79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.09.2025 Справа № 914/1282/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача Фізичної особи-підприємця Журавльова Павла Степановича
про стягнення штрафу та пені в розмірі 136000,00 грн
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до відповідача Фізичної особи-підприємця Журавльова Павла Степановича про стягнення 136000,00 грн, з яких 68000,00 грн штраф та 68000,00 грн пеня.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/10-рк у справі №63/1-01-87/2019, керуючись статтями 7, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтями 48, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктами 3,11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 та пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (із змінами) постановлено, зокрема:
- Визнати дії приватного підприємства «Кальвадос» та Фізичної особи-підприємця Журавльова Павла Степановича щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі електронних торгів на закупівлю «Покривання підлоги та стін (поточний ремонт підлогового покриття коридору 3-го поверху, за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1», що проводились комунальним підприємством «Ратуша-Сервіс» (ідентифікатор закупівлі №UA-2018-04-04-002355-а) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;
- На підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті І резолютивної частини рішення, накласти на Фізичну особу-підприємця Журавльова Павла Степановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 68000,00 грн.
Копія рішення від 20.02.2020 №63/10-рк у справі №63/1-01-87/2019 з повідомленням відділення від 24.02.2020 №63-02/847 надіслані відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №7900061092133, реєстром згрупованих поштових відправлень №92 від 24.02.2020 та списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №3942. Дане поштове відправлення було вручене відповідачу 04.03.2020.
Як зазначив позивач, враховуючи вищевказані обставини, останнім днем для сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням та останнім днем двомісячного строку оскарження відповідачем рішення до господарського суду відповідно до норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» є 05.05.2020.
Відповідач у вказаний строк не сплатив штраф, однак оскаржив рішення відділення до господарського суду. Так, Господарський суд Львівської області 12.05.2020, згідно з ухвалою, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №914/1074/20. 16.06.2020 матеріали справи №914/1074/20 передані до Господарського суду Львівської області для розгляду у справі №914/1019/20. 30.09.2020 Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №914/1019/20, яким відмовив відповідачу у задоволенні позову повністю.
Як зазначив позивач, відповідач не сплатив штраф, що накладений на нього, а тому на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, враховуючи вищенаведені обставини, норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» та практику Верховного Суду, позивач здійснив розрахунок суми пені, що стягується з відповідача за два періоди:
1) з 06.05.2020 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням) по 11.05.2020 (день, що передував відкриттю провадження у справі №914/1074/20 згідно із ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2020): 68000,00 грн х 1,5% х 6 днів = 6120,00 грн;
2) з 01.10.2020 (наступний день після прийняття Господарським судом Львівської області рішення від 30.09.2020 у справі №914/1019/20) по 06.12.2020 (останній день необхідності нарахування пені): 68000,00 грн х 1,5% х 67 днів = 68340,00 грн.
Отже, як вбачається із розрахунку пені, її загальний розмір становить 74460,00 грн, однак позивачем враховано, що відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з огляду на що розмір пені, який просить стягнути позивач становить 68000,00 грн.
Таким чином, загальна сума нарахованих відповідачу штрафних санкцій становить 136000,00 грн, з яких 68000,00 грн штраф та 68000,00 грн пеня.
Враховуючи зазначене позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 68000,00 грн штрафу та 68000,00 грн пені.
Відповідач проти позову заперечив, подавши заяву про застосуванні строку позовної давності, в якій просив застосувати передбачений пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України однорічний строк позовної давності.
Як вказано у поданій заяві, позивач звернувся до суду з позовною заявою 24.04.2025, тоді як заявлені ним вимоги випливають з правовідносин, що виникли 20.10.2020. Отже, як вказав відповідач, станом на момент звернення до суду позовна давність пропущена, з огляду на що відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Частиною 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Приписами статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини 3 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник.
Відповідно до частини 7 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
В силу приписів статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі, зокрема, про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені та зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) або у разі відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Як встановлено судом, копія рішення від 20.02.2020 №63/10-рк у справі №63/1-01-87/2019 з повідомленням відділення від 24.02.2020 №63-02/847 надіслані відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №7900061092133, реєстром згрупованих поштових відправлень №92 від 24.02.2020 та списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №3942. Дане поштове відправлення було вручене відповідачу 04.03.2020.
Таким чином строк для добровільної сплати штрафу закінчився 05.05.2020. Відповідач у вказаний строк не сплатив штраф, однак оскаржив рішення відділення до господарського суду. Так, Господарський суд Львівської області 12.05.2020, згідно з ухвалою, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №914/1074/20. 16.06.2020 матеріали справи №914/1074/20 передані до Господарського суду Львівської області для розгляду у справі №914/1019/20. 30.09.2020 Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №914/1019/20, яким відмовив відповідачу у задоволенні позову повністю.
Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
При дослідженні розрахунку розміру пені з урахуванням визначеного позивачем періоду її нарахування, судом встановлено, що її розмір перевищує розмір штрафу.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з огляду на що розмір пені становить 68000,00 грн.
Таким чином, загальна сума штрафних санкцій відповідача становить 136000,00 грн, з яких 68000,00 грн штраф та 68000,00 грн пеня. Докази сплати штрафу та пені в матеріалах справи відсутні.
Щодо заяви відповідача про застосування однорічного строку позовної давності суд зазначає таке.
Статтями 256 та 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Необхідно зазначити, що згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Разом з тим згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19 відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи вищезазначені норми ЦК України, строк позовної давності позивачем не пропущено.
Відповідно до статті 74 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу та пені є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, з огляду на підлягають задоволенню.
При зверненні до суду із позовної заявою, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №236 від 14.04.2025.
Керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2422,20 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Журавльова Павла Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 68000,00 грн та пеню у розмірі 68000,00 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Журавльова Павла Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, місто Львів, вулиця Коперника, будинок 4, ідентифікаційний код 20812013) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.