8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1610/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши матеріали скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. (вх.№ 20108 від 03.09.2025) по справі
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське", с. Комиші, Сумська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м. Харків
про стягнення 5865604,00 грн.
за участю представників:
стягувача - не з'явився
боржника - не з'явився
приватного виконавця - не з'явився
Приватне сільськогосподарське підприємство "Комишанське" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 5860800,00 грн. суми попередньої оплати за Договором поставки № 103/24 від 07.02.2024 року та 4803,94 грн. три відсотки річних від простроченої суми. Також, позивач просив суд судові витрати, судовий збір у розмірі 70388,00 грн. покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/1610/24 позов було задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" 5860800,00 грн. суми попередньої оплати за Договором поставки № 103/24 від 07.02.2024 року; 4803,94 грн. три відсотки річних від простроченої суми та 70388,00 грн. судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" залишено без змін, рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/1610/24 залишено без змін.
На примусове виконання рішення у справі № 922/1610/24 Господарським судом Харківської області 20.12.2024 було видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" 5860800,00 грн. суми попередньої оплати за Договором поставки № 103/24 від 07.02.2024 року; 4803,94 грн. три відсотки річних від простроченої суми та 70388,00 грн. судового збору.
03.09.2025 до Господарського суду Харківської області від Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" надійшла скарга на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. (вх.№ 20108), згідно якої скаржник просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В'ячеславовича у ВП № 76818080, щодо не здійснення перерахування на рахунок ПСП «Комишанське» коштів отриманих від продажу транспортного засобу марки Volkswagen, модель CRAFTER, категорія: 1 Вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2019 року випуску, колір синій, протягом трьох робочих днів, від дня надходження коштів на рахунок виконавця, які стягнуті у порядку виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/1610/24;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В'ячеславовича у ВП № 76818080 перерахувати на рахунок ПСП «Комишанське» кошти, у відповідній сумі розподілу стягнутих грошових сум передбачених ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», отримані від продажу транспортного засобу марки Volkswagen, модель CRAFTER, категорія: 1 Вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2019 року випуску, колір синій, протягом трьох робочих днів, від дня надходження коштів на рахунок виконавця, які стягнуті у порядку виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/1610/24 пропорційну суму у порядку виконання рішення у справі № 922/1610/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2025 у справі № 922/1610/24 було прийнято до розгляду скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. (вх.№ 20108 від 03.09.2025) до розгляду та розгляд призначено на "22" вересня 2025 р. о(об) 13:20.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. 19.09.2025 за вх.№ 21642 подав до суду письмові заперечення на скаргу, згідно яких просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. (вх.№ 20108 від 03.09.2025), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").
У рішенні від 15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07 червня 2005 року) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
В обґрунтування скарги скаржник вказує, що станом на момент подачі скарги - 03.09.2025 - кошти з продажу арештованого майна (транспортний засіб марки Volkswagen, модель CRAFTER, категорія: 1 Вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2019 року випуску, колір синій), відповідно до інформації з акту про проведені електронні торги від 25.08.2025, приватним виконавцем не були перераховані ПСП «Комишанське». Згідно ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" стягнути грошові кошти підлягають розподілу, частика з яких підлягає перерахуванню скаржнику.
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем було прийнято постанову в рамках виконавчого провадження № 76818080 з примусового виконання судового наказу № 922/1610/24, що виданий 20.12.2024 року Господарським судом Харківської області, та прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.06.2025 ВП № 76818080, згідно якої, за боржником зареєстровано транспортний засіб: марки Volkswagen, модель CRAFTER, категорія: 1 Вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2019 року випуску, колір синій.
У подальшому приватним виконавцем було прийнято постанову в рамках ВП № 76818080 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, тобто вчинено підготовчі дії, спрямовані на примусову реалізацію майна боржника.
З Акту про проведені електронні торги від 25.08.2025 року вбачається, що при виконанні зведеного ВП № 77136673 з примусового виконання, зокрема АСВП № 76818080: наказу № 922/1610/24, виданого 20.12.2024 року Господарським судом Харківської області про стягнення з боржника на користь стягувача 5860800,00 грн. суми попередньої оплати за Договором поставки № 103/24 від 07.02.2024 року; 4803,94 грн. три відсотки річних від простроченої суми та судового збору у розмірі 70388,00 грн., 13.08.2025 проведено електронний аукціон (торги) з реалізації арештованого майна: транспортний засіб марки Volkswagen, модель CRAFTER, категорія: Вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2019 року випуску, колір синій. Переможцем визнано ОСОБА_1 , майно придбане за сумою 744000,00 грн.
В Акті про проведені електронні торги від 25.08.2025 року зазначено, що грошові кошти за придбане майно у розмірі 582800,00 грн. були сплачені на рахунок приватного виконавця Кудряшова Д.В. з обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, грошові кошти у розмірі 37200,00 грн. були перераховані на рахунок Державного підприємства «СЕТАМ», як гарантійний внесок та винагорода Організатору торгів. 124000,00 грн. сума ПДВ була перерахована на рахунок боржника. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Згідно ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до п.1 ч.1. ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості - у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.
Згідно ч.3 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
Частиною 5 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно заперечень на скаргу приватний виконавець вказує, що коштів, які були сплачені на рахунок приватного виконавця за придбане заставне майно та перераховані на рахунок заставодержателя, не вистачило для задоволення вимог стягувачів.
Дані обставин підтверджуються відповіддю АТ “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» вих.№КНО-61.1.3.1/80 від 13.03.2025 про наявність заборгованості у боржника перед банком (заставодержателем), протоколом № 644305 проведення електронного аукціону (торгів) від 13.08.2025, Актом про проведені електронні торги від 25.08.2025. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Ураховуючи викладене, те, що скаржником в установленому ГПК України порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини на які останній посилається в якості підстав скарги, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Керуючись ст.ст. 11, 73, 74, 76 - 79, 86, 232 - 235, 339-1 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. (вх.№ 20108 від 03.09.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2025.
Суддя А.М. Буракова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.