вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/687/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної. при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкомплекс" про стягнення 160 298, 67 грн
за участю представників сторін:
від позивача - Гаврилюк Я.В., від відповідача - Штепа Д.Ю.
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкомплекс" про стягнення 160298,67грн заборгованості, з яких: 98149,98 грн пені та 62148,69 грн штраф.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між АТ «НАЕК «Енергоатом» від імені якого діє філія «ВП РАЕС» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкомплекс" було укладено договір поставки № 53-122-01-24-14549 від 20.03.2024 (далі - договір). Предметом поставки є продукція "31220000-4 Елементи електричних систем". Станом на момент направлення позову продукція поставлена не в повному обсязі. Таким чином, відповідачу нараховано 98149,98 грн пені та 62148,69 штрафу за порушення умов договору поставки.
Відповідач у своєму відзиві фактично визнав позовні вимоги. При цьому, не погоджується із періодом нарахування штрафних санкцій. Також, заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 20 серпня 2025 року.
В судовому засіданні 20.0.2025 року оголошено перерву до 17.09.2025 року.
В судовому засіданні 17.09.2025 року оголошено перерву до 23.09.2025 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудкомплекс» було укладено договір поставки від 20.03.2024 № 53-122-01-24-14549.
Згідно з пунктом 1.2. предметом поставки по договору є продукція « 31220000-4 Елементи електричних схем», яка передбачена специфікацією № 1 (додаток № 1 до даного договору) (далі - Продукція, Товар).
Згідно з пунктом 2.2. загальна сума договору (вартість продукції) становить 2 224 301,52 гривень (з ПДВ).
Згідно з пунктом 3.1 договору і умов специфікації № 1 (додаток № 1 договору) продукція підлягала поставці протягом 120 календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу, згідно Закону України «Про публічні закупівлі».
Як вбачається із офіційного сайту Prozorro (https://Prozorro.gov.ua/, закупівля UA-2024-01-26-007240-а) договір було оприлюднено 21.03.2024, а тому продукція підлягала поставці по 19.07.2024 включно.
Частиною 6 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним.
Згідно з п. 3.1. договору місцем поставки є м. Вараш склад Рівненського відділення філії «ВП «Складське господарство» АТ «НАЕК «Енергоатом».
Згідно з п.8.4. Договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем.
Згідно з п.8.5. Договору, перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що у випадку порушення строків поставки «Постачальник» зобов'язується сплатити «Замовнику» пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставлено) продукціїза кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб. «Постачальник» додатково сплачує «Замовнику» штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У пункті 9.3 Договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 роки.
Строк поставки визначено по 19.07.2024 включно. Договір укладено про поставку товару на суму 2 224 301,52 грн з ПДВ. Поставка продукції здійснена частково на суму І 391 694,24 грн з ПДВ.
Без порушення строків поставки, товар поставлено на суму 956 840,88 гривень, згідно видаткових накладних № 7 від 16 квітня 2024 року, № 12 від 03 травня 2024 року, № 17 від 19 червня 2024 та № 18 від 19 червня 2024 року.
Поставка по Договору на суму 434 853,36 грн з ПДВ здійснена з порушенням договірних строків:
Видаткова накладна від 30.07.2024 № 22 на суму 141 235,92 грн, була підписана 30.07.2024. Протермінування поставки становить 10 днів. Пеня за вказане прострочення становить 1412,36 грн (141 235,92 грн х 0,1 % х 10 днів = 1 412,36 грн).
Видаткова накладна від 30.07.2024 № 23 на суму 233 720,64 грн, була підписана 30.07.2024. Протермінування поставки становить 10 днів. Пеня за вказане прострочення становить 2337,21 грн (233 720,64 грн х 0,1 % х 10 днів * 2 337,21 грн).
Видаткова накладна від 30.07.2024 № 24 на суму 4 665,60 грн, була підписана 30.07.2024. Протермінування поставки становить 10 днів. Пеня за вказане прострочення становить 46,65 грн (4 665,60 грн х 0,1 % х 10 днів = 46,65 грн).
Видаткова накладна від 27.08.2024 № 25 на суму 55 231,20, грн, була підписана 28.08.2024. Протермінування поставки становить 39 днів. Пеня за вказане прострочення становить 2 154,02 грн (55 231,20 грн х 0,1 % х 39 днів = 2 154,02 грн). штраф становить 3 866,18 грн (55 231,20 грн х 7 % = 3 866,18 грн).
Отже, товар недопоставлено на суму 832607,28 грн з ПДВ, відповідно протермінування, наразі становить понад 360 днів.
Розрахунок штрафних санкцій по вказаній недопоставці, здійснено з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України за строк, що не перевищує 6-ти місяців Існуючого прострочення (184 дні). Пеня за вказане прострочення становить 153 199,74 грн (832 607,28 грн х 0,1 % х 184 дні - 153199,74 грн). Штраф становить 58 282.51грн (832 607,28 грн х 7 % = 58 282,51 грн).
Загалом : 159 149,98 грн пені + 62 148,69 грн штрафу = 228 776,06 грн.
Добровільно сплачені Відповідачем кошти: 11.02.2025 -15 000,00 грн; 18.02.2025 - 10 000,00 грн; 10.03.2025 - 10 000,00 грн; 07.04.2025 - 10 000,00 грн; 15.04.2025 - 6 000,00 грн; 23.04.2025-10 000,00 грн.
Відтак, з врахуванням здійснених добровільних оплат, сума несплачених штрафних санкцій становить 98 149,98 грн пені та 62 148.69 грн штрафу.
Пунктом 9.5 Договору поставки передбачено, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим.
З метою досудового врегулювання спору щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, Позивач надсилав Відповідачу претензії від 20.09.2024 № 22-17581/001-юр та від 03.02.2025 № 22-2033/001-юр про сплату штрафних санкцій.
Проте, Відповідач частково оплатив вимоги останньої актуальної претензії (від 03.02.2025) лише на суму 61 000,00 грн.
На дату звернення з цим позовом, решту коштів сплачено не було.
При цьому, відповідач заперечуючи проти нарахованих штрафних санкцій зокрема зазначив, що вказаний договір був розроблений самостійно позивачем, а відтак умови Договору повинні тлумачитися проти того, хто розробив відповідну умову. Також зазначає, що у даному випадку є два строки виконання Договору, тому на користь відповідача виступає строк 30.11.2024 року, тому він і повинен бути останнім днем для виконання Відповідачем зобов'язання з поставки товару, а першим днем прострочення є 01.12.2024 року. Тому розрахунок неустойки має виглядати наступним чином: По видатковій накладній від 30.07.2024 року на суму 4 465,60 грн., яка підписана 30.07.2024 року, порушення строку зобов'язання Відповідачем немає, оскільки поставка здійснена до 30.11.2024 року тому підстав для нарахування пені у розмірі 46,65 грн. немає.
По видатковій накладній від 27.08.2024 року на суму 55 231,20 грн., яка підписана 28.08.2024 року, порушення строку зобов'язання Відповідачем немає, оскільки поставка здійснена до 30.11.2024 тому підстав для нарахування пені у розмірі 2 154,02 грн. та штрафу у розмірі 3 866,18 грн. немає.
Таким чином на думку відповідача, позивачем безпідставно нарахована неустойка по поставкам, які здійснені 30.07.2024 року та 28.07.2024 року у загальному розмірі 2 200,67 грн., та штрафу за поставку товару від 28.08.2024 року у розмірі 3866,18 грн., а відтак позовні вимоги позивача в цій частині стягнення пені поставкам товару від 30.07.2024 року та 28.08.2024 року не підлягають задоволенню.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права, в частині несвоєчасної поставки товару, порушеними, у зв'язку з чим здійснив нарахування штрафних санкцій.
Як унормовано положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено умовами п.3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2024 року. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом".
Як вбачається з матеріалів справи Договір було оприлюднено 21.03.2024 року, а тому продукція підлягала поставці по 19.07.2024 року включно.
Згідно з правилами статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з нормами статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Керуючись положеннями пункту 3.1. Договору за період прострочення позивач нарахував відповідачу 159 149,98 грн пеню, а також 7% штрафу що становить 62 148,69 грн.
Відповідачем добровільно сплачено 61 000,00 грн, відтак сума пред'явленої вимоги складає 98149,98 грн - пені та 62148,69 грн штрафу.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлений частиною 3 статті 549 ЦК України, при цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 року у справі №923/760/16, від 02.04.2019 року у справі №917/194/18, від 25.05.2018 року у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 року у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі №911/1351/17).
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим, пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
Відповідно до пункту 9.1 Договору поставки, у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7 % вартості непоставленої продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов'язань по договору.
Суд, здійснивши перерахунок пені та штрафу приходить до висновку, що вказаний розрахунок є законним та обґрунтованим.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу суд відзначає наступне.
За приписами ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз названої статті свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Суд, також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно із якою, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Отже, суд може зменшити штраф, який стягується в тому числі за власною ініціативою.
В даному випадку, позивач взагалі не вказав на те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки, а наявність інших обставин, які мають істотне значення, підтверджується наступним.
Товар, який був визначений Договором Відповідач планував придбати у ТОВ «Електрогуртовня» для вказаної мети було укладено Договір поставки №53901 від 20 березня 2024 року.
Відповідач листом № 91 від 22.03.2024 року надіслав до ТОВ «Електрогуртовня» заяву на постачання продукції № 1. Також в листі акцентовано увагу, що вказана продукція призначена для НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», яке є підприємством критичної інфраструктури, тому поставка має пройти в найкоротший строк. У відповідь на лист Відповідача ТОВ «Електрогуртовня» листом повідомила про перелік товару, який буде поставлено Відповідачу. Проте листом № В65-3 від 05.07.2024 року ТОВ «Електрогуртовня» надала Відповідачу перелік товару, який неможливо поставити, так як він відсутній на складах як в Україні, так і в ЄС. Крім того, деякі позиції взагалі зняті з виробництва.
Відповідач направив листа № 208 від 6.07.2024 до ТОВ «Електрогуртовня» з проханням надати контакти інших дилерів, на чиїх складах може бути продукція, яку не може поставити ТОВ «Електрогуртовня» на який отримав відповідь № В07-1 від 07.07.2024 року з переліком дилерів та їх контактними даними. Відповідач направив листи до ТОВ «ДКП Україна», ТОВ «Інтер Комплект Постач» та ТОВ «Крауд Фрайд» щодо наявності на складах товариств товару, який необхідний для виконання Відповідачем зобов'язання перед Позивачем щодо поставки товару відповідно до умов Договору. При цьому, даного товару у вказаних товариств на складах не виявилося. Про вказані обставини, Відповідач повідомив представника Позивача та інформував про неможливість виконання поставки у зв'язку з відсутністю товару на складах, а частина товару виробник взагалі припинив виготовляти.
Наведені вище факти свідчать про доброчесність Відповідача та намір виконати умови Договору поставки. Суд погоджується, що порушення Відповідачем зобов'язань мало місце, проте наведене не позбавляє права суду за наявності певних обставин станом на дату розгляду спору зменшити штрафні санкції.
Враховуючи інтереси сторін, позицію самого позивача щодо подібних правовідносин, при заявлені до нього штрафних санкцій (в чисельних господарських спорах), відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу, суд вважає за доцільне та правомірним зменшити на 50% нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді штрафу та пені до 80 223,68 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн. покладаються на відповідача у зв'язку із частковим задоволенням позову та підлягають до стягнення на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкомплекс"(03045, м. Київ, провулок Віто-Литовський, 15, код ЄДРПОУ 32846559) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"(01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код 05425046) 49 074,99 грн - пені, 31148,69 - штрафу та 3028,00 - судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2025 року.
Суддя Н.Церковна