, зокрема, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації. У визначених законом випадках Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (згідно із частиною першою статті 1, частиною першою статті 3, частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. При цьому протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання, у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із визначених законом способів (згідно із частиною першою статті 34, частинами першою та другою статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, а у випадку, якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється (згідно із пунктом 1 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку врегульовані статтею 48 Закону про гарантування вкладів.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року (частина п'ята статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб).

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (згідно із частиною шостою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною третьою статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

За результатом завершення ліквідаційної процедури НБУ вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора (згідно із частиною сьомою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Підсумовуючи викладене, Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 зауважила, що процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку, що включає визначення та чіткий розподіл компетенції відповідних органів державного управління (НБУ та Фонду), уповноважених на прийняття рішень та проведення цієї процедури, врегульована спеціальними нормами банківського законодавства.

Поряд з цим судова палата у вказаній постанові виснувала, що правовою підставою для запровадження Фондом тимчасової адміністрації або здійснення ним ліквідації банку є відповідні рішення цього органу. Такі рішення (про запровадження тимчасової адміністрації та про початок процедури ліквідації) виконавча дирекція Фонду має право прийняти виключно на підставі рішень Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних чи про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідно. Зазначені рішення виконавчої дирекції Фонду та Правління НБУ не є нормативно правовими актами, адже мають характер індивідуальних.

У разі скасування судом індивідуального акта державного чи іншого спеціалізованого органу такий акт не породжує жодних правових наслідків.

Судовою палатою зазначено, що Велика Палата Верховного Суду в пункті 257 (аналогічний пункту 235) постанови від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 виснувала, що скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

Такий висновок (саме щодо випадку, коли також скасовано рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації) не має нормативного підтвердження, однак був сформульований Великою Палатою Верховного Суду у спірних правовідносинах за відсутності правової регламентації порядку відновлення банківської діяльності установи у зв'язку з тим, що рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії було скасоване у судовому порядку через юридично-організаційні порушення його прийняття, в тому числі за умов подальшої фактичної невідповідності проблемного банку вимогам банківського законодавства, та виконання яких є передумовою наявності у банку зазначеної ліцензії.

Усупереч наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду (щодо повноважень Фонду на управління банком попри скасування у судовому порядку як рішення Фонду про початок процедури ліквідації, так і рішення про запровадження тимчасової адміністрації) здійснення Фондом ліквідації ПАТ Український інноваційний банк (наразі ПАТ Український інноваційний компанія) виявилося неможливим, позаяк єдиною встановленою законом підставою для початку такої процедури є відповідне рішення Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, Судова палата у постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 врахувала, що за відсутності нормативного регулювання продовження процедури виведення банку з ринку шляхом ліквідації у випадку скасування у судовому порядку рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії саме НБУ як уповноваженому суб'єкту на здійснення банківського нагляду належало прийняти у межах своєї компетенції відповідні рішення, чого зроблено не було.

У цій справі судами встановлено (детально висвітлено вище), що на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій Постанова №934 (про віднесення ПАТ «УкрІнБанк» до категорії неплатоспроможних), Рішення №239 (про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку), Постанова №180 (про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк») та Рішення №385 (про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку) були визнані незаконними та скасовані відповідними судовими рішеннями у справах №№ 826/1162/16, 826/14033/17, 826/5325/16, тобто скасовано юридичну підставу для введення тимчасової адміністрації та початку ліквідації ПАТ «УкрІнБанк».

Отже, оскільки були відсутні чинні рішення Виконавчої дирекції Фонду як правові підстави для запровадження тимчасової адміністрації або здійснення ліквідації банку, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано керувалися безпідставністю доводів Фонду про порушення його прав чи інтересів спірними реєстраційними діями.

Доводи позивача про те, що відсутність погодження НБУ на внесення змін до установчих документів свідчить про порушення прав Фонду, не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, що саме НБУ, а не позивач, є суб'єктом, уповноваженим давати відповідне погодження, тож відсутність такого погодження не створює автоматично порушення прав чи інтересів Фонду. Водночас апеляційним судом встановлено, що сам НБУ не заявляв про наявність порушень з цього приводу, що також виключає можливість оспорювання з боку іншого суб'єкта.

Крім того, суди з'ясували та взяли до уваги, що оспорюючи вчинені державними реєстраторами відповідні реєстраційні дії від 23.11.2016, 24.11.2016, 02.02.2017, 29.03.2017 та 13.04.2017, Фонд не вчинив жодних дій, спрямованих на визнання недійсними або неправомірними самих рішень загальних зборів, що стали підставою для вчинення таких дій (внесення змін до Реєстру). Такий підхід не лише є юридично непослідовним, але й суперечить принципу ефективності захисту, оскільки не призводить до досягнення правового результату у вигляді усунення самого джерела змін у правовому статусі юридичної особи.

При цьому відсутність позову про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів позбавляє суд процесуальної можливості перевірити правомірність таких рішень, а отже позбавляє його можливості встановити, чи існувало насправді порушення прав позивача. Без такого встановлення вимоги про скасування реєстраційних записів стають штучними і формальними, оскільки не спрямовані на захист конкретного права, не мають конкретного правового результату і не забезпечують відновлення порушеного правового становища.

За таких обставин, Верховний Суд вважає обґрунтованою позицію судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у позові, з огляду на недоведеність Фондом як позивачем наявності порушеного права, за захистом якого останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Правомірними також є висновки судів про наявність самостійної підстави для відмови у позові в частині пред'явлених вимог до державних реєстраторів як неналежних відповідачів, адже відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи) (постанови від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 04.02.2020 у справі №910/7781/19 та від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Аргументи скаржника наведеного не спростовують, натомість фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, якими підтверджено встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо відсутності порушеного права Фонду, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Посилання заявника касаційної скарги на приписи законодавства, які встановлюють обов'язок Фонду проводити подальшу процедуру ліквідації банку (норми Закону № 590-ІХ, який набрав чинності лише 13.05.2020), колегія суддів відхиляє з підстав суперечності таких доводів принципу незворотної дії законів у часі (стаття 58 Конституції України).

Доводи скаржника про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 (спір про стягнення заборгованості за кредитним договором) та від 18.11.2021 у справі № 910/4475/19 (предметом судового розгляду було питання відкриття провадження у справі про банкрутство), відхиляються колегією суддів з підстав нерелевантності зазначеної судової практики спірним правовідносинам у цій справі. Більш того, скаржником не зазначено, яку конкретно норму права судами попередніх інстанцій застосовано всупереч висновку Верховного Суду про застосування такої норми у подібних правовідносинах.

Викладене у сукупності свідчить, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства, натомість наведені в межах підстав касаційного оскарження доводи скаржника про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи.

Порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Зважаючи на викладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фонду та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Розподіл судових витрат

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі № 913/266/20(826/15260/17) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков