18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 вересня 2025 року Черкаси справа №925/700/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С., розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» (вулиця Транспортна, 1 А, місто Охтирка, Сумська область, 42700, ідентифікаційний код 43501436)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» (вулиця І. Багряного, 30 А, місто Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ідентифікаційний код 42799123)
про стягнення 839 458,40 грн,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
17.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» на свою користь заборгованість за договором №0105/2023 від 01.05.2023, яка складається з 625 514,88 грн основної заборгованості, 98020,25 грн пені, 94675,01 грн інфляційних витрат та 21248,26 грн 3% річних. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 12591,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу молокопродукти на загальну суму 1 245 514,88 грн. Відповідач, отримавши товар повністю за нього не розрахувався з позивачем, перерахувавши на користь останнього 620 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 625 514,88 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за примусовим її стягненням разом із нарахованими на неї пенею, інфляційними витратами та 3%річними у примусовому порядку.
У позовній заяві позивач також просив суд визначити у рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за відповідною формулою.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» у банківських установах та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», яке належить відповідачу на праві власності та майно, яке знаходиться на балансі відповідача у межах ціни позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову у справі №925/700/25, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», які знаходяться в банківських установах на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» у межах суми основної заборгованості у розмірі 625 514,88 грн. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується та розрахунок суми судових витрат понесених позивачем.
25.06.2025 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 20.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.06.2025 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 11 год 30 хв 06.08.2025.
Відповідач у строк, який встановлений судом, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.06.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте не була вручена відповідачу (його представнику) та 18.07.2025 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Наведена у поштовому повідомленні Акціонерного товариства «Укрпошта» причина повернення ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.06.2025, не може бути належним доказом направлення відповідачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, тому ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.08.2025 підготовче засідання у справі відкладено до 12 год 30 хв 26.08.2025.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 06.08.2025 про відкладення підготовчого засідання у справі була направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача, проте вручена відповідачу (його представнику) не була та 27.08.2025 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Про відкриття провадження у справі та про відкладення підготовчого засідання у справі, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 30 хв 17.09.2025, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його адресу ухвали суду від 26.08.2025. Ця ухвала 27.08.2025 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», є адреса, яка зазначена позивачем у позові, та на яку суд направляв ухвали про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи - вулиця І. Багряного, 30 А, місто Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу.
Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, але останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.
Представник позивача у судове засідання 17.09.2025 не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без участі позивача (його представника) за наявними у матеріалах справи документами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» (покупець) укладено договір поставки товару №0105/2023 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується здійснити оплату товару та його прийняття в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (пункт 1.1 договору).
Предметом цього договору є товар відповідно до рахунку, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).
Товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в Специфікаціях (накладних) (пункт 2.1 договору).
Покупець зобов'язується здійснити оплату у повному обсязі за поставлений товар, на умовах відстрочки платежу протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару та підписанням сторонами відповідної видаткової накладної (пункт 2.2 договору).
Розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку грошовим переказом на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів (пункт 3.1 договору).
Товар повинен бути поставлений покупцеві не пізніше трьох робочих днів з дати отримання відповідної заявки на адресу: місто Одеса, вулиця Новомосковська дорога, будинок 21. Поставка товару здійснюється силами постачальника (пункти 4.1 та 4.2 договору).
У разі порушення терміну оплати покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 5.3 договору).
Цей договір набуває чинності з момент його підписання і діє до 31.12.2023 (пункт 7.1 договору).
Якщо сторони за 30 календарних днів до завершення дії цього договору не заявили у письмовій формі про наміри розірвати або змінити цей договір, він автоматично вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 7.2 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.
На виконання умов договору, позивач 31.03.2024 поставив відповідачу товар на суму 818 016,91 грн, що підтверджене видатковою накладною №157 та товарно-транспортною накладною №157 від 31.03.2024, а також 05.04.2024 поставив відповідачу товар на суму 427 497,97 грн, що підтверджене видатковою накладною №165 та товарно-транспортною накладною №165 від 05.04.2024. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплені печатками підприємств.
Загальна вартість поставленого позивачем товару становить 1 245 514,88 грн (818 016,91 грн + 427 497,97 грн).
Отримавши товар, відповідач за цей товар повністю не розрахувався з позивачем, сплативши на користь останнього 620 000,00 грн, що підтверджене платіжними інструкціями: №3811 від 14.05.2024 на суму 70000,00 грн, №3814 від 16.05.2024 на суму 10000,00 грн, №3851 від 06.06.2024 на суму 100 000,00 грн, №3859 від 14.06.2024 на суму 40000,00 грн, №3871 від 25.06.2024 на суму 100 000,00 грн, №3882 від 09.07.2024 на суму 100 000,00 грн, №3888 від 12.07.2024 на суму 200 000,00 грн. Заборгованість відповідачем перед позивачем становить 625 514,88 грн.
Матеріали справи також містять акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2024-28.11.2024, згідно з яким заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» станом на 12.07.2024 становить 625 514,88 грн. вказаний акт підписаний зі сторони позивача та відповідача.
Позивачем у матеріали справи також надано копію претензії №49 від 23.04.2025 на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», відповідно до якої позивач просив відповідача перерахувати на свою користь 819 218,51 грн заборгованості, 625 514,88 грн з яких заборгованість за поставлений товар та 193 703,63 грн пеня. Належних доказів направлення цієї претензії на адресу відповідача у матеріали справи не надано.
На час розгляду спору відповідач не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості, тому позивач просить суд стягнути суму заборгованості разом з нарахованою пенею у сумі 98020,25 грн, інфляційними втратами у сумі 94675,01 грн та 3% річних у сумі 21248,26 грн у примусовому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними витратами та річними.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач з 31.03.2024 до 05.04.2024 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 245 514,88 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплені печатками підприємств.
Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За умовами договору визначено, що покупець зобов'язується здійснити оплату у повному обсязі за поставлений товар, на умовах відстрочки платежу протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару та підписанням сторонами відповідної видаткової накладної (пункт 2.2 договору). Розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку грошовим переказом на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів (пункт 3.1 договору).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
У статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо поняття «банківський день», то суд зазначає наступне.
Банківський день - це період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом. До банківського дня не включаються вихідні та святкові дні.
З 1 квітня 2023 року в Україні система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що означає здійснювати міжбанківські платіжні операції можна у будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних (четверта версія Системи електронних платежів НБУ СЕП-4). Після запровадження СЕП-4 (після 01.04.2023) в Україні скасовано поняття «банківський день» тобто міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі. Попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні у перший робочий день.
За повідомленням Національного Банку України тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.
Суд відзначає, що договір поставки №0105/2023 від 01.05.2023 укладений сторонами після скасування Національним банком України поняття «банківський день» (01.04.2023), тому обрахунок банківського дня здійснюється судом аналогічно до обрахунку календарних днів.
Відповідач у визначений договором строк повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, перерахувавши на користь позивача 620 000,00 грн, його заборгованість станом на момент звернення позивача з позовом до суду становить 625 514,88 грн. Відповідач не спростував доводи позивача та будь-яких доказів оплати вартості товару на вказану суму у матеріали справи не надав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 625 514,88 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у примусовому порядку.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 98020,25 грн за період прострочення з 17.04.2024 до 04.06.2025.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем та з огляду на період протягом якого позивачем нарахована пеня, суд застосовує норми Господарського кодексу України до спірних правовідносин.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами договору, зокрема пункту 5.3 договору, визначено, що у разі порушення терміну оплати покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На підставі вказаного пункту позивачем нараховано відповідачу 98020,25 грн пені за період прострочення з 17.04.2024 до 04.06.2025 (з розрахунку розміру облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення).
Враховуючи те, що договір поставки між сторонами було укладено після скасування Національним банком України поняття «банківський день» (01.05.2023), тому обрахунок банківського дня здійснюється судом аналогічно до обрахунку календарних днів.
За видатковою накладною №157 від 31.03.2024 строк оплати настав 10.04.2024, тобто позивач мав право на нарахування пені з 11.04.2024, а за видатковою накладною №165 від 05.04.2024 - 15.04.2024, тобто позивач мав право на нарахування пені з 16.04.2024. У своєму розрахунку датою початку нарахування пені позивач визначив 17.04.2024 та не врахував шестимісячний строк, який передбачений у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України), тому з урахуванням періоду який визначений самим позивачем та з урахуванням шестимісячного строку, який передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, позивач має право на нарахування пені за прострочення відповідачем зобов'язання за видатковою накладною №157 від 31.03.2024 з 17.04.2024 (дата визначена позивачем у розрахунку) до 11.10.2024 та за видатковою накладною №165 від 05.04.2024 з 17.04.2024 (дата визначена позивачем у розрахунку) до 16.10.2024.
Судом враховано також, що на виконання договору відповідач сплатив 620 000,00 грн, що підтверджене платіжними інструкціями: №3811 від 14.05.2024 на суму 70000,00 грн, №3814 від 16.05.2024 на суму 10000,00 грн, №3851 від 06.06.2024 на суму 100 000,00 грн, №3859 від 14.06.2024 на суму 40000,00 грн, №3871 від 25.06.2024 на суму 100 000,00 грн, №3882 від 09.07.2024 на суму 100 000,00 грн, №3888 від 12.07.2024 на суму 200 000,00 грн. У призначені платежу цих платіжних інструкцій зазначено «за тмц.зг. дог №0105/2023 від 01.05.2023, у т.ч. ПДВ 20%».
Оскільки у даних про призначення платежу вказано, що оплата відбувалася відповідно до договору, тому суд не має змоги встановити за якими саме видатковими накладними здійснювалась оплата.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 26.12.2019 у справі №911/2630/18 зазначив, що у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, відповідно до якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Тому суд вважає, що сплачені відповідачем грошові кошти у сумі 620000,00 грн слід зараховувати у погашення заборгованості за видатковою накладною №157 від 31.03.2024.
За розрахунком суду розмір пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за видатковою накладною №157 від 31.03.2024 (у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення) за період з 17.04.2024 до 11.10.2024 становить 26822,28 грн (при розрахунку судом були враховані часткові оплати за цією накладною). Розмір пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за видатковою накладною №165 від 05.04.2024 за період з 17.04.2024 до 16.10.2024 становить 28231,22 грн. Загальний розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 55053,50 грн. З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення саме у цьому розмірі.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 21248,26 грн та 94675,01 грн інфляційних витрат за період прострочення з 17.04.2024 до 04.06.2025.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належить сплатити кредитору.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що розмір 3% річних зроблений позивачем арифметично правильно, а розмір інфляційних витрат не перевищує розміру можливого стягнення інфляційних витрат за спірний період, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у визначеному позивачем розмірі. До стягнення з відповідача підлягають 94675,01 грн інфляційних витрат та 21248,26 грн 3% річних.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 625514,88 грн основної заборгованості, 55053,50 грн пені, 94675,01 грн інфляційних витрат та 21248,26 грн 3% річних.
Згідно з приписами частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Суд зазначає, що 3% річних мають нараховуватись з 05.06.2025, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений до 04.06.2025.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 625 514,88, починаючи з 05.06.2025 до моменту виконання рішення (до моменту повної сплати основного боргу) за такою формулою: (СОБ * 3 * КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно до вимог, які визнані судом правомірними у сумі 11947,38 грн.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» (вулиця І. Багряного, 30 А, місто Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ідентифікаційний код 42799123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» (вулиця Транспортна, 1 А, місто Охтирка, Сумська область, 42700, ідентифікаційний код 43501436) 625 514,88 грн основної заборгованості, 55053,50 грн пені, 94675,01 грн інфляційних витрат, 21248,26 грн 3% річних та 11947,38 грн судового збору.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/700/25, у порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на суму основного боргу у розмірі 625 514,88, починаючи з 05.06.2025 до моменту виконання рішення (до моменту повної сплати основного боргу) за такою формулою: (СОБ * 3 * КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році).
Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко