29.09.2025 Справа № 914/2880/25
Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши заяву
стягувача: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», 79005, Львівська обл., м. Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7; код ЄРДПОУ: 13804591;
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Арена», 79031, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська 131; код ЄРДПОУ:41121029;
про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Арена» на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» пені у зв'язку з допущенням заборгованості зі сплати коштів за користування місцями за розміщення рекламних засобів у розмірі 2'101,39 грн,-
ВСТАНОВИВ:.
«Адміністративне-технічне управління» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Арена» заборгованості зі сплати коштів за користування місцями за розміщення рекламних засобів в розмірі 42' 423,74 грн; 2' 101,39 грн пені та 302,80 грн судового збору.
22 вересня 2025 року Господарським судом Львівської області за результатами розгляду заяви видано судовий наказ про стягнення основної суми боргу в розмірі 42' 423,74 грн та 302,80 грн судового збору.
Щодо заявленої вимоги про стягнення 2' 101,39 грн пені суд дійшов висновку про невідповідність заяви по видачу судового наказу в частині цієї вимоги статті 150 Господарського процесуального кодексу України (далі також ГПК України), що, відповідно до з пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
При цьому закон встановлює обмеження щодо вимог, які підлягають розгляду в наказному провадженні, зокрема, такі вимоги повинні бути безспірними, можуть стосуватися виключно грошової заборгованості, повинні випливати з договору, укладеного в письмовій формі та не перевищувати ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (статті 12, 148 ГПК України).
Окрім цього, наявність права такої вимоги повинна бути обґрунтована заявником документами, які її підтверджують.
Зокрема, пунктом 4 частини 3 статті 150 ГПК України встановлено обов'язок стягувача додати до заяви про видачу судового наказу документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Розглянувши додані заявником документи, що підтверджують наявність права вимоги про стягнення пені суд зазначає, що окрім письмового договору, яким передбачено право нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті коштів за користування місцями за розміщення рекламних засобів, інших документів, які б підтверджували розмір цієї вимоги саме в заявленій до стягнення сумі, до заяви не долучено.
Зокрема, заявник не надав доказів на обґрунтування стягнення пені в сумі 2' 101,39 грн, які б підтверджували її розмір та період нарахування саме впродовж строку заборгованості, суму заборгованості на яку пеня нараховується в розрізі кожного зі щомісячних прострочених платежів, що входять в сукупно складають суму основного боргу.
Відтак, за відсутності будь - яких документів, які б підтверджували обґрунтованість стягнення пені в розмірі 2' 101,39 грн, суд дійшов висновку, що заявник не підтвердив документально обґрунтованість вимоги про стягнення пені в заявленій сумі, у зв'язку з чим подана заява про видачу судового наказу в цій частині не відповідає вимогам статті 150 ГПК України.
Суд наголошує, що відповідно до частини 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
В той же час відсутність підтверджуючих документів на обґрунтування вимоги про стягнення пені перешкоджає встановленню обставин відсутності спору за такою вимогою.
Зокрема, наявність спору про право визначається судом з урахуванням змісту заявленої вимоги та доданих доказів. Такий спір наявний, зокрема, якщо відсутні документи, що підтверджують право вимоги.
Враховуючи вищенаведене, відсутність документального підтвердження заявленої до стягнення суми пені свідчить про невідповідність цієї вимоги як положенням статті 12 ГПК України, так критеріям, встановленим частиною 1 статті 148 ГПК України, оскільки унеможливлює встановлення її безспірності як частини грошової заборгованості за договором.
Не розглядаючи вимог заявника про стягнення пені по суті, суд дійшов висновків, що подана заява в частині зазначених вимог не відповідає пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, оскільки до заяви не долучено документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує суму нарахованої пені.
Згідно з пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 153 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України суддя,-
1. Відмовити Комунальному підприємству «Адміністративне-технічне управління» у видачі судового наказу в частині про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Арена» пені у розмірі 2' 101,39 грн.
2. Ухвала суду, у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому статтями 253-259 ГПК України.
4.Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Бургарт Т.І.