адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
30.09.2025 Справа № 917/1844/25
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи №917/1844/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Капітал", вул. Чумацький шлях, 62, м. Полтава, 36010
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Істок", вул. Героїв - пожежників, 5, м. Полтава, 36014
про стягнення 142 874,31 грн,
26.09.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Капітал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Істок" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 142 874,31 грн, з яких:
- 66 900,00 грн - основна заборгованість за договором оренди майна №8-20/пк від 31.12.2020 року;
- 74 368,35 грн - пеня за договором оренди майна №8-20/пк від 31.12.2020 року;
- 760,53 грн - основна заборгованість за договором 9-20/ПК про відшкодування витрат по утриманню майна від 31.12.2020 року;
- 845,43 грн - пеня пеня за договором 9-20/ПК про відшкодування витрат по утриманню майна від 31.12.2020 року (вх. №1914/25).
Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
1) Частиною 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, ТОВ "Полтава - Капітал" зазначило, що основна заборгованість відповідача виникла у результаті неналежного виконання умов договору оренди майна №8-20/пк від 31.12.2020 року та договору 9-20/ПК про відшкодування витрат по утриманню майна від 31.12.2020 року.
Однак в позові не зазначено за які саме конкретні періоди відповідачем не було здійснено проплати за спірними договорами.
Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином.
Також, слід зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять обґрунтованих розрахунків суми основної заборгованості за спірними договорами.
Відсутність таких розрахунків позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування та є порушенням вимог п. 3 ч.3 ст.162 ГПК України, згідно яких позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
2) За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК Україні позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах сторін по суті справи. Тобто обов'язком учасників спору є своєчасне надання суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.
З огляду на викладене, позивач зобов'язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідачів та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на:
- ухвали Печерського районного суду м. Києва та Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, грошові кошти, корпоративні права ТОВ "Полтава - капітал";
- рішення Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 року по справі №991/682/25;
- ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025 року та 10.04.2025 року по справі №991/682/25;
- судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року по справі №761/19113/25;
- ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 року по справі №757/21998/25-к.
При цьому, до позову не додано копії всіх вищезазначених доказів.
Позивачем не повідомлено суду причин, з яких вказані докази не можуть бути подані позивачем у строк вказаний в ст. 80 ГПК України та не надано суду доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
3) Відповідно до пунктів 7, 8 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна:
- містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вимоги пунктів 7, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
4) Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 4 даного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням заявлених вимог, позивачу слід сплатити 2 422, 40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Проте, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до зняття арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках НОМЕР_1 , відкритих в АТ "ОТП Банк", що належать ТОВ "Полтава - Капітал", накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 року (справа №757/11183/22-к).
Позивач посилався на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 року (справа №757/11183/22-к) постановлено накласти арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках НОМЕР_1 , відкритих в АТ "ОТП Банк", що належать ТОВ "Полтава - Капітал" шляхом заборони службовим особам та працівникам ТОВ "Полтава - Капітал" (код ЄДРПОУ 32544734) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.
Не зважаючи на те, що 26.02.2025 року Вищий антикорупційний суд рішенням по справі №991/682/25 задовольнив позовні вимоги Міністерства юстиції України, застосував до ПАТ "Татнєфть" імені В. Д. Шишкіна" санкцію, передбачену п. 11 ч. 1 с. 4 ЗУ "Про санкції" , стягнув в дохід держави активи, якими прямо володіє ПАТ "Татнєфть" імені В. Д. Шишкіна", а саме 88,97% частки в статутному капіталі ТОВ "Полтава - Капітал" у розмірі 26 226 800,00 грн, заборона службовим особам та працівникам ТОВ "Полтава - Капітал" їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, залишається чинною.
Відтак, ТОВ "Полтава-Капітал" позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання даної заяви.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті:
по-перше, відшкодування державі витрат, здійснених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат);
по-друге, покладення певних витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином процесуальну економію.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитоване вище, так само; та, mutatis mutandis, "Ейрі проти Ірландії", рішення від 09.10.1979).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати на певний строк,але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. З вказаної норми вбачається, що такі умови пов'язані з позивачем, який є фізичною особою, тоді як дану позовну заяву подано юридичною особою, що унеможливлює відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подачу такої позовної заяви.
Оцінивши доводи, наведені позивачем для обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає наявності обставин, які б відповідали зазначеним критеріям, узгоджувалися із наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, а відтак клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Капітал" без руху.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:
- викласти належним чином обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення основної заборгованості за спірними договорами із зазначенням доказів, доданих до позовної заяви, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України (зокрема, щодо періодів, за які відповідачем не було здійснено проплати з посиланням на первинні документи);
- надати зведений розгорнутий, обґрунтований розрахунок основних заборгованостей за спірними договорами із посиланнями на акти, рахунки, дати, суми та платіжні документи, відповідно до яких відповідачем здійснювались часткові оплати (із зазначенням яким чином відбувалось зарахування даних платежів (в погашення яких нарахувань) тощо);
- надати належним чином засвідчені копії ухвали Печерського районного суду м. Києва та Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, грошові кошти, корпоративні права ТОВ "Полтава - капітал"; рішення Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 року по справі №991/682/25; ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025 року та 10.04.2025 року по справі №991/682/25; судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року по справі №761/19113/25; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 року по справі №757/21998/25-к;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- сплатити судовий збір в сумі 2 422,40 грн та надати суду докази його сплати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Капітал" про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до зняття арешту на грошові кошти та видаткові операції.
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Надати позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
4. Зобов'язати позивача надіслати копії наданих на виконання даної ухвали документів на адресу відповідача, докази чого надати суду.
5. Попередити позивача про те, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала підписана 30.09.2025 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко