79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.09.2025 Справа № 914/491/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
за участю представників:
від прокуратури Сенів О.П.
від позивача не з'явився
від відповідача Яблокова Л.О.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Першим заступником керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області до відповідача Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Зокрема прокурор у позовній заяві просить усунути перешкоди у здійсненні Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в селі Підгірні Золочівського району Львівської області, шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича повернути Заболотцівській територіальній громаді Золочівського району Львівської області в особі Заболотцівської сільської ради.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник прокуратури в судовому засіданні позові вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників прокуратури та відповідача, суд встановив таке.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру від 18.11.2024 земельна ділянка комунальної власності площею 0,01, яка розташована на території Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області в селі Підгірці, сформована як об'єкт цивільних прав із кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, форма власності - комунальна, місце розташування - Львівська область, Золочівський (колишній Бродівський) район, с. Підгірці, вул. Лесі Українки, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) відсутня.
Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 20.02.2008 перебувала в оренді Фізичної особи-підприємця Кушнір Б.М. для встановлення та обслуговування тимчасового торгового кіоску.
Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,01 га для встановлення та обслуговування тимчасового торгового кіоску.
Згідно із пунктами 3 та 4 Договору, на земельній ділянці, яка передається в оренду об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури відсутні. Кадастровий номер земельної ділянки 4620384800:06:001:0001.
Згідно із пунктами 8 та 21 Договору, останній укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно із пунктом 35 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Актом передачі-прийому земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) в оренду до Договору, ФОП Кушнір Б.М. прийняв в оренду терміном на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,01 га для встановлення та обслуговування тимчасового торгового кіоску, що знаходиться в межах с. Підгірні Бродівського (на цей час Золочівського) району Львівської області.
На підставі додаткової угоди від 12.05.2023 до Договору вказана земельна ділянка також перебувала в оренді ФОП Кушнір Б.М. з 12.05.2023 по 12.11.2023 (6 місяців).
Рішеннями Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 1277 від 20.10.2023 «Про поновлення договору оренди землі» та № 1442 від 04.07.2024 «Про поновлення договору оренди землі» продовжувались терміни дії Договору (кожним рішенням продовжено строк дії на 6 місяців), однак, як вказано у позовній заяві, на підставі вказаних рішень з 13.11.2023 до цього часу органом місцевого самоврядування з ФОП Кушнір Б.М. додаткові угоди до Договору не укладались та не реєструвались у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 404324521 від 19.11.2024 та № 412567548 від 11.02.2025.
Так, відповідно до указаних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо земельної ділянки площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 про право власності, інші речові права, іпотеки та обтяження відсутні.
Окружною прокуратурою 10.09.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142210000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено СД ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142210000034 від 10.09.2024 дізнавачем СД ВП № і Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, за участі прокурора Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області, 23.09.2024 проведено огляд місця події та встановлено, що на території між вул. Лесі Українки та вул. Михайла Грушевського в с. Підгірці Золочівського району Львівської області, поблизу Підгорецького замку, в два ряди розташовано 12 торгових приміщень, а саме 6 зліва та 6 справа, які на час огляду місця події зачинені, що підтверджується фото-таблицею долученою до протоколу огляду місця події від 23.09.2024 проведеного в указаному кримінальному провадженні, яка містить 14 фотографій з встановленими торговими приміщеннями №№ 1-12.
Згідно із протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_1 від 09.10.2024 проведеного у кримінальному провадженні №42024142210000034 від 10.09.2024 встановлено, що останній займається підприємницькою діяльністю з 2001 року та у його власності перебувають 2 торгові приміщення, що знаходяться в с. Підгірці Золочівського району Львівської області, поблизу Підгорецького замку, в яких Кушнір Б.М. продає сувенірну продукцію, а саме торгове приміщення № 1 та торгове приміщення № 3, які зазначено у фото-таблиці до протоколу огляду місця події від 23.09.2024, проведеного у кримінальному провадженні №42024142210000034 від 10.09.2024. Вказані торгові приміщення знаходяться близько 16 років.
З урахуванням показів свідка ОСОБА_1 , в указаному кримінальному провадженні дізнавачем СД ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, за участі представника Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, 23.10.2024 проведено огляд земельної ділянки площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 та встановлено, що на цій земельній ділянці розміщено 2 тимчасові споруди (торгові приміщення), які перебувають у володінні Кушнір Б.М. На час проведення огляду 2 тимчасові споруди (торгові приміщення) відкриті та з них здійснюється роздрібна торгівля сувенірною продукцією. Біля указаних 2 тимчасових споруд на землі наявна тротуарна плитка двох видів та останні частково огородженні дерев'яним парканом.
Також, дізнавачем СД ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області складено фото-таблицю до протоколу огляду земельної ділянки від 23.10.2024 проведеного у кримінальному провадженні № 42024142210000034 від 10.09.2024, якою підтверджується розміщення 2 тимчасових споруд (торгових приміщень) на земельній ділянці площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 та здійснення ФОП Кушнір Б.М. роздрібної торгівлі сувенірною продукцією.
Разом з тим, рішенням Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 1503 від 19.11.2024 «Про поновлення договору оренди землі» відмовлено ФОП Кушнір Б.М. в поновлені терміну дії договору оренди землі, зареєстрованому 09.06.2008 на земельну ділянку площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: с. Підгірці Золочівського району, у зв'язку з вилученням земельної ділянки для надання її в постійне користування Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького для відновлення історичного ареалу комплексу Підгорецького замку, впорядкування території і визначення необхідної площі земельної ділянки для іншого історико-культурного призначення.
Як вказано у позовній заяві, Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області починаючи з 19.11.2024 по теперішній час рішення щодо передачі у користування земельної ділянки комунальної власності площею 0,01 та з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 не приймались.
Водночас, Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області листом №02-21-3/1228 від 16.12.2024 надано до окружної прокуратури акт обстеження земельних ділянок від 12.12.2024, згідно з яким, комісією Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області 12.12.2024 проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 та встановлено, що в с. Підгірці на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з указаним кадастровим номером, яка у 2008 році була передана в оренду Кушніру Б.М., згідно з договором оренди землі від 20.02.2008, зареєстрованому 09.06.2008 за №040844800025, розташовано 2 тимчасові споруди (торгові приміщення).
Як зазначив прокурор, враховуючи, що земельна ділянка була передана Кушніру Б.М. в строкове платне користування для встановлення та обслуговування торгового кіоску, тому власником даних тимчасових споруд є Кушнір Б.М. Паспорт прив'язки на 2 тимчасові споруди (торгові приміщення) для провадження підприємницької діяльності, а також правовстановлюючі документи не земельну ділянку відсутні.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №413417367 від 14.02.2025 встановлено, що 2 тимчасові споруди (торгові приміщення), які розміщено ФОП Кушнір Б.М. на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, за останнім не зареєстровано.
Відповідно до інформації Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 02-21-3/1047 від 05.11.2024 встановлено, що сільською радою, у тому числі виконавчим комітетом Заболотцівської сільської ради, рішення щодо надання дозволів ФОП Кушнір Б.М. або іншим особам (юридичним або фізичним) на встановлення 2 тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 не приймались, рішення щодо погодження місця розташування 2 тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з указаним кадастровим номером не приймались, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 не видавались, паспорти прив'язки ТС ФОП Кушнір Б.М. або іншим особам (юридичним або фізичним) на розміщення 2 тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з указаним кадастровим номером не видавались та рішення щодо демонтажу 2 тимчасових споруд розташованих на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 не приймались.
Крім того, згідно із інформацією Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 21.11.2024 встановлено, що відділом містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у 2015-2021 роках та відділом містобудування та архітектури Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у 2021-2024 роках паспорти прив'язки на тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності ФОП Кушнір Б.М. чи іншим особам (фізичним або юридичним) для тимчасового встановлення в с. Підгірці Золочівського району Львівської області не видавались.
Як зазначено у позовній заяві, з урахуванням вищевикладеного, ФОП Кушнір Б.М. всупереч вимогам Договору на цей час не повернув Заболотцівській сільській раді Золочівського району Львівської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 в попередньому стані та продовжує її використовувати поза межами строку дії Договору, шляхом незаконного розміщення на земельній ділянці з указаним кадастровим номером 2 тимчасових споруд (торгові приміщення) без отримання дозвільних документів.
Тобто як вказав прокурор, ФОП Кушнір Б.М. використовує у своїй підприємницькій діяльності спірну земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га без будь яких правових підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та іншим нормативно-правовим актам, зокрема, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, якими регламентовано механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності.
З огляду на вказане, прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області та просить усунути перешкоди у здійсненні Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в селі Підгірні Золочівського району Львівської області, шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця Кушнір Богдана Мироновича повернути Заболотцівській територіальній громаді Золочівського району Львівської області в особі Заболотцівської сільської ради.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Фізична особа-підприємець Кушнір Богдан Миронович зазначає про те, що 27.09.2023 він подав заяву у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» у порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк строком 15 років, разом з проектом додаткової угоди.
Рішення Заболотцівської сільської ради XXII сесія VIII скликання від 20.10.2023 року за № 1277 «Про поновлення договору оренди землі», яким рада вирішила продовжити термін дії договору оренди № б/н від 20.02.2008 року на земельну ділянку, кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року ) на 6 (шість) місяців.
Проте, як зазначено у відзиві на позовну заяву, додаткова угода про укладення договору оренди на новий строк 15 років (додана до заяви від 27.09.2023 року) станом на сьогоднішній день не підписана зі сторони Заболотцівської сільської ради. У зв'язку цим ФОП Кушнір Б. М. повторно направив на адресу Заболотцівської сільської ради на підписання додаткову угоду про укладення договору оренди на новий строк 15 років. Відповідач зазначив, що він продовжував користуватись земельною ділянкою кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га на підставі договору оренди № б/н від 20.02.2008 року (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року).
У відповідь на адвокатський запит, листом № 02-21-3/1196 від 05.12.2024 року Заболотцівська сільська рада надала пояснення причини не підписання додаткової угоди до договору оренди № б/н від 20.02.2008 року, відповідно до якого додаткова угода на підставі рішення Заболотцівської сільської ради XXIX (позачергова) сесія VIII скликання від 04.07.2024 року за № 1442 «Про поновлення договору оренди землі» не підписувалась, у зв'язку з тим, що матеріали на земельну ділянку з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 знаходились в Держгеокадастрі Львівської області на виправлення помилок і попередня додаткова угода не була зареєстрована.
Посилаючись на статтю 764 ЦК України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, відповідач вважає, що договір було укладено на той самий строк і на тих самих умовах.
Крім того відповідач вказав, що увесь цей час, Заболотцівська сільська рада не тільки не заперечувала щодо користування земельною ділянкою, а й на сесії ухвалила нові рішення про продовження дії терміну договору оренди б/н від 20.02.2008 року (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року)
19.04.2024 року ФОП Кушнір Б. М. подав заяву у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» у порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк 15 років, разом з проектом додаткової угоди.
Рішення Заболотцівської сільської ради XXIX (позачергова) сесія VIII скликання від 04.07.2024 року за № 1442 «Про поновлення договору оренди землі», яким рада вирішила продовжити термін дії договору оренди № б/н від 20.02.2008 року на земельну ділянку, кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року ) на 6 (шість) місяців, проте, додаткова угода про укладення договору оренди на новий строк 15 років (додана до заяви від 04.07.2024 року) станом на сьогоднішній день не підписана зі сторони Заболотцівської сільської ради.
28.10.2024 року ФОП Кушнір Б. М. подав заяву у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» у порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк 15 років, разом з проектом додаткової угоди, проте, Заболотцівська сільська рада починаючи з травня місяця 2023 року не розглядала на сесії питання саме щодо переважного права Орендаря на укладення договору оренди на повни строк 15 років у порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а розглянула тільки питання щодо поновлення у відповідності до ст. 32-1 ЗУ «Про оренду землі» і як наслідок Рішенням Заболотцівської сільської ради XXXI сесія VIII скликання від 19.11.2024 року за № 1503 у порядку ст. 32-1 ЗУ «Про оренду землі» було відмовлено Кушніру Б. М. саме в поновленні терміну дії договору оренди № б/н від 20.02.2008 року на земельну ділянку, кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га (реєстраційний номер 040844800025 від 09 червня 2008 року), а не у заявленому відповідачем у своєму клопотанні переважному праві орендаря на укладення договору оренди на новий строк 15 років у порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», у зв'язку з чим. Відповідач вважає це рішення незаконним.
Одночасно відповідач вважає, що так як позивачем не було відмовлено у переважному праві на укладення договору оренди на новий строк у порядку ст.33 ЗУ «Про оренду землі», зважаючи на те, що ФОП Кушнір Б. М. продовжував користуватись земельною ділянкою на підставі договору оренди від 20.02.2008, а також те, що позивач ухвалював протягом 2023 по 2024 рік рішення про поновлення договору оренди і визнав, що додаткова угода була не підписана і не зареєстрована з технічних причин, тому на переконання відповідача додаткова угода подана разом з заявою від 27.09.2023 у відповідності до ст.33 ЗУ «Про оренду землі» у порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк 15 років є укладеною.
З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників прокуратури та відповідача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття "інтереси держави" висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів (пункт 4 мотивувальної частини).
Верховний Суд у справі №804/4585/18 (постанова від 05.11.2019) сформулював правову позицію, відповідно до якої "інтереси держави" є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 12/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до висновку про те, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Окремо слід вказати, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 дійшов висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.
Згідно частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Як закріплено у статтях 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст.ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.
Отже, як зазначив прокурор, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а бездіяльність органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, згідно якої земельна ділянка комунальної власності використовується всупереч інтересам територіальної громади, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Як зазначено у позовній заяві, в даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, що полягають у використанні земельної ділянки комунальної власності без правових підстав. Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Згідно із ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Позивачем за даною позовною заявою є Заболотцівська сільська рада Золочівського району Львівської області, яка у відповідності до ч.1 ст.12 ЗК України наділена повноваженнями у галузі земельних відносин, зокрема, розпоряджатися землями комунальної власності.
Отже, саме Заболотцівська сільська рада Золочівського району Львівської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо земельної ділянки комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у вказаних правовідносинах, Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направлено до Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області запит №14.54/05-39-58ВИХ-25 від 06.01.2025, у якому звернуто увагу на факти порушення ФОП Кушнір Б.М. вимог чинного законодавства.
Разом із цим, згідно із інформацією Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 02-21-3/87 від 22.01.2025 прокурором встановлено, що сільська рада не зверталась до суду з позовною заявою до ФОП Кушнір Б.М. про усунення перешкод у користуванні майном, а саме земельною ділянкою площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 та з іншими позовними заявами з порушеного питання.
Окрім того, як вказав прокурор, моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відомостей порталу судової влади України, розміщених встановлено, що Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області до ФОП Кушнір Б.М. позовна заява про усунення перешкоди у здійсненні Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, шляхом зобов'язання ФОП Кушнір Б.М. повернути останню, привівши її у попередній стан шляхом проведення демонтажу (знесення) розміщених 2 тимчасових споруд (торгових приміщень), за рахунок ФОП Кушнір Б.М. або інша позовна заява з порушеного питання до суду не подавались.
Як зазначено у позовній заяві, порушення вимог чинного законодавства України не усунуто та Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області свій обов'язок із захисту інтересів держави здійснюється неналежним чином, зокрема не подано до суду відповідну позовну заяву, а тому в даному випадку вбачається бездіяльність уповноваженого органу у цій сфері правовідносин та наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом звернення до суду із позовною заявою.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою на адресу Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області надіслано повідомлення від 18.02.2025 за № 14.54/05-39-772ВИХ-25 про звернення прокурора до суду з позовною заявою.
При прийнятті рішення Господарський суд Львівської області виходить з наступного.
Згідно із частинами 1-3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України визначено умови договору оренди землі, зокрема, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно із ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 123 ЗК України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду Землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду Землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду Землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду Землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як встановлено судом, згідно із п. 8 Договору, останній укладено терміном на 15 років та на підставі додаткової угоди від 12.05.2023 до Договору спірна земельна ділянка перебувала в оренді ФОП Кушнір Б.М. з 12.05.2023 по 12.11.2023.
Разом з тим, незважаючи на рішення Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 1277 від 20.10.2023 «Про поновлення договору оренди землі» та № 1442 від 04.07.2024 «Про поновлення договору оренди землі» з 13.11.2023 органом місцевого самоврядування з ФОП Кушнір Б.М. додаткові угоди до Договору не укладались та з 19.11.2024 рішення щодо поновлення Договору не приймалось.
Відповідно до п. 35 Договору, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як вбачається з умов Договору, сторони узгодили усі істотні умови, у тому числі обов'язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору).
Отже, аналізом вищевказаних норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України.
За відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування фізична або юридична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної власності, а тому розміщення тимчасових споруд за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції ради, не можна визнати законним.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 920/447/18.
З урахуванням вищевикладеного, Договір є припиненим з підстав, передбачених ст. 31 Закону України «Про оренду Землі», Договір не поновлено за згодою сторін чи за рішенням суду, а припинено в силу імперативної норми закону, у зв'язку з закінченням строку його дії.
Окрім цього, окружною прокуратурою встановлено, що ФОП Кушнір Б.М. в с. Підгірці Золочівського району Львівської області на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 розміщено 2 тимчасові споруди (торгові приміщення) для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі по тексту - Порядок).
Згідно із пунктами 2.1. та 2.30. Порядку, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Розміщення ТС самовільно забороняється. Належною підставою для встановлення тимчасової споруди є виключно паспорт прив'язки, на що також вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області, у тому числі виконавчим комітетом сільської ради, видавались паспорти прив'язки ТС ФОП Кушнір Б.М. або іншим особам (юридичним або фізичним) на розміщення 2 тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001.
Крім того, відповідно до інформації Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 21.11.2024 відділом містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у 2015-2021 роках та відділом містобудування та архітектури Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у 2021-2024 роках паспорти прив'язки на тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності ФОП Кушнір Б.М. чи іншим особам (фізичним або юридичним) для тимчасового встановлення в с. Підгірці Золочівського району Львівської області не видавались.
Таким чином, ФОП Кушнір Б.М. в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку в с. Підгірці Золочівського району Львівської області на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 розміщено 2 тимчасові споруди (торгові приміщення) для провадження підприємницької діяльності, тому останні підлягають демонтажу (знесенню), за рахунок ФОП Кушнір Б.М.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Викладені у позовній заяві встановлені факти та встановлені судом обставини свідчать про порушення вимог чинного законодавства, яким урегульовано порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності та невиконання умов Договору укладеного із Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області, оскільки ФОП Кушнір Б.М. продовжує використовувати спірну земельну ділянку комунальної власності поза межами строку дії Договору та за відсутності паспорту прив'язки, чим створено перешкоди власнику у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, відповідно до її призначення та до встановленої законом мети, що нівелює можливість подальшого використання цієї земельної ділянки з метою задоволення потреб та інтересів Заболотцівської територіальної громади Золочівського району Львівської області.
Отже, повернення земельної ділянки площею 0,01 га з указаним кадастровим номером у тому стані, який є на теперішній час, без приведення її у попередній стан не призведе до поновлення порушених інтересів Заболотцівської територіальної громади Золочівського району Львівської області, оскільки подальше розміщення 2 тимчасових споруд (торгові приміщення) для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 створюватиме перешкоди власнику при подальшій реалізації правомочностей щодо неї.
Тому, в даному випадку ефективним способом захисту є усунення перешкоди у здійсненні Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в с. Підгірці Золочівського району Львівської області, шляхом зобов'язання ФОП Кушнір Б.М. повернути Заболотцівській територіальній громаді Золочівського району Львівської області в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в с. Підгірці Золочівського району Львівської області, привівши її у попередній стан шляхом проведення демонтажу (знесення) розміщених 2 тимчасових споруд (торгові приміщення), за власний рахунок.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.
Згідно із ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Оскільки у ст. 152 ЗК України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 (п.83).
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
Зі змісту ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Водночас право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Щодо переважного права ФОП Кушнір Б.М. на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк у 15 років необхідно зазначити, що згідно із п. 8 договору оренди землі від 20.02.2008, договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Згідно із ч. 2 ст. 126-1 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
Пункт 8 договору оренди землі від 20.02.2008 не містить умову про його автоматичне поновлення після закінчення строку, а містить умову про переважність права на його поновлення за умови письмового звернення про намір продовжити його дію.
Також щодо переважного права на укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди спірної земельної ділянки саме терміном на 15 років необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Щодо посилання у відзиві на позовну заяву щодо наявності у ФОП Кушнір Б.М. дозвільних документів на розміщення 2 тимчасових споруд (торгових приміщень) на земельній ділянці комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 необхідно зазначити, що на підтвердження цього надано до суду копії технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для укладання договору оренди землі, ПП Кушнір Б.М. для обслуговування торгового кіоску на території с. Підгірці, вул. Лесі Українки Бродівського району та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП Кушнір Б.М. на території с. Підгірці, вул. Лесі Українки Підгорецької сільської ради Бродівського району, які розроблено та погоджено рішенням органу місцевого самоврядування у 2007 році.
Водночас, відповідно до вищевказаних копій документів наданих відповідачем та враховуючи рішення Підгорецької сільської ради Бродівського району Львівської області № 66 від 12.12.2007, в оренду надано відповідачу спірну земельну ділянку для встановлення та обслуговування лише тимчасового торгового кіоску, тобто однієї тимчасової споруди.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню повністю.
Сплата судового збору за подання позовної заяви до господарського суду підтверджується платіжною №354 від 20.02.2025 на суму 2422,40 грн, а тому враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Усунути перешкоди у здійсненні Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в селі Підгірці Золочівського району Львівської області, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича повернути Заболотцівській територіальній громаді Золочівського району Львівської області в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001, яка знаходиться в селі Підгірці Золочівського району Львівської області, привівши її у попередній стан, шляхом проведення демонтажу (знесення) розміщених 2 тимчасових споруд (торгових приміщень), за власний рахунок.
Стягувач: Заболотцівська сільська рада Золочівського району Львівської області (80630, Львівська область, Золочівський район, село Заболотці, вулиця Шевченка, будинок 12, ідентифікаційний код 04372537).
Боржник: Фізична особа-підприємець Кушнір Богдан Миронович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили, в порядку статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.