65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/580/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Євглевський А.В. на підставі посвідчення;
Від позивача: не з'явився;
Від відповідачів:
- товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай акваінвест»: Бруль А.С. на підставі ордеру;
- приватного підприємства «Кагул»: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай акваінвест», приватного підприємства «Кагул» про скасування рішень, визнання недійсним акта, припинення володіння та зобов'язання повернути майно, -
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай акваінвест» (далі по тексту - ТОВ «Дунай акваінвест»), приватного підприємства «Кагул» (далі по тексту - ПП «Кагул») про:
1) скасування рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни від 07.11.2017 № 37991018 про державну реєстрацію права власності за ПП «Кагул» на штучні ставки, І, як складову частину об'єкту нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 23232628).
2) скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ренійської міської ради Осадчої Олени Миколаївни від 23.04.2018 № 40752637 про державну реєстрацію змін розділу, яким доповнено об'єкт нерухомого майна - нежитлове володіння загальною площею 1092,5 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а, складовими частинами: рибоуловітель, І загальною площею 782 кв.м., дамби, II довжиною 16258 м, шлюз 1-4 довжиною 5,6 м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 23232628).
3) визнання недійсним акта приймання-передачі, укладеного між ПП «Кагул» та ТОВ «Дунай акваінвест», посвідченого 05.11.2020 приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гіренком М.М., в частині передачі у якості внеску (частки) для формування статутного капіталу ТОВ «Дунай акваінвест» рибоуловітелю І, гідротехнічних споруд II: довжиною 16258 м, шлюзів 5,6 м, як складових частин об'єкту нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а.
4) скасування рішення державного реєстратора Ренійської районної державної адміністрації Федотова Юрія Федоровича від 11.11.2020 № 55075369 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Дунай акваінвест» на рибоуловітель І, загальною площею 782 кв.м., дамби, II довжиною 16258 м, шлюз 1-4 довжиною 5,6 м, як складових частин об'єкту нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 39122606).
5) скасування рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Єрошенка Олександра Борисовича від 17.09.2021 № 60438384 про державну реєстрацію змін розділу, яким доповнено об'єкт нерухомого майна - нежитлове володіння загальною площею 1092,5 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а, складовою частиною: рибозахисна гідротехнічна споруда, ІII-ІV (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 39122606).
6) припинення володіння ТОВ «Дунай акваінвест» правом власності на рибоуловітель І, загальною площею 782 кв.м., дамби, II довжиною 16258 м, рибозахисні гідротехнічні споруди, ІII-ІV, шлюзи 1-4 довжиною 5,6 м, як складових частин об'єкту нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 39122606).
7) зобов'язання ТОВ «Дунай акваінвест» повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації рибоуловітель І, загальною площею 782 кв.м., дамби, II довжиною 16258 м, рибозахисні гідротехнічні споруди, ІII-ІV, шлюзи 1-4 довжиною 5,6 м, які розташовані за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані проведенням державної реєстрації права власності відповідачів на гідротехнічні споруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду державної власності в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул». Водночас проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, які нерозривно пов'язані із земельною ділянкою, яка не перебуває та не може перебувати у користуванні відповідачів, за твердженням прокурора, виключає правомірність набуття права власності. З урахуванням викладеного та з метою захисту інтересів держави прокурором було пред'явлено даний позов в інтересах Одеської обласної державної адміністрації про скасування рішень, визнання недійсним акта, припинення володіння та зобов'язання повернути майно.
Ухвалою суду від 24.02.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Дунай акваінвест» не скористалося наданим законом правом на подання відзиву на позовну заяву. Водночас 01.04.2025 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності. Відповідач стверджує, що строк позовної давності за вимогами про скасування рішень державних реєстраторів слід розраховувати з дати внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а, отже, строк позовної давності до вимог 1-5 сплинув 08.11.2020, 24.04.2021, 06.11.2023, 12.11.2023, 18.09.2024 відповідно. Позовні вимоги про припинення володіння та зобов'язання повернути майно є похідними, а, отже, у задоволення таких вимог слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності до основних вимог.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими зайняття земельної ділянки водного фонду державної власності та водного об'єкта з порушенням приписів Земельного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовні вимоги про скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним акту приймання-передачі, припинення володіння правом власності, зобов'язання повернути гідротехнічні споруди слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Викладене, тобто звернення прокурора до суду з негаторним позовом, за твердженням прокурора, виключає можливість застосування строків позовної давності до заявлених вимог.
10.06.2025 до суду від ТОВ «Дунай акваінвест» надійшло клопотання про залучення до участі у дану справу державних реєстраторів вимога про скасування рішень яких була заявлена прокурором.
У підготовчому засіданні 11.06.2025 судом було відновлено у задоволенні заявленого відповідачем клопотання з підстав відсутності належного обґрунтування можливості впливу рішення суду у даній справі на права чи обов'язки державних реєстраторів.
ПП «Кагул», яким не було виконано обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на адресу його місцезнаходження, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 68831, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1А.
Проте ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому 22.07.2025 до суду від ПП «Кагул» надійшла заява, подана адвокатом Корнієнко Л.В. через підсистему “Електронний суд», згідно якої відповідач просив суд встановити достатній строк для ознайомлення з матеріалами справи, надати адвокату доступ до матеріалів справи в електронній формі, повернути справу на стадію підготовчого провадження, поновити відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, встановити 15-денний строк для подання відзиву, відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою від 23.07.2025 судом було повернуто ПП «Кагул» заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, а також заяву в частині прохання про повернення на стадію підготовчого провадження, встановлення строку на подання відзиву на позов та відкладення розгляду справи без розгляду з підстав відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Водночас 23.07.2025 судом було надано доступ представнику ПП «Кагул» до матеріалів справи в електронній формі, після надання якого всі ухвали були доставлені до електронного кабінету представника відповідача.
Згідно з ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП «Кагул» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Одеська обласна державна адміністрація з'явилася лише в одне підготовче засідання, про причини неявки в іншу судові засідання позивач суд не повідомляв, письмові пояснення щодо заявленого позову до суду від позивача також не надходили.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
У 1997 році рибогосподарсько-аграрному колективному підприємству ім. П. Шмідта на підставі рішення Ренійської районної ради народних депутатів від 27.07.1997 за №104 було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 420,00 га для риборозведення.
04.04.2006 між ОСОБА_1 (Продавець) та ПП «Кагул» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.1 якого Продавець продав, а Покупець купив нежитлове домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, вул. Кутузова, №1 «А», та складається в цілому з літ. «А» - основна будівля, літ. «Б», «Г» - господарській блоки, літ. «В», «Ж» - гаражі, літ. «Д» - сарай-насосна, літ. «Є» - сарай, літ. «З» - сторожка, літ. «І», «М» - вбиральня, літ. «К» - кухня, літ. «Л» - склад, загальною площею 1092,50 кв. м. та незакінчене будівництво площею 109,00 кв. м. Земельна ділянка загальною площею 0,1093 га станом на 01.01.2006 року за Продавцем не зареєстрована, у встановленому законом порядку ніким не оформлена, не приватизована і є державною власністю. Зазначене у договорі домоволодіння належить Продавцю на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2005 по справі №30/425-05-10320.
19.04.2006 Ренійським бюро технічної інвентаризації було проведено державну реєстрацію права власності ПП «Кагул» на домоволодіння, що підтверджується витягом №10438777.
05.06.2006 Ренійською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №337/А-2006 «Про передачу земельної ділянки ПП «Кагул» в довгострокову оренду, терміном на 25 років для риборозведення», згідно з яким відповідачу було передано земельну ділянку для риборозведення на території Орлівської сільської ради (за межами населеного пункту).
06.06.2006 між Ренійською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ПП «Кагул» (Орендар) було укладено договір оренди землі, згідно з п. 1 якого Орендарю було передано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 строком на 25 років. Додатковою угодою від 03.09.2010 до зазначеного договору сторонами були внесені зміни.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2014 у справі №916/534/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014, позовні вимоги Ренійської районної державної адміністрації Одеської області до ПП «Кагул» було задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 06.06.2006 та зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку, яка розташована на землях Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту) загальною площею 420,0017 га, за виключенням земельної ділянки площею 0,1093 га, на якій розташовано домоволодіння за адресою: Одеська обл., Ренійський р-н, с. Орлівка, вул. Кутузова, 1-а, яке належить відповідачу на праві приватної власності.
09.06.2015 до Державного реєстру речових прав було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення права оренди ПП «Кагул» земельної ділянки з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 строком 25 років на підставі договору оренди землі від 06.06.2006, укладеного між ПП «Кагул» та Ренійською районною державною адміністрацією, що підтверджується інформаційною довідкою №410539913 від 30.01.2025.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованих станом на 19.05.2021, віднесена до земель водного фонду, вид використання - для рибогосподарських потреб.
01.11.2017 було проведено державну реєстрацію права власності ПП «Кагул» на домоволодіння за адресою: Одеська обл., Ренійський р., с. Орлівка. вулиця Дружби (вулиця Кутузова), будинок 1 «А», в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом №102923922 від 07.11.2017. При цьому під час державної реєстрації до реєстру було включено відомості про такі складові об'єкта нерухомого майна як штучні ставки - І, мостіння - II, огорожа - №1.
Відомості про зміну складових об'єкта нерухомого майна за адресою: Одеська обл., Ренійський р., с. Орлівка, вулиця Дружби (вулиця Кутузова), будинок 1 «А», також були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Осадчої Олени Миколаївни від 23.04.2018 № 40752637, яким було доповнено об'єкт нерухомого майна наступними складовими частинами: рибоуловітель, І загальною площею 782 кв.м., дамба, II довжиною 16258 м, шлюз 1-4 довжиною 5,6 м. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 410523338 від 30.01.2025.
Указом Президента України «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 10.09.2019 №679/2019 було оголошено погоджені в установленому порядку території та об'єкти природно-заповідного фонду заказниками загальнодержавного значення згідно з переліком, до якого було включено ландшафтний заказник «Озеро Кагул» в Одеській області площею 1411 гектарів земель державної власності, у тому числі земель запасу сільськогосподарського призначення та водного фонду, які розташовані за межами сіл Орлівка, Нагірне та міста Рені.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №75 від 07.02.2020 було затверджено Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Озеро Кагул».
В матеріалах справи наявна картосхема до матеріалів створення ландшафтного заказника «Озеро Кагул» площею 1411 гектарів на території Ренійського району Одеської області, погоджена в.о. голови Одеської обласної державної адміністрації.
30.09.2020 загальними зборами ПП «Кагул» були прийняті рішення, оформлені протоколом №04/2020, про створення ТОВ «Дунай акваінвест» та передачу до статутного капіталу товариства нежитлове домоволодінні за адресою: Одеська обл., Ренійський р., с. Орлівка, вулиця Дружби (вулиця Кутузова), будинок 1 «А», загальною площею 1092,5 кв. м.
05.10.2020 загальними зборами засновника ТОВ «Дунай акваінвест» були прийняті рішення, оформлені протоколом №01/10-2020, про створення товариства, визначення видів його діяльності, формування статутного капіталу шляхом внесення учасником належного йому на праві власності майна, а саме: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби (Кутузова), буд. 1 «А», шо складається із основної будівлі літ. «А», господарського блоку літ. «Б», «Г»; гаражу «В», «Ж»; насосної літ. «Д»; сараю літ. «Є»; сторожки літ. «З»; вбиральні літ. «І», «М»; кухні літ. «К»; веранди літ «А»; складу літ. «Л»; рибоуловителю І; гідротехнічних споруд II довжиною 16258 м, шлюзів 5,60 м, огорожі.
05.10.2020 між ПП «Кагул» та ТОВ «Дунай акваінвест» було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (як внеску до статутного капіталу), посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гіренком М.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2437, 2437, про передачу нерухомого майна за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби (Кутузова), буд. 1 «А», до статутного капіталу ТОВ «Дунай акваінвест».
05.11.2020 було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Дунай акваінвест» на нерухоме майно, що підтверджується витягом №232005162.
Листом від 02.03.2021 Одеська обласна державна адміністрація, розглянувши заяву ПП «Кагул» від 21.01.2021, повідомила про можливість набуття права оренди земельної ділянки водного фонду лише на конкурентних засадах (земельних торгах). Водночас перебування земельної ділянки загальною площею 420,0017 га (кадастровий номер 5124183600:01:006:0372) в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул», створеного Указом Президента України «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 10.09.2019 №679/2019, має наслідком неможливість надання земельної ділянки під забудову, в оренду або у господарське використання.
На підставі рішення державного реєстратора Єрошенка Олександра Борисовича від 17.09.2021 № 60438384 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про зміну складових об'єкта нерухомого майна, шляхом доповнення його складових рибозахисною гідротехнічною спорудою ІII-ІV
Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні технічні паспорти на нежитлове домоволодіння, виготовлені станом на 28.10.2017, станом на 11.04.2018, станом на 12.07.2021, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносилися зміни про склад нерухомого майна новими об'єктами.
10.09.2024 Одеська обласна прокуратура звернулася до Одеської обласної державної адміністрації з листом, у якому повідомляла, що після набуття ПП «Кагул» права власності на нерухоме майно у 2005 році до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2017 році було безпідставно доповнено склад нерухомого майна таким об'єктом як штучні ставки, І; у 2018 році доповнено склад нерухомого майна такими об'єктами як рибоуловітель, І загальною площею 782 кв.м., дамби, II довжиною 16258 м, шлюз 1-4 довжиною 5,6 м. Після проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ «Дунай акваінвест» склад нерухомого майна у 2021 році було доповнено новою складовою частиною - рибозахисна гідротехнічна споруда, III-IV. Проте документи, надані ПП «Кагул», ТОВ «Дунай Акваінвест» для державної реєстрації права власності не містять жодних даних, які б підтверджували наявність у вказаних юридичних осіб права власності на гідротехнічні споруди. Посилаючись на викладені обставини, Одеська обласна прокурора просила повідомити про вжиті заходи реагування з метою захисту прав держави на земельну ділянку.
Листом від 18.09.2024 Одеська обласна державна адміністрація повідомила про відсутність інформації щодо порушення чинного законодавства, про які зазначено у листі Одеської обласної прокуратури від 10.09.2024, а також не вжиття будь-яких заходів реагування.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Судом встановлено, що Одеська обласна прокуратура зверталася до Одеської обласної державної адміністрації з листом від 10.09.2024, відповідно до якого прокурор повідомляв про наявність підстав для вжиття заходів з метою захисту інтересів держави. Водночас позивачем було повідомлено про відсутність інформації про порушення інтересів держави та невжиття заходів щодо їх поновлення.
Відсутність доказів самостійного пред'явлення Одеською обласною державною адміністрацією позову, а також подальше направлення прокурором повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для подання прокурором зазначеного позову до суду.
Предметом заявлених прокурором позовних вимог є вимоги в інтересах Одеської обласної державної адміністрації до відповідачів про скасування рішень, визнання недійсним акта, припинення володіння та зобов'язання повернути майно. Прокурор стверджує про проведення державної реєстрації права власності відповідачів на гідротехнічні споруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду державної власності в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул», за відсутності передбачених законом підстав в результаті чого були порушені права держави на земельну ділянку водного фонду.
Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованих станом на 19.05.2021, віднесена до земель державної власності.
Зазначена земельна ділянка передавалася в оренду ПП «Кагул» строком на 25 років згідно з розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації №337/А-2006 від 05.06.2006 «Про передачу земельної ділянки ПП «Кагул» та договором оренди землі від 06.06.2006.
Проте рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2014 у справі №916/534/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014, зазначений договір було розірвано та зобов'язано ПП «Кагул» звільнити земельну ділянку, яка розташована на землях Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту) загальною площею 420,0017 га.
Указом Президента України «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 10.09.2019 №679/2019 було оголошено погоджені в установленому порядку території та об'єкти природно-заповідного фонду заказниками загальнодержавного значення згідно з переліком, до якого було включено ландшафтний заказник «Озеро Кагул» в Одеській області площею 1411 гектарів земель державної власності, у тому числі земель запасу сільськогосподарського призначення та водного фонду, які розташовані за межами сіл Орлівка, Нагірне та міста Рені.
Зі змісту листа Одеської обласної державної адміністрації від 02.03.2021 можна встановити, що земельна ділянка з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 включена до ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул».
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372, яка віднесена до земель державної власності наразі включена до ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул».
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Відповідно до п. 3.1 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Озеро Кагул», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №75 від 07.02.2020, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: надання земельних ділянок під забудову, в оренду чи у господарське використання.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства (пп. а абц. 1 ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Враховуючи наділення обласних державних адміністрацій повноваженнями у галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, відсутність, в даному випадку у районної державної адміністрації повноважень на передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372 у користування для ведення водного господарства у зв'язку із забороною такої діяльності на території заказника загальнодержавного значення «Озеро Кагул», господарський суд доходить висновку про пред'явлення даного позову в інтересах особи, яка має повноваження на розпорядження земельною ділянкою державної власності, тобто належного позивача.
За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).
Частиною першою статті 58 Земельного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Також за положеннями статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
З огляду на вищезазначені норми права, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду. Подібний висновок викладено у пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 918/791/23.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).
Господарський суд зазначає, що державна реєстрація права власності за ПП «Кагул» у 2017 році на штучні ставки, І, а подальшому на інші складові частини об'єкта нерухомого майна у 2018 році була проведена за відсутності передбачених законом підстав, оскільки докази введення зазначених об'єктів в експлуатацію або набуття об'єктів у власність на підставі правочинів в матеріалах справи відсутні. Таким чином, правова підстава для проведення державної реєстрації права власності судом не встановлена. Водночас, як зазначалося вище по тексту рішення, державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, тобто набуття такого права з передбачених законом підстав.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності правових підстав для доповнення новими складовими частинами об'єкта нерухомого майна (рибоуловітель, рибозахисні гідротехнічні споруди) після передання нерухомого майна у власність ТОВ «Дунай Акваінвест».
З огляду на викладене суд зазначає, що за відсутності передбачених законом підстав об'єкт нерухомого майна за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби (Кутузова), буд. 1 «А», був чотири рази доповнений новими складовими частинами.
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин; гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 17.08.2023 у справі № 911/30/22, гідроспоруда забезпечує функціонування водного об'єкта та не може існувати окремо від нього.
Гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (ч. 1 ст. 186 ЦК України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 186 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на 07.11.2017 - дату реєстрації права власності на штучні ставки) не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
Право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об'єкт права власності насправді не існує. Подібний висновок викладено у пункті 4.47 постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 918/791/23.
Господарський суд звертається до висновків Верховного Суду про те, що у випадку, якщо зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об'єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб'єктом, був відкритий окремий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об'єкт. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21, від 01.11.2023 у справі №910/7987/22, від 19.08.2025 у справі № 911/2634/23.
Враховуючи неможливість державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, неможливість існування гідротехнічних споруд окремо від земельної ділянки, а також відсутність доказів набуття ПП «Кагул» або ТОВ «Дунай Акваінвест» права власності або користування земельною ділянкою державної власності з кадастровим номером 5124183600:01:006:0372, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав Одеської обласної державної адміністрації є задоволення вимоги про припинення володінні ТОВ «Дунай Акваінвест» відповідними об'єктами.
Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявленого прокурором позову. При цьому у задоволенні вимог про скасування рішень, визнання недійсним акта слід відмовити у зв'язку з обранням неналежного способу захисту.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації відповідні об'єкти, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Даний позов пред'явлений прокурором з метою захисту прав держави на земельну ділянку, оскільки, як стверджує прокурор, державна реєстрація права власності на гідротехнічні споруди створило передумови для протиправного використання землі. При цьому у запереченнях на заяву відповідача про застосування позовної давності прокурор наголошував на пред'явленні негаторного позову.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2 статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 70), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 80), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц (пункт 45)).
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/14, пункт 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі 487/10132/14-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/15, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №487/10132/14, абзац п'ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, ).
Таким чином, належним способом захисту прав Одеської обласної державної адміністрації на земельну ділянку можуть бути вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку, про знесення самочинно збудованих об'єктів тощо, тобто пред'явлення вимог, задоволення яких матиме наслідком відновлення права на землю.
За даних обставин справи обраний прокурором спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації гідротехнічні споруди є неналежним, оскільки позов обґрунтований фактичним зайняттям відповідачами земельної ділянки державної власності.
Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів правомірності розташування гідротехнічних споруд на земельній ділянці, а, отже, задоволення вимоги про їх повернення формально матиме наслідком легалізацію таких споруд.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання ТОВ «Дунай Акваінвест» повернути відповідні об'єкти.
При цьому господарським судом відхиляється заява ТОВ «Дунай Акваінвест» про застосування інституту позовної давності до позовних вимог прокурора з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість, негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц та 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 918/744/23).
Враховуючи пред'явлення прокурором негаторного позову, який згідно з усталеною практикою Верховного Суду можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ «Дунай Акваінвест» про застосування інституту позовної давності до позовних вимог прокурора.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторін.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення позовних вимог заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації шляхом припинення володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Акваінвест» рибоуловітелем І, загальною площею 782 кв.м., дамбою, II довжиною 16258 м, рибозахисними гідротехнічними спорудами, ІII-ІV, шлюзами 1-4 довжиною 5,6 м, як складовими частинами об'єкта нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 39122606). В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Акваінвест» /68831, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Кам'яна, 28; код ЄДРПОУ 43883320/ рибоуловітелем І, загальною площею 782 кв.м., дамбою, II довжиною 16258 м, рибозахисними гідротехнічними спорудами, ІII-ІV, шлюзами 1-4 довжиною 5,6 м, як складовими частинами об'єкта нерухомого майна - нежитлового володіння загальною площею 1092,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1400672851241, номер відомостей про речове право 39122606).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай акваінвест» /68831, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Кам'яна, 28; код ЄДРПОУ 43883320/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552/ судовий збір у розмірі 1 514,00 грн /одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн 00 коп./.
4. Стягнути з приватного підприємства «Кагул» /68831, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Дружби, 1А; код ЄДРПОУ 32623229/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552/ судовий збір у розмірі 1 514,00 грн /одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн 00 коп./.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 29 вересня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна