79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.09.2025 Справа № 914/3212/24
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний фаховий коледж «Медик»
про: стягнення 1 897 234,25 грн.,
представники:
позивача: Бондар М.Л.,
відповідача: Романець А.Б.,
27.12.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача: Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний фаховий коледж «Медик» про стягнення 1 897 234,25 грн.
01.01.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 05.02.2025р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
19.02.2025р. на адресу суду позивачем подано письмові пояснення (вх.№4501/25).
25.02.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№4966/25).
19.03.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№703625/25).
16.04.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9981/25).
07.05.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11916/25).
20.05.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№19304/25).
Протокольною ухвалою від 21.05.2025р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.06.2025р.
18.06.2025р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№16214/25).
26.08.2025р. на електронну адресу суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№22349/25).
Суть спору та правові позиції учасників справи:
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №201-ФБМЕС-22/ю від 30.12.2022 року про реструктуризацію заборгованості.
Відповідачем не подано суду відзиву на позов відповідно до ст. 165 ГПК України.
Відповідач, доказів на спростування викладених позивачем обставин чи письмових пояснень не подав.
За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
30.12.2022р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (позивач/кредитор) та Вищим приватним навчальним закладом «Львівський медичний фаховий коледж «Медик» (відповідач/боржник), у зв'язку із закриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №914/3053/21 було укладено договір №201-ФБМЕС-22/ю від 30.12.2022 року про реструктуризацію заборгованості (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, кредитор та боржник домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості з орендних платежів та нарахованих сум штрафних санкцій, а саме інфляційних нарахувань, 3% річних, пені за період з березня 2020 року по квітень 2021 року включно, що виникла у боржника перед кредитором за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 62 від 02.01.2003 року, шляхом розстрочення на 24 календарних місяці, без відстрочення її погашення.
Згідно з п.2.1 договору, сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1.1 договору, становить 1 897 234,25 грн.
Реструктуризація заборгованості, вказаної у п.1.1, п.2.1 договору, надавалась за умови щомісячної сплати боргу в сумі 79 051,42 грн. протягом двох років. Боржник щомісячно, до 20 числа кожного місяця, зобов'язався вказану суму перераховувати а розрахунковий рахунок кредитора (п.2.2 договору).
Позивач стверджує, що відповідачем (боржником), в порушення умов договору, не здійснено жодної оплати протягом дії договору.
Відповідно до п.7.1 договору, такий діє до 30.12.2025р.
15.042024р. позивачем направлено відповідачу претензію №183-ю від 15.04.2024 року щодо погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді.
Оцінюючи надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем в повному обсязі зобов'язань щодо сплати боргу, згідно договору №201-ФБМЕС-22/ю від 30.12.2022 року про реструктуризацію заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 1 897 234,25 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто сім тисяч двісті тридцять чотири гривні 25 коп.).
Суд, здійснивши перевірку нарахування суми заборгованості встановив обгрунтованість та арифметично вірне її нарахування, а отже позовні вимоги щодо стягнення такої підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідач мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення щодо предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №950643 від 19.12.2024р. на суму 28 458,60 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
В даному випадку, зайво сплачена частина судового збору у розмірі 0,09 коп. підлягає поверненню платнику.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а саме у сумі 28 458,51 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний фаховий коледж» «Медик» (адреса: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул.Поліщука В., будинок 76; ідентифікаційний номер 19168831) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний номер 40075815) в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: Україна, 03035, місто Київ, вул.Скоропадського Павла Гетьмана (Голос., Солом., Шевч. р-ни), будинок 61; ідентифікаційний номер 41149437) НОМЕР_1 в АТБВ №10026/0123 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669 код за ЄДРПОУ 41149437 Податковий номер:400758126555) заборгованість в сумі 1 897 234,25 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто сім тисяч двісті тридцять чотири гривні 25 коп.) та 28 458,51 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 29.09.2025 р.
Суддя Король М.Р.