=
ОСОБА_1
30 вересня 2025 року Справа № 915/1596/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді ОСОБА_2 ,
дослідивши матеріали справи № 915/1596/24 про банкрутство
банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
кредитор: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 )
ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 )
встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядає справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 визнано банкрутом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 .
В процесі здійснення ліквідаційної процедури до суду звернувся ліквідатор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - арбітражний керуючий ОСОБА_3 з клопотанням від 04.08.2025 вих. № 02-01/86/63 (вх. №11351/25 від 04.08.2025) про витребування від ІНФОРМАЦІЯ_4 копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ).
В обґрунтування клопотання ліквідатор зазначає, що для встановлення обставин, які призвели до банкрутства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », встановлення обставин формування статутного капіталу, учасників товариства він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з запитом, однак отримав відмову, через що і звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Тому судом встановлений порядок розгляду вказаного клопотання за наявними доказами поза межами судового засідання.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор у це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Частиною 4 ст. 81 ГПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Згідно ч.7 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 8 ст. 81 ГПК України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно матеріалів справи та зокрема клопотання ліквідатора від 04.08.2025 в процесі виконання ним свої повноважень у даній справі, на підставі ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою формування ліквідаційної маси, складання ліквідаційного балансу, встановлення обставин, що призвели до банкрутства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), встановлення обставин формування статутного капіталу (дата,форма), прізвищ, імет та по батькові учасників товариства (для фізичних осіб) або повного найменування (для юридичних осіб) за весь час створення банкрута, дослідження статуту підприємства, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із запитом про надання копій реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ).
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 19371/19.03.01-06/19/14/25 від 22.07.2025, на підставі ст.. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ліквідатору відмовлено у наданні відповідних копій.
Тобто, самостійно отримати копії реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ліквідатор не зміг.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 названого Закону України відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Разом з тим, статтею 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витребування (вилучення), тимчасовий доступ до документів з реєстраційних справ, надання реєстраційних справ і копій документів з реєстраційних справ здійснюється на підставі судового рішення про витребування документів.
У зв'язку з наведеним ліквідатор позбавлений можливості самостійно надати до суду зазначені документи.
Враховуючи вищезазначене, задля забезпечення виконання ліквідатором своїх повноважень, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема формування ліквідаційної маси, складання ліквідаційного балансу, встановлення обставин, що призвели до банкрутства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та дослідження питання притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, суд визнає клопотання щодо витребування копій реєстраційної справи належить задовольнити та витребувати зазначені вище докази.
При цьому, господарський суд звертає увагу на вимоги частин 7, 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Статтею ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч.ч.2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Керуючись ст. 2, 12, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 81, 169, 234Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 04.08.2025 про витребування копій реєстраційної справи.
2 Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_4 копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ).
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслати копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслати витребувані документи ІНФОРМАЦІЯ_5 у 10-денний строк з дня вручення ухвали про витребування доказів.
5. Для виконання ухвалу надіслати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 ). Іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
6. Звертаю увагу, що згідно ч. 9 ст. 81 ГПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з дати підписання -30.09.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2