79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
26.09.2025 Справа № 914/1746/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства «Бекліт»,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб центр»,
про стягнення заборгованості,
представники сторін:
від позивача: Гребенченко О.А. (в режимі ВКЗ);
від відповідача: не з?явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства «Бекліт» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб центр» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 06.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
18.08.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 26.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що у зв'язку із несплатою Відповідачем вартості послуг за Договором на проведення рекламної (их) кампанії (й) № ПМ-6559 від 01 липня 2024 року, передбаченого Актами бронювання № 7 від 10.10.2024 до Договору та № 8 від 08.11.2024 до Договору виникла заборгованість у розмірі 2 261 254,95 грн, яку Позивач просить стягнути з Відповідача.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір на проведення рекламної(их) кампанії(й) № ПМ-6559 від 01 липня 2024 року (далі -Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору, передбачено, що Позивач зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для Відповідача або Клієнтів Відповідача на території України на узгоджених Сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а Відповідач зобов'язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги Позивача в строки та на умовах, визначених даним Договором.
Згідно із п. 2.2. Договору, з метою проведення Рекламної кампанії Сторонами підписується Додаток до Договору - Акт бронювання.
Відповідно до п. 1.7. Договору, Акт бронювання - документ, який оформляється у вигляді Додатку до Договору і після підписання його уповноваженими представниками Сторін буде його невід'ємною частиною, узгоджений Сторонами в порядку і на умовах, передбачених ст. 5 Договору, який містить: строк розповсюдження реклами, місце (місто, адреса) установки спеціальних конструкцій із зазначенням порядкових номерів по базі, кількість і розмір заброньованих на цих спеціальних конструкціях поверхонь (із зазначенням сторін А або Б), тип спеціальної конструкції, вартість рекламної кампанії за певний період та інші необхідні відомості.
На виконання вищезгаданих умов Договору між Сторонами укладено відповідні Акти бронювання (Додатки) до Договору, в яких сторони погоджували умови, порядок та строки надання Позивачем Відповідачу рекламних послуг, вартість рекламних послуг.
Так, Позивачем та Відповідачем були узгоджені та підписані Додаток №7 та Додаток №8 до Договору на надання Позивачем рекламних послуг Відповідачу.
Відповідно до Додатку №7 до Договору (Акту бронювання) від 10 жовтня 2024 року Позивач взяв на себе зобов'язання провести рекламну кампанію Відповідача, а саме: надати послуги з розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях, погоджених у п. 1 вищезазначеного Додатку № 7 до Договору, зі строком розміщення реклами з 01.11.2024 по 30.11.2024, загальною вартістю 752 189,34 грн, в тому числі ПДВ, а Відповідач відповідно до п.4.2. Договору зобов'язався оплатити надані послуги у термін до 25 жовтня 2024 року.
В день підписання Договору Відповідачу був також наданий рахунок на оплату № У-1047 від 10.10.2024.
Відповідно до Додатку №8 до Договору від 08 листопада 2024 року Позивач взяв на себе зобов'язання провести рекламну кампанію Відповідача, а саме надати послуги з розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях, погоджених у п. 1 Додатку №8 до Договору, зі строком розміщення реклами з 01.12.2024 по 31.12.2024 та друку плакатів, загальною вартістю 729 369,23 грн, в тому числі ПДВ, а Відповідач зобов'язався оплатити надані послуги у термін до 25 листопада 2024 року.
В день підписання Договору Відповідачу був також наданий рахунок на оплату № У-1048 від 08.11.2024.
Позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за вищезазначеними Додатками №7, №8 до Договору, що підтверджується підписані Сторонами Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №Б-908 від 30.11.2024 та №Б-937 від 31.12.2024 без жодних зауважень Відповідача.
Доказів оплати матеріали справи не містять.
У матеріалах справи долучена копія гарантійного листа від 12.12.2024, відповідно до якого Відповідачем підтверджена сума основному боргу, що складає 1 481 558,57 грн.
До того ж, враховуючи п.7.2.2. та п.7.2.3. Договору, крім основної суми заборгованості Позивачем нараховано 211 368,39 грн пені; 444 467, 57 грн штрафу; 24 305,36 грн 3% річних та 99 555,06 грн інфляційних втрат.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором з врахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу станом на 28.05.2025 становить 2 261 254,95 грн.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору на проведення рекламної (их) кампанії(й) № ПМ-659 від 01.07.2024 передбачено, що вартість Рекламної кампанії залежить від кількості заброньованих поверхонь Спеціальних конструкцій, строку Рекламної кампанії і зазначається Сторонами у Додатках до Договору. Всі розрахунки здійснюється Відповідачем у Формі 100% передоплати не пізніше ніж до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує місяцю проведення Рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі Додатків до Договору. Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий, неробочий день, Замовник здійснює оплату останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому, неробочому дню.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язан» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір передбачено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Так, відповідно до п. 7.2.2. Договору на проведення рекламної (их) кампанії(й) № ПМ-6559 від 01 липня 2024 року, передбачено, що у разі порушення Відповідачем (Замовником) термінів оплати, передбачених у Договорі, до нього застосується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за весь період прострочення.
Крім того, згідно із п. 7.2.3. Договору, передбачено, що у разі прострочення оплати Рекламної кампанії більше ніж на 20 (двадцять) робочих днів. Замовник на вимогу Виконавця виплачує додатково штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості розміщення Реклами, по якій оплата прострочена.
Позивачем при поданні позовної заяви заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 1 481 558,57 грн основного боргу; 211 368,39 грн пені; 444 467, 57 грн штрафу; 24 305,36 грн 3% річних та 99 555,06 грн інфляційних втрат.
Судом перевірено розрахунок позовних вимог і встановлено, що позивачем не вірно розраховано інфляційні втрати. Стягненню підлягає 84 807,75 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із викладеного вище, суд дійшов до висновку, що наданими доказами Позивачем підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає до задоволення частково.
При зверненні до суду із позовною заявою Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 33 919,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2919 від 29.05.2025, однак судовий збір, який підлягає стягненню з Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог становить 33 697,79 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб центр» (79069, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 313, ідентифікаційний код юридичної особи 44589291) на користь Приватного підприємства «Бекліт» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 35309919) заборгованість в сумі 2 246 507,64 грн, яка складається з 1 481 558, 57 грн основного боргу; 24 305,36 грн 3% річних; 84 807,75 грн інфляційних втрат, 211 368,39 грн пені та 444 467,57 грн штрафу, а також судові витрати в розмірі 33 697,79 грн судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.