вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/734/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради про стягнення 117 548,67 грн
у судове засідання представники сторін не з'явились;
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників справи, результати їх розгляду.
29.04.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до КП "Рівнекнига" Рівненської обласної ради про стягнення 117 548,67 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 16.04.2007 № 1792.
Ухвалою від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.09.2025. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
Ухвалою від 02.09.2025 відкладено судове засідання на 23.09.2025.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, 16.04.2007 між позивачем та Обласним комунальним книготорговельним підприємством "Рівнекнига", який в подальшому змінив назву на Комунальне підприємство "Рівнекнига2 Рівненської обласної ради (відповідач), укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1792, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення для здійснення книжкової торгівлі і торгівлі шкільним приладдям на майдані Незалежності, 5 загальною площею 176,5 кв.м. Договір неодноразово змінювався додатковими угодами, остання редакція - від 21.05.2021. 03.02.2025 договір припинено достроково на підставі рішення позивача, нерухоме майно відповідач повернув позивачу за Актом приймання - передачі від 28.05.2025 № 114. Станом на 01.06.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 117 548,67 грн. (з яких: основна заборгованість - 63 240 грн. 82 коп., пеня -5 244 грн. 99 коп.; неустойка 49 062 грн. 86 коп.), які позивач просить стягнути в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 258, 526, 530, 549, 611, 612, 785 ЦК України.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 11.08.2025 та ГПК України (до 27.08.2025 включно), не подав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
16.04.2007 між позивачем (орендодавець) та Обласним комунальним книготорговельним підприємством “Рівнекнига», який в подальшому змінив назву на Комунальне підприємство “Рівнекнига» Рівненської обласної ради (відповідач, орендар), укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1792 (далі - договір), за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно) для здійснення книжкової торгівлі і торгівлі шкільним приладдям на майдані Незалежності, 5 у м. Рівне загальною площею 176,5 кв.м, яке перебуває на балансі управління комунальною власністю (далі - балансоутримувач), експертна оцінка якого станом на 31.01.2007 становить 979 000 грн (п. 1.1. договору).
Пунктами 1.2, 1.3. договору передбачено, що орендар вступає у платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання договору та акту прийому-передачі майна. Приміщення передається від орендодавця орендарю, а потім повертається від орендаря орендодавцю на підставі акту прийому-передачі, що готується орендодавцем.
Термін дії договору визначений 2 розділом договору. Строк договору оренди встановлюється з 16.04.2007 по 16.04.2008. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За п. 3.1. - 3.5. договору орендна плата за цим договором встановлюється в сумі 3305,76 грн в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством і сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати шляхом укладення додаткового договору проводиться в обов'язковому порядку у випадку зміни орендних ставок за використання нежитлових приміщень, що є комунальною власністю міста. Після закінчення дії вказаного договору орендна плата сплачується на день фактичної здачі приміщення по акту. Орендна плата щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції за минулий місяць, який визначається Мінстатом.
Відповідно до п. 7.1. - 7.4. договору цей договір вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше 30 календарних днів після дня закінчення його терміну дії. Договір оренди може бути достроково розірваний за погодженням сторін. Орендодавець може пред'явити до господарського суду вимогу про дострокове розірвання договору оренди, зокрема якщо орендар не вніс орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення терміну платежу.
Додатковим договором від 12.12.2007 внесено зміни до договору оренди, та встановлено орендну плату в розмірі1 861 грн 73 коп. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством.
15.05.2012 сторонами укладено додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення від 16.04.2007 № 1792, за яким розділ 3 цього договору викладено в новій редакції, а саме: "3.1.Орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради, та встановлюється в сумі 1759 грн 03 коп. в місяць. 3.2.Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 3.3.Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. 3.4.Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. 3.6. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів, змін орендних ставок, затверджених органом місцевого самоврядування, та в інших випадках, передбачених законодавством України. 3.7. Зайва сума орендної плати, що надійшла орендодавцю, підлягає зарахуванню в рахунок подальших платежів. 3.8. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. 3.9. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.»
Додатковим договором, укладеним між сторонами 01.05.2015, визначено, що оренда плата за договором оренди визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 2 404 грн 48 коп. в місяць без ПДВ.
Крім цього, додатковим договором від 04.07.2018 встановлено розмір орендної плати нежитлового приміщення, який становить 3 532 грн 94 коп. грн в місяць без ПДВ.
13.09.2019 між позивачем та відповідачем укладений додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення, яким встановлено, що з 23.08.2019 по 31.12.2019 розмір річної орендної плати за користування майном становить 1 грн.
Додатковим договором від 21.05.2021 договір оренди викладено у новій редакції (далі - договір в редакції від 21.05.2021).
Згідно з п.1.1. незмінюваних умов договору та п. 4.1 змінюваних умов договору (в редакції від 21.05.2021) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 176,5 кв.м (приміщення № 6-13 будівлі за літ "А-5" згідно з технічним паспортом від 31.06.2006, виготовленим КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації») за адресою: м. Рівне, майдан Незалежності, 5.
Пунктом 8.1 змінюваних умов договору в редакції від 21.05.2021 визначено, що місячна орендна плата становить 4 254 грн 95 коп. грн без ПДВ. Дата оцінки ринкової вартості майна 28.02.2021.
Відповідно до п. 3.2.-3.3., 3.8. договору в редакції від 21.05.2021 орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Орендар сплачує орендну плату на рахунок орендодавця щомісяця до 20 числа поточного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість.
Як установлено судом із фактичних обставин, відповідач не виконує взяті на себе за договором зобов'язання, не сплачує вчасно і в повному обсязі орендну плату.
Так, згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 01.06.2025 основна заборгованість відповідача становить 63 240 грн. 82 коп., яка виникла за такий період:
- червень 2024 - 7 276 грн 16 коп. (з ПДВ);
- липень 2024 - 7 435 грн 99 коп. (з ПДВ);
- серпень 2024 року - 7 435 грн 99 коп (з ПДВ);
- вересень 2024 - 7 482 грн 25 коп (з ПДВ);
- жовтень 2024 - 7 595 грн 82 коп (з ПДВ);
- листопад 2024 року - 7 734 грн 61 коп (з ПДВ);
- грудень 2024 року - 7 881 грн 82 коп. (з ПДВ);
- січень 2025 року - 7 991 грн 17 коп (з ПДВ);
- лютий 2025 року - 8 087 грн 90 коп (з ПДВ);
- березень 2025 року - 8 150 грн 99 коп (з ПДВ);
- квітень 2025 року - 8 272 грн 97 коп (з ПДВ);
- травень 2025 року - 7 525 грн 54 коп. (з ПДВ).
При цьому вказана заборгованість у сумі 63 240 грн. 82 коп. визначена з урахуванням того, що як стверджує позивач з боку відповідача відбулися проплати: 7 276 грн 16 коп у липні 2024, 7435 грн 99 коп. у серпні 2024, 14 918 грн 24 коп у листопаді 2024 (на загальну суму 29 630 грн 39 коп.).
Докази сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 1792 від 16.04.2007 в сумі 29 630 грн 39 коп. суду не подано.
Тобто орендна плата за користування нежитловими приміщеннями першого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 176,5 кв.м за Договором визначена за період із червня 2024 до травня 2025 року у розмірі 92 871 грн 21 коп, із яких відповідачем (орендарем) оплачено як стверджує позивач 29 630 грн 39 коп.
Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п.11.7.1 договору в редакції від 21.05.2021).
За п.11.8 договору в редакції від 21.05.2021 про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених п. 11.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем контролю за використанням майна). Лист пересилається поштовим відправленням із повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору поштовим відправленням із повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.
Згідно з п. 4.1 договору в редакції від 21.05.2021 у разі припинення договору орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану по дату повернення майна з оренди, пеню (за наявності).
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.4.3 договору в редакції від 21.05.2021).
Оскільки орендар неналежно виконував свої договірні зобов'язання в частині здійснення орендних платежів, то 01.11.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію № 08-608/24 щодо сплати заборгованості з орендної плати станом на 01.11.2024 у розмірі 22 514 грн 06 коп. протягом 10 календарних днів з моменту отримання цього листа. Крім цього, у листі позивач повідомив, що у випадку невиконання вимоги позивач змушений буде припинити з відповідачем договірні відносини.
Однак відповідач добровільно борг не сплатив.
27.01.2025 позивач надіслав відповідачу повідомлення № 08-39/25 про відмову від договору оренди, яке обґрунтоване тим, що станом на 23.01.2025 заборгованість з орендної плати становить 31 203 грн 42 коп., що є заборгованістю більш як за три місяці підряд, у зв'язку з цим договір оренди нежитлового приміщення від 16.04.2007 № 1792 буде припинено з 03.02.2025.
Судом встановлено, що у повідомленні № 08-39/25 допущено описку щодо номера договору (зазначено № 1791 замість № 1792), яка є технічною помилкою та не впливає на зміст документа, оскільки повідомлення стосується договору оренди від 16.04.2007 № 1792.
Відповідно до п. 10.1. змінюваних умов договору в редакції від 21.05.2021 договір оренди укладений до 15.04.2026, проте припинив свою дію 03.02.2025 достроково на підставі п. 11.7.1 договору в редакції від 21.05.2021 шляхом надіслання відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди та проханням передати майно за актом прийому-передачі 10.02.2025.
10.02.2025 орендар не здійснив передачі майна з оренди, що підтверджується актом № 103 приймання-передачі з оренди нерухомого майна, що належить до власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради.
Лише 28.05.2025 відповідач повернув майно за актом приймання - передачі № 115 з оренди нерухомого майна, що належить до власності Рівненської міської територіальної громади в особі Рівненської міської ради.
Позивач за несвоєчасну сплату орендної плати здійснив нарахування пені відповідно до п. п. 3.9. та п. 4.4. Договору, розмір якої становить 5 244 грн. 99 коп., а за невчасне повернення майна - неустойки в розмірі 49 062 грн. 86 коп. (у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення (за період із 10.02.2025 по 28.05.2025).
За п. 3.11 умов договору в редакції від 21.05.2021 припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Право на нарахування пені передбачене п. 3.9. договору в редакції від 21.05.2021, за яким на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до п. 4.4 договору в редакції від 21.05.2021, якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує на рахунок орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, регулювання яких здійснюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ЦК України, ГК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Приписами ч. 1, 3 ст. 759 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди)).
За визначенням, наведеним у п. 10 ч. 1 ст.1 Законом України "Про оренду державного та комунального майна", оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1-5 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди перед позивачем станом на 01.06.2025 становить 63 240 грн 82 коп, доказів сплати орендних платежів станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано, відтак вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Крім того, позивач здійснив нарахування пені.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України (втратив чинність, однак діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин)).
Особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, обмежується правилами ч. 6 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов'язання мало бути виконано, і по переддень фактичного виконання грошового зобов'язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.
Суд, керуючись ст. 253, 254, 530, 549-552 ЦК України, ст. 232 ГК України, здійснивши перерахунок пені, установив, що її розмір за договором оренди становить 5 359.15 грн. (при заявленому - 5244 грн 99 коп.), (розрахунок додається). Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення пені задовольняються у розмірі, визначеному позивачем, тобто 5244 грн 99 коп.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 49 062 грн 86 коп. (подвійна орендна плата за весь час прострочення) за недотримання відповідачем положень п. 4.4. договору, то суд зазначає таке.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивач відмовився від договору оренди у зв'язку із заборгованістю відповідача з орендної плати.
За ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
Сторони договору можуть передбачити, що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин.
Односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.
У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Як установлено судом, позивач здійснив нарахування неустойки у зв'язку з припиненням договірних зобов'язань з урахуванням п. 4.4. договору.
Так, за умовами договору, укладеного між сторонами, якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує на рахунок орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору (п. 4.4. договору).
У силу вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Частина 2 ст. 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму. Неустойка має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено інше - дію санкції на весь період неправомірного користування майном.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України при розрахунку розміру неустойки згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном (відповідна правова позиція КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19).
Можливість нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення пов'язується із неповерненням орендованого майна у разі припинення договору найму.
Суд, здійснивши перерахунок неустойки, установив, що її розмір становить 49 062 грн 86 коп., а саме:
- 6 739 грн 92 коп./28*19 = 4 573 грн 52 коп. * 2 = 9 147 грн 04 коп.
- 6 792,49 грн * 2 = 13 584 грн 98 коп;
- 6 894 грн 14 коп * 2 = 13 788 грн 28 коп;
- 6 271 грн 28 коп. * 2 = 12 542 грн 56 коп.
Отже, неустойка за період із 10.02.2025 до 28.05.2025 підлягає до задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн (з урахуванням ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 75 від 22.07.2025 на суму 2 422 грн 40 коп.
Зважаючи, що позов задоволено у повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 77, ідентифікаційний код 02471175) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563) 117 548 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн 67 коп., з яких 63 240,82 грн - основного боргу, 5 244,99 грн - пені, 49 062,86 грн - неустойки.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 77, ідентифікаційний код 02471175) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 29 вересня 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК