Єдиний унікальний номер 205/13732/25
Номер провадження 1-в/205/542/25
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-в/205/542/25 Справа № 205/13732/25
25 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення засудженого від призначеного судом покарання, відповідно до ч. 2 ст. 74 Кримінального кодексу України (далі КК),
До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_3 від покарання у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року та декриміналізації вчиненого ним діяння.
В судове засідання прокурор, представник установи виконання покарань та засуджений не з'явились, що, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 Кримінального-процесуального кодексу України (далі КПК), не є перешкодою для розгляду подання у їх відсутність. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК.
Суд, вивчивши доводи клопотання засудженого, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2020 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019, та остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є його власністю.
При цьому вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Засуджений у своєму клопотанні просить привести у відповідність призначене судом покарання у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року, оскільки вважає, що вказаний Закон має зворотню силу на кримінальні правопорушення проти власності.
В той же час, ОСОБА_3 засуджено за вчинення розбійного нападу, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, зміни до якої вищезазначеним Законом не вносились.
Крім цього, вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 ОСОБА_3 визнано винуватим в тому, що він 16 лютого 2019 року викрав майно потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 3 778 гривень.
На час, до якого відносяться діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_3 , положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 року в сумі 1921 грн.
Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190 КК, у 2019 році становила 1921 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_3 , згідно з вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, у зв'язку з чим клопотання засудженого не підлягає задоволенню також й в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК, ст. 2, 372, 537-539 КПК, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення засудженого від призначеного судом покарання, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1