65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"30" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2657/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС » ( 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41 , код ЄДРПОУ 39508708 )
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В .
Секретар с/з Кастрова М.С .
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_3 .
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС » звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №011/87120/1343996 від 23.12.2021р. у розмірі 63 331 грн 38 коп.
Ухвалою суду від 09.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2657/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31.07.2025р. Ухвалою суду від 31.07.2025р. відкладено судове засідання на 12.08.2025р. Ухвалою суду від 12.08.2025р. відкладено судове засідання на 26.08.2025р. Ухвалою суду від 26.08.2025р. відкладено судове засідання на 18.09.2025р. Ухвалою суду від 18.09.2025р. відкладено судове засідання на 30.09.2025р.
30 вересня 2025р. до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС » (вх.№30357/25 від 30.09.2025р.) про зупинення розгляду справи.
В обгрунтування якого позивач зазначив, що ухвалою суду від 26.08.2025р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС » оригінал заяви про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців №011/87120/1343996» від 23.12.2021 року, оригінал заяви про відкриття карткового рахунку та отримання кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» до договору банківського обслуговування, укладеного підписанням угоди №CMDPE-585756 від 02.08.2019 року між АТ « Райффазен Банк » та клієнтом від 23.12.2021 року та оригінал розписки про отримання карти від 23.12.2021 року.
Однак виконати зазначену ухвалу неможливо так як, 19.09.2025р. вказані документи вилучені органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12025232040000196 розпочатого за фактом підробки документів. Наразі вони перебувають у розпорядженні слідчого Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області , що підтверджується відповідними процесуальними документами.
З огляду на наведене, позивач зазначає, що позбавлений можливості виконати ухвалу суду та надати витребувані оригінали документів та просить зупинити провадження по справі №916/2657/25 у зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення питання пов'язаною справою у кримінальному провадженні за №12025232040000196 або до моменту повернення органом досудового розслідування вилучених документів.
Розглянув клопотання про зупинення розгляду справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У постанові ВСУ по справі №6-1957цс16 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Так, порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами ст. 227 ГПК України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування наведеної правової норми за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі №904/3935/18 та від 29.04.2020р. у справі №903/611/19, від 18.05.2020 р. по справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС у справі № 910/15715/19).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
За змістом ч. 5 ст. 13 ГПК саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
Суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з'являються внаслідок "помилок" законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16.01.2019р. по справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2025р. витребувано у ТОВ « СІТІ ФІНАНС » оригінал заяви про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців №011/87120/1343996» від 23.12.2021 року, оригінал заяви про відкриття карткового рахунку та отримання кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» до договору банківського обслуговування, укладеного підписанням угоди №CMDPE-585756 від 02.08.2019 року між АТ « Райффазен Банк » та клієнтом від 23.12.2021 року та оригінал розписки про отримання карти від 23.12.2021 року.
Водночас, господарським судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.08.2025р. по справі №766/13030/25 надано дізнавачам дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів, що зберігаються у ТОВ « СІТІ ФІНАНС ».
Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.09.2025р. у ТОВ « СІТІ ФІНАНС » вилучено оригінал заяви про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців №011/87120/1343996» від 23.12.2021 року, оригінал заяви про відкриття карткового рахунку та отримання кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» до договору банківського обслуговування, укладеного підписанням угоди №CMDPE-585756 від 02.08.2019 року між АТ « Райффазен Банк » та клієнтом від 23.12.2021 року та оригінал розписки про отримання карти від 23.12.2021 року.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі №916/2657/25 у зв'язку із неможливістю продовження розгляду справи до встановлення обставин в рамках кримінального провадження №12025232040000196 для з'ясування питання щодо справжності або можливої підробки вищезазначених документів та підпису.
Господарський суд зазначає, що встановлені обставини в рамках кримінального провадження №12025232040000196 будуть мати преюдиційне значення при ухваленні рішення по справі №916/2657/25.
При цьому, суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись п.п. 5 ч.1 ст.227, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі №916/2657/25 у зв'язку із неможливістю продовження розгляду справи до встановлення обставин в рамках кримінального провадження №12025232040000196 для з'ясування питання щодо справжності або можливої підробки вищезазначених документів та підпису.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повна ухвала складена 30 вересня 2025р.
Суддя Н.В. Рога