29 вересня 2025 року Справа № 915/943/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за участю секретаря судового засідання Могили А.С.
представника позивача: Курбанова А.В. (поза межами суду),
представників відповідача: Котенко О.О. в залі суду
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017)
про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління
встановив:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025, з урахуванням ухвали суду від 08.09.2025, закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (АТ «Миколаївобленерго») на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ПрАТ «НЕК «Укренерго») основного боргу в розмірі 57 761 031,50 грн у зв'язку із відсутністю предмета спору; позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ «Миколаївобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» грошові кошти у загальній сумі 241 760 751,00 грн, з якої: основний борг в розмірі 210 832 046,93 грн, 3% річних в розмірі 10 379 217, 96 грн, інфляційні втрати в розмірі 20 549 485, 88 грн, а також 939 400,00 грн судового збору.
АТ «Миколаївобленерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 08.09.2025 (зареєстрована у суді 08.09.2025 за вх. № 12811/25) в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців з дня ухвалення рішення за наступним графіком погашення заборгованості:
1) 19 166 550,00 грн до 05.10.2025
2) 19 166 550,00 грн до 05.11.2025
3) 19 166 550,00 грн до 05.12.2025
4) 19 166 550,00 грн до 05.01.2026
5) 19 166 550,00 грн до 05.02.2026
6) 19 166 550,00 грн до 05.03.2026
7) 19 166 550,00 грн до 05.04.2026
8) 19 166 550,00 грн до 05.05.2026
9) 19 166 550,00 грн до 05.06.2026
10) 19 166 550,00 грн до 05.07.2026
11) 19 166 546,16 грн до 05.08.2026
12) 31 868 104,84 грн до 05.09.2026.
Ухвалою суду від 09.09.2025 розгляд такої заяви призначено на 29.09.2025.
10.09.2025 АТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду з уточненням до заяви про розстрочення виконання судового рішення (вх.№12965/25 11.09.2025), в якій уточнює призначення щомісячних платежів згідно заяви про розстрочення. Зокрема, заявник зазначає, що з 1 по 11 місяць розстрочено сплату основного боргу, а останнім -12 платежем погашатимуться інфляційні втрати, річні відсотки та судовий збір.
Позивач у письмових запереченнях б/н від 12.09.2025 (вх.№13030/25 від 12.09.2025), просить у заяві відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 по справі №915/943/23 відмовити, оскільки на думку позивача, відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду.
У додаткових поясненнях від 12.09.2025 (вх. № 13050/25 від 15.09.2025) відповідач зазначає, що на даний час фінансових можливостей товариства не вистачає для виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки товариство потребує значних коштів для відновлення пошкоджених електричних мереж та обладнання.
Також, відповідачем 29.09.2025 подано до суду клопотання про приєднання документів (вх.. № 13789/25 від 29.09.2025), у якому заявник повідомляє, що 26.09.2025 на виконання рішення суду від 05.09.2025 АТ «Миколаївобленерго» здійснило часткову оплату основного боргу у розмірі 19 166 550,00 грн та просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №15157 від 26.09.2025.
Інших документів суду не надходило.
У судовому засіданні 29.09.2025 представник відповідача підтримав заяву про розстрочення з урахуванням уточнень та просили суд її задовольнити, наголосивши, що товариство не ухиляється від виконання рішення, однак виконати рішення негайно не має можливості, тому й просить про розстрочення. Також представник відповідача зазначив, що станом на час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення відповідачем сплачено перший платіж у розмірі 19 166 550,00 грн згідно поданого відповідачем графіку.
Представник позивача підтримав висловлену у запереченнях позицію та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 29.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються доводи заяви та заперечень проти неї, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області 05.09.2025 з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду 08.09.2025, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось, вимоги позивача з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 57 761 031,50 грн у зв'язку із відсутністю предмета спору, задоволено; стягнуто з АТ «Миколаївобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» грошові кошти у загальній сумі 241 760 751,00 грн, з якої: основний борг в розмірі 210 832 046,93 грн, 3% річних в розмірі 10 379 217, 96 грн, інфляційні втрати в розмірі 20 549 485, 88 грн, а також 939 400,00 грн судового збору.
Згідно ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18, ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За приписами ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі “Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина “судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі “Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції (“Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду по даній справі відповідач вказує наступне:
- у зв'язку з військовим станом в Україні та тяжким фінансовим становищем АТ «Миколаївобленерго» не має можливості своєчасно виконати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 по справі № 915/943/23. У зв'язку з бойовими діями, що ведуться з 24.02.2022 у м. Миколаєві та у Миколаївській області АТ «Миколаївобленерго» є одним з найбільш постраждалих підприємств паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Станом на 03.09.2025 Агресором пошкодженим/знищеним є наступне майно Товариства: енергооб'єкти (ПЛ-150кВ - 27 од.; ПЛ-110кВ - 1; ПЛ-35кВ - 110 од.; ПЛ-10(6)кВ - 221 од.; ПЛ-0,4кВ - 600 од.; ПС 150/35/10(6) - 11 од.; ПС 35/10кВ - 32 од.; ТП-10(6)/0,4кВ - 248 од.), орієнтовна вартість збитків (відновлення пошкоджених енергооб'єктів) завданих Товариству внаслідок російської агресії становить близько 12 964 579,54 тис. грн.;
- розрахунки за надані послуги з розподілу та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії знаходяться на дуже низькому рівні, оскільки споживачі Товариства, у зв'язку з введенням воєнного стану не сплачують виставлені рахунки. Станом на 01.08.2025 загальна дебіторська заборгованість споживачів перед Товариством за надані послуги складає 290 609 005.62 грн., що підтверджується довідкою від 04.09.2025 № 05.01/01-26/359;
- АТ «Миколаївобленерго», як оператор системи розподілу, повинно виконувати інвестиційну програму на 2025 рік на суму 296 607 тис грн, затверджену Постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2398 (зі змінами). Інвестиційна програма - це програма фінансування комплексу заходів спрямованих, на підвищення рівня надійності, безпеки, економічності та забезпечення ефективного функціонування активів оператора системи розподілу,розвиток системи розподілу, поліпшення якості надання послуг з розподілу електричної енергії, зниження технологічних витрат електричної енергії. Однак, на сьогодні, виконання вищезазначених програм не завершене у зв'язку із відсутністю можливості її фінансування. Враховуючи вищезазначене, на даний час фінансових можливостей Товариства вистачає для виплати заробітної плати персоналу та придбання частини матеріалів, необхідних для дотримання безперервного виробничого циклу підприємства та для підвищення забезпечення безаварійних умов роботи, а також здійснення додаткових незапланованих витрат на усунення аварійних ситуацій, які виникають на об'єктах електромереж, які потребують залучення значних коштів для їх відновлення;
- в період з квітня 2023 по квітень 2024 АТ «Миколаївобленерго» було обмежене у здійсненні фінансових операцій у зв'язку з арештом рахунків, у тому числі щодо розрахунків на ринку електричної енергії, закупівлі паливо-мастильних матеріалів для забезпечення роботи технологічного транспорту та спецодягу для працівників Товариства, які безпосередньо виконують роботи в електроустановках, закупівлі матеріалів на відновлювальні роботи тощо. Діяльність Товариства у цей період забезпечувалась виключно матеріалами, що були придбані до арешту рахунків та/або отриманими Товариством у якості допомоги;
- пошкодження об'єктів енергетики ПрАТ «НЕК Укренерго» на території ліцензованої діяльності Товариства призвело до того, що мережі ОСР використовуються НЕК Укренерго для передачі електричної енергії (транзиту суміжним ліцензіатам), що, у свою чергу, збільшує технологічні втрати АТ «Миколаївобленерго», та, відповідно, обсяги закупівлі Товариством електричної енергії для здійснення розподілу (лист управління Держенергонагляду у Миколаївській області від 28.10.2024 №8/27.1-570-24);
- відповідач систематично здійснює претензійно - позовну та фінансово - організаційну роботу з погашення боргових зобов'язань споживачів та її послідовну реструктуризацію, але це потребує відповідного часу для її реалізації;
- надходження коштів також очікується за рахунок надання послуг з не ліцензованих видів діяльності, що дозволить у майбутньому виконати взяті на себе зобов'язання (перелік послуг з неліцензованих видів діяльності розміщений на сайті АТ «Миколаївобленерго» за посиланням https://www.energy.mk.ua/perelik-ta-vartist-dodatkovyh-robit-i-poslug-po-at-mykolayivoblenergo-ne-povyazanyh-iz-liczenzovanoyu-diyalnistyu);
- станом на 31.07.2025 у Товариства існує заборгованість перед ДП «Енергоринок» на суму 76 351 034,36 грн (підтверджується довідкою від 04.09.2025 № 04.02/01-50-214).
- згідно фінансових звітів АТ «Миколаївобленерго» за 2022 рік та за 9 місяців 2023 року прослідковується значне погіршення фінансового стану: збиток за 2022 рік становив 155 073 000,00 грн, а за 9 місяців 2023 року - 149 313 000,00 грн. Тільки на кінець 2023 року та у 2024 році Товариство отримало незначний прибуток (277 000,00 грн за 2023 рік та 10 868 000,00 грн за 2024 року). За півріччя 2025 прибуток становить лише 236 536 000, 00 грн. Втім, з огляду на вартість пошкодженого майна, вартість відновлення якого становить орієнтовно 12 964 579 000,54 грн, отриманий товариством прибуток повністю використовується для відновлення розподільчих мереж товариства, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та атак на енергетичну інфраструктуру України.
На підтвердження таких обставин відповідачем надано відповідні наступні докази: 1) інформація про вилучене державне майно станом на 12.06.2024; 2) постанови ДВС про арешт коштів АТ «Миколаївобленерго» ВП № 3502604 та ВП № 3542797; 3) інформація щодо розміру реальних збитків станом на 03.09.2025; 4) копія довідки АТ «Миколаївобленерго» від 04.09.2025 вих. № 05.01/01-26/399 про наявність дебіторської заборгованості у сумі 290609005,62 грн; 5) копія довідки АТ «Миколаївобленерго» від 04.09.2025 № 04.02/01-50-214 про заборгованість відповідача перед ДП «Енергоринок» на суму 76 351 034,36 грн; 6) лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин; 7) перелік пошкоджених об'єктів АТ «Миколаївобленерго», відомості щодо відновлення робіт на енергооб'єктах АТ «Миколаївобленерго», орієнтовна вартість робіт з відновлення; 8) перелік додаткових робіт і послуг АТ «Миколаївобленерго», не пов'язаних з ліцензованою діяльністю; 9) постанова НКРЕП від 30.12.2024 №2398.
- копії фінансових звітів АТ «Миколаївобленерго» за 2022 рік, за 9 місяців 2023 року, за 2023 рік, за 2024 рік та перше півріччя 2025 року.
Посилаючись на вказані обставини, які підтвердженні відповідними доказами, відповідач вказує, що на сьогодні, виконання рішення суду в повному обсязі одночасно в значній мірі ускладнює фінансовий стан АТ «Миколаївобленерго» та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності останнього, враховуючи важливе соціальне значення підприємства, що є недопустимим.
Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, позивач зазначає, що має значні збитки внаслідок військової агресії російської федерації станом на 12.04.2024 80 285 564 тис. грн та потребує значних коштів для відновлення роботи пошкоджених об'єктів електроенергетики.
Також позивач зауважує, що відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність. Вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення не є тією виключною обставиною, в розумінні ст. 331 Господарського кодексу України, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців.
Надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі призведе до порушення майнових інтересів НЕК «Укренерго», як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.
На думку позивача, за вказаних обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду.
За приписами ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі “Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (“Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі “Крапівницький та інші проти України», заява №60858/00).
Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувався ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Так, судом з'ясовано, що предметом спору у даній справі було стягнення з відповідача боргу з оплати послуг позивача з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором від 24.05.2019 № 0513-03041.
При зверненні до суду з позовом борг становив 136452024,19 грн, із яких: 128469939,65 грн ? основний борг; 1955779,33 грн - 3 % річних; 6026305,21 грн ? інфляційні втрати.
В процесі розгляду даної справи у Господарському суді позивачем неодноразово збільшувався розмір позовних вимог, а відповідачем частково погашалася заборгованість, про що зазначено судом у рішенні суду від 05.09.2025.
Судом приймається до уваги, що попри тяжке фінансове становище АТ «Миколаївобленерго» здійснило часткове погашення заборгованості за договором, зокрема:
- протягом січня 2024 - квітня 2024 року сплачено 48 463 126,81 грн згідно платіжних інструкцій №184 від 31.01.2024, №444 від 28.02.2024, №814 від 22.03.2024, №818 від 22.03.2024, №819 від 22.03.2024, №820 від 22.03.2024, №821 від 22.03.2024, №822 від 22.03.2024, №869 від 28.03.2024, №868 від 28.03.2024, №866 від 28.03.2024, №943 від 29.03.2024, №944 від 29.03.2024, №945 від 29.03.2024, №946 від 29.03.2024, №1068 від 10.04.2024, №1069 від 10.04.2024, № 1219 від 25.04.2024, № 1220 від 25.04.2024, № 1221 від 25.04.2024, № 1222 від 25.04.2024, 1223 від 25.04.2024;
- протягом травня 2024 - липня 2024 року сплачено 9 073 641,18 грн згідно платіжних інструкцій №1533 від 29.05.2024, №1534 від 29.05.2024, №1535 від 29.05.2024, №7045 від 28.06.2024, №1613 від 31.07.2024;
- в жовтні 2024 року АТ «Миколаївобленерго» сплачено 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №14481 від 31.10.2024.
За рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 (з урахуванням ухвали суду від 08.09.2025 про виправлення описки у рішенні) у даній справі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 210 832 046,93 грн, 3% річних в розмірі 10 379 217, 96 грн, інфляційні втрати в розмірі 20 549 485, 88 грн, а також 939 400,00 грн судового збору.
Крім того, судом прийнято до уваги: 1) сплату відповідачем першого платежу згідно запропонованого графіку у сумі 19 166 550,00 грн; 2) що відповідача віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та належить до підприємств, що забезпечують життєдіяльність населення, об'єктів безпеки і оборони, лікарень та медичних закладів та інших об'єктів критичної інфраструктури на території м.Миколаєва та Миколаївської області; 3) що АТ “Миколаївобленерго» є одним з найбільш постраждалих підприємств критичної інфраструктури від російської агресії на території Миколаївської області; понесення АТ “Миколаївобленерго» значних збитків у розмірі 12 964 579 000,54 тис.грн у вигляді вартості відновлення пошкодженого електрообладнання, завданих товариству внаслідок військової агресії; 4) щодо необхідності виконувати інвестиційну програму на 2025 рік, затверджену Постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2398, яка передбачає фінансування комплексу заходів спрямованих, на підвищення рівня надійності, безпеки, економічності та забезпечення ефективного функціонування активів оператора системи розподілу, розвиток системи розподілу, поліпшення якості надання послуг з розподілу електричної енергії, зниження технологічних витрат електричної енергії.
Також, судом враховано, що позивачем суду не надано жодних доказів на підтвердження завдання йому збитків несвоєчасним погашенням відповідачем суми основного боргу.
Крім того, судом враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.
Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов'язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов'язання.
Дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, врахувавши, що відповідач є об'єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, який є найбільш постраждалим підприємством від агресії російської федерації на території Миколаївської області, причини прострочки здійснення платежів, врахувавши погашення відповідачем частини основного боргу, необхідність судового захисту майнових прав позивача, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і, з урахуванням інтересів позивача, існують об'єктивні підстави для задоволення заяви відповідача та можливість розстрочення виконання рішення суду по даній справі на 12 місяців з урахуванням призначення платежу, зазначеного в уточненні до заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.233, 234, 235, 331 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» б/н від 08.09.2025 (вх.№12811/25) з урахуванням заяви б/н від 10.09.2025 (вх.№12966/25) про розстрочення виконання рішення суду від 05.09.2025 у справі №915/943/23.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 (з урахуванням ухвали від 08.09.2025) у справі №915/943/23 на дванадцять місяців з дня ухвалення рішення за наступним графіком погашення заборгованості:
1) 19 166 550,00 грн до 05.10.2025
2) 19 166 550,00 грн до 05.11.2025
3) 19 166 550,00 грн до 05.12.2025
4) 19 166 550,00 грн до 05.01.2026
5) 19 166 550,00 грн до 05.02.2026
6) 19 166 550,00 грн до 05.03.2026
7) 19 166 550,00 грн до 05.04.2026
8) 19 166 550,00 грн до 05.05.2026
9) 19 166 550,00 грн до 05.06.2026
10) 19 166 550,00 грн до 05.07.2026
11) 19 166 546,16 грн до 05.08.2026
12) 31 868 104,84 грн до 05.09.2026.
Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 30.09.2025.
Суддя Т.М.Давченко