Справа №203/6737/24
Провадження №2/0203/482/2025
29 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «ДОТИК» Дніпровської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Галлій», третя особа - Дніпропетровська обласна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним акту прийому-передачі, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на квартиру,
1. 22 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, КП «ДОТИК» Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним акту прийому-передачі, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на квартиру (а.с.а.с. 1 - 8, 142 - 146, 150 - 158).
2. 23 січня 2025 суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Галлій».
3. 7 квітня 2025 суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи Дніпропетровської обласної ради.
4. Чергове судове засідання у рамках підготовчого провадження було призначене на 08.08.2025, 0940 (а.с. 202).
5. Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка його представниці (а.с.а.с. 126, 203).
6. Між тим, 08.08.2025, о 0940, ані позивач, ані його представниця до суду не з'явилися. При цьому представниця позивача звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, пославшись на зайнятість в іншій справі. Доказів такої зайнятості суду надано не було (а.с.а.с. 207, 210).
7. У підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 29.09.2025, 1020 (а.с. 210).
8. Позивач був повторно повідомлений належним чином через власний електронний кабінет представниці у системі «Електронний суд» (а.с. 214).
9. Між тим, 29.09.2025, о 1020, ані позивач, ані його представниця до суду повторно не з'явилися. При цьому представниця позивача знову звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, пославшись на зайнятість в іншій справі. Доказів такої зайнятості суду надано не було.
10. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
11. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений у справі позов необхідно залишити без розгляду з таких підстав.
12. Відповідно до частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
13. Згідно з частинами 2 - 4 статті 10 ЦПК суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
14. За правилами, встановленими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
16. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
17. За приписами пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
18. Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
19. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
20. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
21. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто друга поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
22. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
23. Норми ЦПК про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дають суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала судове провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №9901/221/21 (провадження №11-156заі23).
24. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
25. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07.08.2020 (справа №405/8125/15-ц), 17.11.2021 (справа №640/17803/15-ц), постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц.
26. Судом встановлено, що позивач, його представниця, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання, доказів поважності причин неявки не надали, із заявою про розгляд справи за їх відсутності не звернулися.
27. З огляду на стадію процесу та характер спору нез'явлення позивача та його представниці до суду є перешкодою для розгляду справи.
28. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов залишити без розгляду.
29. Суд до того зважає й на те, що позивач та його представниця також безпідставно не з'являлися до суду 07.05.2025 та 16.06.2025. При цьому через систематичну неявку насамперед позивача та його представниці підготовче провадження дотепер не закрите, хоча в його рамках проведено вісім судових засідань (а.с.а.с. 185, 186, 198).
30. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантоване право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у яких вона є стороною.
31. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
32. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, метою яких є недопущення перетворення судового розгляду у безладний процес.
33. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, §45, 06.12.2007).
34. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004).
35. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
36. У цій справі суд вважає за можливе застосувати доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
37. Очевидно, що дії позивача (його представниці), який звернувся до суду з позовом, а згодом чотири рази ігнорував судові засідання (два з них повторно), суперечать одна одній і містять ознаки недобросовісності.
38. Керуючись статтями 223, 257 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «ДОТИК» Дніпровської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Галлій», третя особа - Дніпропетровська обласна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним акту прийому-передачі, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на квартиру залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Суддя М.О. Католікян