Справа № 204/7304/25
Провадження № 1-кп/204/946/25
24 вересня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю потерпілої: ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду, матеріали кримінального провадження №12025042110001159 від 27.04.2025 року відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні нікого не маючого, працевлаштованого водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
13 годин 10 хвилин, 26.04.2025 року, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи технічно справним транспортним засобом - вантажним малотоннажним фургоном - В, марки: «Mercedes-Benz», модель: «310 D-», номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , їхав проїзною частиною вул. Незалежності, у бік пр. Богдана Хмельницького, у Чечелівському районі, що у м. Дніпро. Під час руху водій ОСОБА_5 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, в районі буд. №13 по вул. Незалежності, заходів до зменшення швидкості не вжив, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для якої створена небезпека та яка перетинала проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу, на забороняючий (червоний) сигнал світлофора з права на ліво, за напрямком руху вищезазначеного фургону, у результаті чого наїзд на пішохода ОСОБА_8 відбувся передньою частиною керованого ОСОБА_5 , вантажного малотоннажного фургону - В, марки: «Mercedes-Benz», модель: «310 D-», номерний знак НОМЕР_3 . Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісна тупа травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма: перелом кісток черепу (лобна кістка зліва, кістки основи черепу в передній черепно-мозковій ямці) крововиливи під м?які мозкові оболонки на випуклій поверхні півкуль мозку, на базальній поверхні потиличних часток, мозочку) крововиливи в м?які покривні тканини голови в лобно-тім?яно-скроневій ділянці зліва, синці на лівій половині обличчя (спинка носу, щока, верхня та нижні повіки лівого ока, ліва брова та ліва лобна ділянка, ліва завушна область), забійні рани у зовнішнього кінця лівої брови, у зовнішнього кінця верхньої повіки лівого ока; перлом зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки, переломом кісток тазу зліва, синці на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на бічній поверхні грудної клітки зліва, по задньо-зовнішній поверхні верхньої третини сідничної ділянки зліва, на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна, по зовнішній поверхні в проекції лівого колінного суглобу з переходом на нижню третину лівої гомілки, на зовнішній поверхні лівої стопи в проекції гомілковостопного суглобу, на переднє-внутрішній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини; садно по задній поверхні лівого ліктьового суглобу Ускладнення: набряк та набухання речовини головного мозку. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 від сумісної тупої травми тіла, що супроводжувалася переломом кісток основи та склепіння черепу, крововиливами під оболонки головного мозку, а також численними синцями тулубу та кінцівок, переломом кісток тазу з лівої сторони, переломом лівої великогомілкової кістки, течія травматичного процесу ускладнилася розвитком набряку та набуханням речовини та оболонок головного мозку, що підтверджується даними судово медичної експертизи трупа та додатковими методами дослідження та які ОСОБА_8 ймовірно отримала в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась з вини ОСОБА_5 . Виявлені при експертизі трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), та знаходяться в причинному зв?язку з настанням смерті. Виявлена сумісна тупа травма тіла має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Враховуючи характер, локалізацію виявлених ушкоджень ймовірне їх виникнення в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - вантажним малотоннажним фургоном - В, марки: «Mercedes-Benz», модель: «310 D-», номерний знак НОМЕР_3 , порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожного руху України, який свідчить: п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди» невиконання якого перебуває у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та відповідно спричиненням смерті ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати, у вчиненому розкаюється. Просив вибачення у потерпілої. Зазначивши, що він дуже шкодує з приводу скоєного. Просив не позбавляти його посвідчення водія, оскільки робота водієм є його єдиним джерелом доходу. Просив провести розгляд справи відповідно до ст.349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила та не оспорювала обставини, зазначені в обвинувальному акті. Не заперечувала щодо провести розгляд справи відповідно до ст.349 КПК України. Просила не позбавляти обвинуваченого волі та не позбавляти посвідчення водія.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №12025042110001159, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , висновок експерта № 20250504010001693 від 11.06.2025 року, висновок експерта № КСЕ-19/104-25/21031 від 28.05.2025 року, довідки про фактичні затрати на проведення експертизи, постанови про визнання речовими доказами та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до категорії тяжких, при цьому є необережним та призвів до втрати найвищої соціальної цінності, проголошеної ч. 1 ст. 3 Конституції України, - життя людини. Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює водієм.
Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
При цьому, відповідно до вимог ст. 65 КК України, щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.
Приймаючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, та його поведінку після вчиненого. Суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Крім того, з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, а також тієї обставини, що обвинувачений працює водієм, та те, що робота водія є його єдиним джерелом доходу, проти чого не заперечувала потерпіла, суд вважає необхідним не призначити ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертизи, згідно наданої довідки.
Запобіжний захід по вказаному кримінальному провадженню не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання - у вигляді п'яти років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - один рік - не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим ограном з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № КСЕ-19/104-25/21031 від 28.05.2025 року, у розмірі - 3 565,60 грн.
Скасувати арешт на майно, а саме на вантажний малотоннажний фургон-В «Mersedes-Benz» модель «310 D-» з номерним знаком НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_7 , з забороною відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2025 року .
Речові докази: вантажний малотоннажний фургон-В, марки «Mercedes-Benz», модель: «310 D-» р/н НОМЕР_1 - повернути законному власнику; компакт диск: «Alerus DVD-R 4,7 GB 16x speed 120 Min», без назви на якому міститься 1 відео файл з назвою: «К-26.2 pr.Polya-Titova_202504-26130658_to_20250426131000», який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12025042110001159 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025042110001159.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1