Рішення від 16.09.2025 по справі 911/2266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2025 р. Справа № 911/2266/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОКОНТРАСТ»

до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області

про визнання права власності на майно

за участю представниці позивача Варес М.О. (ордер серії АО №1016568 від 20.08.2024) та представника відповідача Савенка Р.В. (ордер серії СА №1098777 від 29.09.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОКОНТРАСТ» (далі - ТОВ “АГРОКОНТРАСТ»/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - Бородянська селищна рада/селищна рада/відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080).

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.07.2024 у справі №911/2266/24 залишив позовну заяву ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

02.09.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд Київської області ухвалою від 04.09.2024 у справі №911/2266/24 прийняв позовну заяву ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також призначив підготовче засідання 30.09.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частин 5, 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду наведеного, ураховуючи наявність у КСП “Маслівське» електронного кабінета в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», засобами поштового зв'язку ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу надіслано не було, тоді як з наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) відомостей слідує, що таку ухвалу доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) відповідного учасника справи 05.09.2024.

З огляду на вказане слідує, що останнім днем для вчинення відповідачем процесуальних дій з подання відзиву на позов є 20.09.2024.

Господарського суду Київської області від 30.09.2024 у справі №911/2266/24 відкладено підготовче засідання на 21.10.2024.

15.10.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від селищної ради надійшли додаткові пояснення, у змісті яких відповідач виклав заперечення на поданий ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» у цій справі позов.

20.10.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від селищної ради надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів у ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» для огляду в судовому засіданні.

21.10.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на подані 15.10.2024 додаткові пояснення відповідача.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.10.2024 у цій справі підготовче засідання відкладав на 25.11.2024, а також задовольнив клопотання селищної ради про витребування оригіналів доказів та витребував у позивача для огляду в судовому засіданні вказані у резолютивній частині ухвали документи.

У підготовчому засіданні 25.11.2024 суд оглянув надані позивачем на виконання ухвали від 21.10.2024 оригінали документів, а також встановив відповідність таким оригіналам долучених до позовної заяви копій відповідних документів.

Також у підготовчому засіданні 25.11.2024 суд залишив без розгляду подані 15.10.2024 додаткові пояснення відповідача та наголосив останньому на його праві подати відзив разом з клопотанням про поновлення строків на подання таких заперечень.

Означене рішення суду мотивовано тим, що:

- згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

- встановлений ухвалою від 04.09.2024 у цій справі строк на подання відзиву сплив 20.09.2024;

- подані відповідачем 15.10.2024 пояснення за своєю суттю є відзивом на позов, тоді як, подаючи такі пояснення з пропуском встановленого строку, відповідач не заявив клопотання про поновлення цього строку із наведенням причин поважності його пропуску.

Господарський суд Київської області ухвалами від 25.11.2024, 24.12.2024, 27.01.2025, 03.03.2025 у цій справі підготовче засідання відклав на 24.12.2024, 27.01.2025, 03.03.2025 та 07.04.2025 відповідно.

Водночас 24.12.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від селищної ради надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими до нього доказами на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

25.12.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від селищної ради надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву.

Вказана заява мотивована тим, що внаслідок невстановлення відповідальних осіб за отримання та реєстрацію вхідної кореспонденції селищна рада не мала доступу до електронного суду та своєчасно не отримала ухвалу суду про відкриття провадження у цій справі.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію розпорядження №133/од від 21.10.2024 про проведення службового розслідування.

Також, за доводами відповідача, з огляду на відсутність у місцевому бюджеті коштів укладений раніше з адвокатським об'єднанням договір було розірвано, а підготовку та подання відзиву на позов доручено головному спеціалісту відділу юридичної роботи Бородянської селищної ради.

У підготовчому засіданні 27.01.2025 Господарський суд Київської області занесеною до протоколу ухвалою поновив строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняв такий відзив до розгляду разом з доданими до нього документами, і таке рішенням прийнято з метою повного та всебічного розгляду цієї справи та на підставі статей 114, 119 ГПК України, якими унормовано, зокрема, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства;

- суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Висновуючи вказане, судом також враховано, що:

- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.04.2025 у цій справі закрив підготовче засідання у справі №911/2266/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.2025.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.05.2025 у справі №911/2266/24 призначив судове засідання на 08.07.2025, у якому надалі ухвалами від 08.07.2025 та 29.07.2025 суд оголосив перерву до 29.07.2025 та 16.09.2025 відповідно.

У судовому засіданні 16.09.2025 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким

УСТАНОВИВ:

Згідно наявних в матеріалах цієї справи копій протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОНТРАСТ» №б/н від 12.10.2006, довідки державного реєстратора Бородянської РДА Київської області №668 від 05.06.2008, витягу з ЄДР, а також статуту ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», затвердженого загальними зборами учасників згідно протоколу №3 від 07.12.2020, означене товариство створено та зареєстровано 24.10.2006 як юридичну особу (ідентифікаційний код 03753740) та правонаступника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба», (ідентифікаційний код 03753740) (далі також - ВСК «Дружба»/правопопередник ТОВ «АГРОКОНТРАСТ»/позивача) місцезнаходження: 07811, Київська область, Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2.

Водночас, згідно викладених у позові доводів ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», його правопоперднику - Виробничому сільськогосподарському кооперативу «Дружба», 13.10.1993 на баланс у власність згідно акта прийому-передачі об'єктів збудованих за програмою ліквідації наслідків ЧАЕС та АВІЗО з балансу Бородянського райсільгоспуправління передано адміністративну будівлю на 50 місць, балансовою вартістю 546 тисяч карбованців, введену в експлуатацію в 1989 році, разом з іншим, вказаним у такому акті майном.

До позовної заяви долучено копії вказаних вище акта (російською мовою) та його перекладу українською мовою, посвідченого приватним нотаріусом, а також копію згаданого вище АВІЗО від 13.10.1993 (російською мовою) (далі також, відповідно - акт приймання-передачі та АВІЗО).

У заяві про усунення недоліків позивач, зокрема, вказав про відсутність у нього оригіналу означеного акта приймання-передачі у зв'язку з його вилученням під час обшуку.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що такий об'єкт нерухомого майна не втрачався іншими власниками та його добросовісним набувачем і користувачем є ТОВ “АГРОКОНТРАСТ».

За доводами позивача, з моменту передання вказаного майна на баланс його правопопередника та до часу звернення до суду із вказаним позовом ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» здійснює свою господарську діяльність за адресою місцезнаходження вказаного об'єкта нерухомого майна - с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2.

У розрізі вказаного позивач зауважив, що ним та його правопопередником з 2000 року і по теперішній час неодноразово укладено договори, у тому числі договори оренди приміщень та договори забезпечення електроенергією, на підтвердження чого до позову додано копії:

- укладеного 06.10.2000 ВСК «Дружба» як споживачем та КПТМ «Бородянкатепломережа» як енергопостачальною організацією договору про постачання теплової енергії в гарячій воді разом з додатками до такого договору;

- укладеного у грудні 2000 року ВСК «Дружба» як орендодавцем та ВАТ «Укрателеком» як орендарем договору оренди нежилого приміщення разом з додатками до такого договору;

- укладеного 01.01.2004 ВСК «Дружба» як орендодавцем та Ощадбанк 3037 як орендарем договору оренди нежилого приміщення;

- укладеного 01.01.2005 ВСК «Дружба» як орендодавцем та КП «Залісся» як орендарем договору оренди нежилого приміщення;

- укладеного 01.01.2006 ВСК «Дружба» як орендодавцем та Ощадбанк 3037 як орендарем договору оренди нежилого приміщення;

- укладеного 31.10.2006 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як споживачем та ЗАТ «АЕС Київобленерго» як постачальником договору про постачання електричної енергії №222 разом з додатками до такого договору;

- укладеного 04.12.2006 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як споживачем та КПКОР «Бородянкатепловодопостачання» як теплопостачальною організацією договору №46 разом з додатками до такого договору;

- укладеного 30.12.2006 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем та ВАТ «Укртелеком» як орендарем договору оренди нежилого приміщення разом з додатками до такого договору;

- укладеного 10.01.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №5 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 04.01.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Укрпошта ЦПЗ-4 як замовником договору про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 04.01.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та ВАТ «Ощадбанк» 3037 як замовником договору про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 04.01.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та КП «Залісся» як замовником договору про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 02.02.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як абонентом та Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ «Інтренешнл Телеком'юкейшн Компані» як оператором договору про надання телекомунікаційних послуг в мережі «CDMA-Україна» разом з додатком до цього договору;

- укладеного ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» (база практики) та ВСП НАУ «Ірпінський економічний коледж» договору на проведення виробничої практики студентів;

- укладеного 04.01.2008 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Укрпошта ЦПЗ-4 як замовником договору №2 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 04.01.2008 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №5 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 15.01.2009 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №1/7 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 16.01.2009 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Укрпошта ЦПЗ-4 як замовником договору про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 04.01.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем договору оренди приміщення для перукарні;

- укладеного 10.01.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №5 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 18.01.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Відділом культури і туризму як замовником договору №6 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного у січні 2010 року ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та КП «Залісся» як замовником договору про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 23.06.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як абонентом та ВАТ «Укртелеком» договору №413 про надання телекомунікаційних послуг разом з додатками до цього договору;

- укладеного 01.10.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору про забезпечення приміщення;

- укладеного 01.12.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем ВАТ «Державний ощадний банк України» як орендарем договору №27 оренди нежитлового приміщення разом з додатком до такого договору;

- укладеного 05.01.2011 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та КП «Залісся» як замовником договору №6 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 24.01.2011 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та ВАТ «Ощадбанк» 3037 як замовником договору №5 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 06.01.2012 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №6 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 02.01.2013 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та АТ «Ощадбанк» як замовником договору №2 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів разом з додатком до цього договору;

- укладеного 14.02.2013 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем АТ «Ощадбанк» як орендарем договору №15 оренди нежитлового приміщення разом з додатком до такого договору;

- укладеного 19.08.2013 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №8 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 27.08.2013 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем ТОВ «Хомлінк» як орендарем договору №1 оренди;

- укладеного 11.02.2014 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №7 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 20.01.2015 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською радою як замовником договору №2 про забезпечення електроенергією через систему електроприладів;

- укладеного 19.10.2015 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем та Новозаліською сільською виборчою комісією як замовником договору №5 про надання приміщення для потреб;

- укладеного 01.09.2017 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем ПАТ «Укрпошта» як орендарем договору оренди нерухомого майна №4-03-74 разом з додатком та додатковою угодою до такого договору (далі також - договори ВСК «Дружба» та позивача з контрагентами).

Крім того до позовної заяви ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» додано копії складених ВСК «Дружба»: розрахунку вартості оренди приміщення Новозаліської с/ради за 1995-1996 рр. (орендована площа 390 м.кв.); рахунку на оплату та податкової накладної за березень 2004 року щодо оплати оренди приміщення Бородянським вузлом зв'язку; розрахунку вартості орендної плати (орендар Бородянський вузол поштового зв'язку за 2004 р.), а також копії банківських виписок по рахунках ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» та платіжних доручень, копію витягу з наданого ТОВ «МБЦ НЗВ «Мегаполіс» на замовлення Бородянського відділення Ощадбанку №3037 звіту №0111/07 від 01.11.2010.

Як зауважив позивач, покликаючись на вказані вище договори та документи, з витягу зі звіту №0111/07 від 01.11.2010 вбачається, що власником нерухомого майна є саме ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», яке володіє, користується та розпоряджається таким майном більше 10 (десяти) років, а означені правочини та надані банківські виписки з платіжними інструкціями підтверджують як обставини добросовісного користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна за адресою: с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, так і обставини здійснення товариством господарської дільності за відповідною адресою, утримання вказаного нерухомого майна у належному стані шляхом сплати комунальних послуг та інших податкових нарахувань/виставлених контрагентами товариства рахунків.

Вказані обставини та надані докази, за доводами позивача, свідчать про наявність у нього права на визнання в судовому порядку права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки, зокрема, акт приймання-передачі не є правовстановлюючим документом, а тому і вимога про реєстрацію права власності виключно на підставі такого акта не може бути реалізована.

Поряд з тим, як зауважив позивач, згідно наданого на його замовлення експертною установою звіту №27/07-24-37 від 27.07.2024 об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080), і є тим самим об'єктом загальною площею 1961,3 кв.м., який було передано на баланс Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба».

До позовної заяви долучено копію наданого ТОВ «Агенція консалтингових послуг» звіту №27/07-24-37 від 27.07.2024 про проведення експертного будівельно-технічного обстеження громадського будинку, а також копію витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виданого ТОВ «Агенція консалтингових послуг» (дата створення документа в системі - 31.07.2024).

Відсутність же власника в означеного об'єкта нерухомості, за доводами позивача, підтверджується витягом з ДРРПНМ від 19.08.2024, на підтвердження чого до позову додано інформаційну довідку за №391457248 від 19.08.2024 із внесеними до неї відомостями з Державного реєстру речових прав щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером - 2509797932080.

Водночас на підтвердження обставин неправомірного втручання інших осіб, які намагались незаконно заволодіти таким об'єктом нерухомого майна, позивачем надано копію є наказу Міністерства юстиції України №1842/5 від 15.05.2023 про задоволення скарги ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» та скасування прийнятого державним реєстратором рішення №61686119 від 18.11.2021, а також копію висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення державного реєстратора від 06.04.2023.

Крім того, посилаючись на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2024 у справі №911/2190/23 та викладаючи зміст такого рішення у позові за цією справою, ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» зазначило, що в межах справи №911/2910/23 встановлено преюдиційні для цієї справи обставини:

- наявності у позивача статусу правонаступника ВСК «Дружба»;

- передання на баланс ВСК «Дружба» вказаного об'єкта нерухомого майна, починаючи з 1993 року;

- звернення позивача зі скаргою до Центральної Колегії Міністерства юстиції України стосовно нерухомого майна, щодо якого було прийнято державним реєстратором скасоване надалі рішення №61686119 від 18.11.2021.

Посилаючись на все викладене вище та те, що у вказаного об'єкта нерухомого майна наразі відсутній безпосередній власник, а відомості про таких осіб до державного реєстру не внесено, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі про визнання його права власності за набувальною давністю на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080).

Своєю чергою відповідач згідно відзиву на вказаний позов не погодився із викладениим позивачем доводами та заявленою вимогою, мотивуючи відповідні заперечення тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2024 у справі №911/2190/23 повністю відмовлено позивачу у задоволенні його вимог про:

- визнання права власності на адміністративну будівлю - громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509797932080;

- скасування рішення Бородянської селищної ради від 23.03.2023 №2958-35-VIII «Про прийняття на баланс Бородянської селищної ради та у комунальну власність Бородянської селищної територіальної громади нежитлової будівлі - громадський будинок в с. Нове Залісся по вул. Кримська, буд. №2».

До відзиву у цій справі долучено копії означеного рішення від 23.03.2023 №2958-35-VIII.

Так, у розрізі вказаного, відповідач зауважив, що рішенням суду у вказаній справі встановлено, зокрема, таке:

- спірний об'єкт нерухомого майна перебуває на балансі Бородянської селищної ради;

- перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності;

- відсутність належних та допустимих доказів набуття права власності Сільгосппідприємством «Дружба», правонаступником якого є ТОВ «Агроконтраст».

Поряд з тим селищна рада зазначила, що вона є власником земельної ділянки з кадасровим номером 3221082201:02:024:0029, на якій власне і знаходиться спірний об'єкт нерухомого майна.

На підтвердження вказаного до відзиву додано копії: рішення Бородянської селищної ради №2612-28-VIII від 27.10.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у комунальну власність земельної ділянки площею 0,9093 га для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, що розташована за адресою: вул. Кримська, 2, с. Нове Залісся, Бучанський р-н, Київська область»;витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5300789782022 від 14.09.2022; витягу з Державного реєстру речових прав №325587036 від 13.03.2023 щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадасровим номером 3221082201:02:024:0029.

Звідси, за доводами відповідача, спірне нежитлове приміщення (громадський будинок) використовується територіальною громадою в особі Бородянської селищної ради для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, та не може використовуватися за іншим цільовим призначенням, тоді як у разі набуття права власності на спірне майно позивачем земельна ділянка і майно, розташоване на ній, буде вилучене з власності відповідної територіальної громади.

Стверджуючи про те, що попереднім законним власником спірного майна є саме Бородянська селищна рада, остання додала до відзиву на позов копію технічного паспорта на адміністративну будівлю за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2 (інвентаризаційна справа №50), а також копію витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 03.11.2021.

У розрізі відповідних обставин відповідач зауважив, що за рахунок місцевого бюджету проведено ремонт спірного майна, на підтвердження чого до відзиву додано копію рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради №348 від 14.11.2022 «Про затвердження кошторисної документації Реконструкція системи опалення приміщення селищної ради в с. Нове Залісся, Бучанського району, Київської області», а також копії:

- укладеного 25.11.2022 Бородянською селищною радою та ПрАТ «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона-15» договору підряду №23/11/22/Р/301 «Реконструкція системи опалення адміністративного приміщення в с. Нове Залісся Бучанського району Київської області (Код ДК 021:2015:45454000-4-Реконструкція) разом з додатками до такого правочину;

- звіту про договір про закупівлю, назва пердмета закупівлі: «Реконструкція системи опалення адміністративного приміщення в с. Нове Залісся Бучанського району Київської області (Код ДК 021:2015:45454000-4-Реконструкція).

Покликаючись на вказане, селищна рада зауважила, що вона опікується спірним нерухомим майном та, відповідно, добросовісно користується і розпоряджається ним, зокрема шляхом передачі майна в оренду на умовах аукціону.

До відзиву на позов долучено копії:

- рішення Бородянської селищної ради №2543-26-VIII від 30.08.2022 «Про надання дозволу на передачу в оренду нежитлових приміщень в с. Нове Залісся Бучанського району Київської області по вул. Кримська, буд. 2»;

- роздруківки з вебсторінки в мережі Інтернет ТОВ «Е-Тендер» стосовно аукціону з оренди державного та комунального майна та протоколу електронного аукціону №LLE011-UA-20221206-29063;

- укладеного 14.12.2022 Бородянською селищною радою як орендодавцем та Філією «Бородянка» СТОВ «Деренківець» як орендарем договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №55;

- укладеного 22.10.2024 Бородянською селищною радою як споживачем та КП «Бородянкатеплопостачання» як виконавцем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №29/202 разом з додатком до такого договору;

- виставлених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Бородянській селищній раді у 2022-2024 роках рахунків-фактур на оплату послуг з розподілу електричної енергії.

Окрім того, посилаючись на постанову ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР за №206 від 10.06.1986 «Про працевлаштування і забезпечення житлом і соціально-побутовим обслуговуванням населення, евакуйованого із зони Чорнобильської АЕС», відповідач вказав, що громадський будинок по вул. Кримська, 2, в с. Нове Залісся, був побудований як об'єкт соціальної інфраструктури для забезпечення населення послугами в новозбудованому селі для переселенців із зони відчуження, відтак у вказаному будинку надавала послуги населенню зареєстрована 16.04.2002 Новозаліська сільська рада, у тому і у затвердженому у 2016 році Генеральному плані с. Нове Залісся у адміністративній будівлі по вул. Кримська, 2 передбачено, зокрема, таку установу як Новозаліська сільська рада, та наразі Бородянська селищна рада продовжує здійснювати функції органу місцевого самоврядування за відповідною адресою.

На підтвердження таких доводів відповідачем надано копії: розпорядження Бородянської селищної ради №77-од від 04.08.2023 «Про затвердження графіків прийому громадян на ІІ півріччя 2023 року» разом із відповідним графіком; Генерального плану с. Нове Залісся, а також роздруківки з вебсторінки в мережі Інтернет «Вікіпедія», на якій, за доводами відповідача, вказано адресу та оприлюднено фото під назвою «Будинок сільради».

Вказане вище, за доводами відповідача, підтверджує те, що давнім власником та користувачем спірного приміщення завжди була місцева влада.

Крім того у відзиві на позов селищна рада вказала про таке:

- згідно Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 №62 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) підприємство-правонаступник здійснює заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування;

- обов'язок з передачі майна соціальної сфери у комунальну власність був передбачений також затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 №1253 Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників;

- на виконання вимог законодавства, після 2001 року, після реорганізації сільськогосподарського підприємства «Дружба» у Виробничий сільськогосподарський кооператив, останній мав обов'язок як підприємство-правонаступник здійснити заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування;

- ані ВСП «Дружба», ані його правонаступник - ТОВ «Агроконтраст», не виконали означеного обов'язку в період 2001-2013 років, і такі обставини свідчать про те, що в момент заволодіння чужим майном позивач не міг не знати про неправомірність заволодіння майном, як наслідок така умова набуття права власності як добросовісність заволодіння майном відсутня;

- позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, яке належить територіальній громаді, не можуть бути задоволені та спричинять істотну шкоду інтересам держави і територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах таким майном.

У розрізі вказаного та обставин скасування державної реєстрації права власності селищної ради на спірне майно відповідач звернув увагу не те, що дії позивача, який чинить перешкоди в користуванні комунальним майном, а також дії, спрямовані на привласнення чужого майна, є кримінальним правопорушенням та недобросовісним володінням, а тому такі обставини не дають підстав визнати за позивачем право власності на спірне майно згідно зі статтею 344 ЦК України.

Отже, у відзиві на позов Бородянська селищна рада просить відмовити у задоволенні позовниї вимог повністю.

Під час розгляду цієї справи по суті, з метою з'ясування усіх обставин справи та інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, представники сторін, у тому числі і на питання суду, надали такі пояснення.

Так, представниця позивача вказала, що у державному реєстрі записи про власників нерухомого майна відсутні, а тому відповідне набуття права на таке майно є первинним.

Також, за доводами представниці позивача, користування ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» майном протягом більше 20 років було настільки публічним, що навіть орган місцевого самоврядування визнавав такі обставини, зокрема шляхом укладення Новозаліською сільською радою з позивачем у 2007, 2010 роках договорів оренди на користування приміщенням у відповідній будівлі.

Така поведінка органу місцевого самоврядування, на переконання представниці позивача, свідчить про визнання того, що спірне майно перебувало саме у власності ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» та останнє добросовісно ним користувалось.

Не погодившись із такими аргументами, представник відповідача зауважив, що не можуть братись судом до уваги подані позивачем документи, оригінали яких у останнього відсутні, зокрема акт приймання-передачі та АВІЗО, які також містять відомості про різні населені пункти місцезнаходження майна, різні площі майна та різні роки введення його в експлуатацію.

Наголошуючи на тому, що саме територіальна громада володіє спірним майном та саме селищна рада реконструювала та відновлювала будівлю після її пошкодження внаслідок російської агресії, представник відповідача зазначив, що рішення про прийняття такого майна на баланс у комунальну вланість є чинним.

На такі аргументи представниця позивача визнала обставини відсутності у ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» оригіналів акта приймання-передачі та АВІЗО, попри те зауважила, що такі обставини не мають значення у спорі за цією справою, оскільки для визнання права власності за набувальною давністю слід доводити обставини використання майна протягом 10 років без правових підстав, тоді як правовстановлюючим документом акт приймання-передачі не є, та й перебування майна на балансі товариства не свідчить про наявність у нього права власності на це майно.

У судовому засіданні 29.07.2025, на питання суду щодо фактичного володільця спірним майном станом на момент розгляду справи, представниця позивача повідомила, що саме ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» фактично користується та володіє майном, оскільки товариство дотепер продовжує здавати приміщення в оренду.

Своєю чергою представник відповідача такі доводи заперечив та вказав, що позивач фактично займає одну кімнату у такій будівлі, а спір щодо неї з позивачем виник внаслідок необхідності селищної ради передати приміщення у користування військовослужбовців.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Поряд з тим наявність права на подання позову ще не є безумовною підставою для здійснення такого судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації відповідного права, а тому для того щоб особі було надано судовий захист, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує:

- чи існує у позивача право або законний інтерес;

- якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем;

- якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Отже, право на судовий захист вимагає також, щоб твердження позивача про порушення права та/або інтересу було обґрунтованим, відтак можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) сукупності вказаних вище умов, зокрема першочерговим є необхідність у встановленні наявності у позивача відповідного права або законного інтересу щодо спірного майна.

Так, зі змісту поданого ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» позову слідує, що його предметом визначено вимогу про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080).

Підставами ж означеної вимоги, з посиланням на статтю 344 Цивільного кодексу України, позивач вказав обставини добросовісного володіння, користування і розпорядження таким майном з 1993 року правопопердником ТОВ “АГРОКОНТРАСТ», а з 2006 року до 2024 року - і самим товариством.

Відповідно до частини 1 статті 316 та частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Згідно з пунктами 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Ураховуючи вказані норми права, оскільки Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004, до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише період після 01.01.2001.

У розірізі зазначеної норми права суд вважає звернутись до послідовних та усталених висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 та у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №927/773/24, що зводяться до такого.

Під час вирішення питання щодо можливості визнання права власності на майно за набувальною давністю обов'язковою є наявність у сукупності таких критеріїв:

- добросовісність - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- безтитульність - це фактичне володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном;

- відкритість - володіння вважається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

- безперервність - це володіння протягом всього строку набувальної давності, якщо таке не переривалося.

Стосовно першого критерію, то за змістом частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати на момент заволодіння нею чужим майном, а тягар доказування добросовісності покладається саме на позивача, як на зацікавлену сторону.

Отже, набуття особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних вище умов у сукупності, а відсутність хоча би одного із таких критерії виключає задоволення позову на підставі вказаної норми права.

Сторонами спору у цій справі не заперечено того, що за набувальною давністю позивач прагне набути права власності на об'єкт нерухомого майна, яким є адміністративна будівля/громадський будинок загальною площею 1961,3 кв.м. за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2509797932080.

Отже, ключовим питанням, яке постало перед судом у цій справі, є те, чи наявні у сукупності передбачені конструкцією статті 344 ЦК України умови: добросовісне, безтитульне, відкрите та безперервне протягом 10 років володіння ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740) та/або ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» (ідентифікаційний код 03753740) громадським будинком за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, загальною площею 1961,3 кв.м. (далі також - громадський будинок площею 1961,3 кв.м./спірна будівля).

Приписами статей 73, 74, 76, 78 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими і електронними доказами; висновками експертів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 та частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У розрізі зазначених вище статей процесуального права суд вважає за необхідне зазначити, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому.

Звідси суд, реалізовуючи таку виключну коментенцію, як надання оцінки доказам, здійснює її за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами з урахуванням відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили, а також того, що:

- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини;

- під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;

- достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі;

- обов'язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду та здійснюється за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами.

Так, принцип оцінки доказів “поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Ураховуючи суть та зміст спірних у цій справі правовідносин, здійснивши оцінку наданих позивачем копій документів, зокрема акта приймання-передачі та АВІЗО, договорів ВСК «Дружба» та позивача з контрагентами, у тому числі на предмет їх належності, суд висновує, що такі документи не свідчать про безпосередній, достовірний зв'язок між зазначеними у них відомостями та, власне, обставинами безперервного володіння протягом 10 років позивачем, у тому числі його правопопередником - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), громадським будинком площею 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

Так, суд звертає увагу, що акт приймання-передачі за своїм змістом засвідчує лише передачу з балансу Бородянського райсільгоспуправління на баланс сільгосппідприємства «Дружба», зокрема, адмінбудівлі на 50 місць, попри те такий документ не містить жодних відомостей ані про місцезнаходження такої адмінбудівлі, ані про її площу, попри зазначення у такому акті місцезнаходження іншого майна, зокрема котельні, теплових мереж та ін. - в селі Здвижівка.

Також, у розрізі належності і достовірності, суд оцінює критично надану позивачем копію АВІЗО, позаяк такий документ не містить жодних відомостей про місцезнаходження і площу прийнятої на баланс сільгосппідприємством «Дружба» адмінбудівлі на 50 місць, окрім як зробленого головою та головним бухгалтером Бородянського райсільгоспуправління російською мовою запису «Сообщаем, что в 1993 году в октябре месяце, нами призведена по Вашему у нас балансовому счету безвозмедная передача:…» та, власне, зазначення назв майна, зокрема - адмінбудівлі на 50 місць, і приймаючої сторони: сільгосппідприємство «Дружба» с. Н. Залісся.

Отже, суд висновує, що акт приймання-передачі та АВІЗО не є належними та достовірними доказами заволодіння правопопередником позивача - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), та, власне, і позивачем громадським будинком площею 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2 ані у 1993 році, ані у будь який інший час надалі.

Стосовно ж наявних в матеріалах цієї справи копій договорів ВСК «Дружба» та позивача з контрагентами, датованих періодом з 2000 по 2017 роки, суд зазначає про те, що зміст:

- укладеного 31.10.2006 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як споживачем та ЗАТ «АЕС Київобленерго» як постачальником договору про постачання електричної енергії №222 разом з додатками до такого договору;

- укладеного 02.02.2007 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як абонентом та Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ «Інтренешнл Телеком'юкейшн Компані» як оператором договору про надання телекомунікаційних послуг в мережі «CDMA-Україна» разом з додатком до цього договору;

- укладеного 23.06.2010 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як абонентом та ВАТ «Укртелеком» договору №413 про надання телекомунікаційних послуг разом з додатками до цього договору, не містять жодних відомостей ані про те, що позивач, у тому числі його правопопередник - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), є володільцями/користувачами громадського будинку площею 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2, ані про те, що означеними у таких договорах послугами забезпечується уся вказана площа такої будівлі протягом строку, який би дорівнював 10 рокам сукупно чи одноразово.

Решта ж договорів стосуються передачі ВСК «Дружба» та позивачем у тимчасове користування іншим особам окремих приміщень у будівлі за адресою с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2, різною площею у різний період - 3/18/20/42/34/29,07 м.кв., а тому такі договори не підтверджують обставин безперервного володіння протягом 10 років позивачем, у тому числі його правопопередником - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), усією площею 1961,3 кв.м. громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

Такими ж доказово неспроможними, у тому числі і з огляду на відсутність у них достовірних відомостей про безперервне користування позивачем та його правопопередником усією площею будівлі 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2, визнаються судом надані позивачем копії: усіх укладених ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем з іншими особами як замовниками договорів про забезпечення електроенергією через систему електроприладів; розрахунку вартості орендної плати (орендар Бородянський вузол поштового зв'язку за 2004 р.); рахунку на оплату та податкової накладної за березень 2004 року щодо оплати оренди приміщення Бородянським вузлом зв'язку; банківських виписок по рахунках ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» та платіжних доручень; витягу з наданого ТОВ «МБЦ НЗВ «Мегаполіс» на замовлення Бородянського відділення Ощадбанку №3037 звіту №0111/07 від 01.11.2010.

До того ж внесені до таких документів відомості викликають у суду розумний сумнів про наявність та достовірність стверджуваних позивачем обставин безперервного володіння ним усією спірною будівлею протягом 10 років, позаяк:

- усі укладені ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як виконавцем з іншими особами як замовниками договори про забезпечення електроенергією через систему електроприладів не містять жодних ідентифікуючих відомостей про нерухомей майно та/або його частину, у якому позивачем безпосередньо надавались обумовлені правочинами послуги;

- розрахунок вартості орендної плати (орендар Бородянський вузол поштового зв'язку за 2004 р.) містить, зокрема, відомості про загальну площу приміщення та орендовану, відповідно: 1320 м.кв. та 124 м.кв., тоді як інших ідентифікуючих відомостей майна та його місцезнаходження такий розрахунок не містить;

- банківські виписки та платіжні доручення про сплату податку на нерухомість містять лише відомості про оплати, які жодним чином не ідентифікують та не засвідчують обставин володіння та користування позивачем та його правопопередником безперервно протягом 10 років усією площею будівлі 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

Означений же вище витяг з наданого ТОВ «МБЦ НЗВ «Мегаполіс» на замовлення Бородянського відділення Ощадбанку №3037 звіту №0111/07 від 01.11.2010 містить висновок про ринкову вартість об'єкта нежитлового приміщення загальною площею 29,07 кв.м. на першому поверсі адміністративного приміщення, яке належить ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, попри вказане такий документ не свідчить про безпосередній, достовірний зв'язок між вказаними відомостями та, власне, обставинами безперервного володіння протягом 10 років позивачем, у тому числі його правопопередником - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), громадським будинком площею 1961,3 кв.м. у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

З огляду на визначений вище момент, з якого у спорі за цією справою може бути зараховано час безперервного користування спірною будівлею - з 01.01.2001, судом відхиляються надані позивачем розрахунок вартості оренди приміщення Новозаліської с/ради за 1995-1996 рр. (орендована площа 390 м.кв.), укладений 06.10.2000 ВСК «Дружба» як споживачем та КПТМ «Бородянкатепломережа» як енергопостачальною організацією договору про постачання теплової енергії в гарячій воді разом з додатками до такого договору, а також укладений у грудні 2000 року ВСК «Дружба» як орендодавцем та ВАТ «Укрателеком» як орендарем договору оренди нежилого приміщення разом з додатками до такого договору.

Попри зазначене суд вважає за необхідне звернути увагу, що і такі документи містять відомості, які викликають у суду розумний сумнів про наявність та достовірність стверджуваних позивачем обставин безперервного володіння ним усією спірною будівлею протягом 10 років, позаяк:

- розрахунок вартості оренди приміщення Новозаліської с/ради за 1995-1996 рр. (орендована площа 390 м.кв.) не містить жодних ідентифікуючих відомостей стосовно майна (будівлі) та його місцезнаходження;

- в укладеному 06.10.2000 ВСК «Дружба» та КПТМ «Бородянкатепломережа договорі та додатках до нього об'єктом постачання послуг визначено адміністративне приміщення площею 390 кв.м.;

- в укладеному у грудні 2000 року ВСК «Дружба» та ВАТ «Укрателеком договорі оренди нежилого приміщення та додатках до такого договору вказано площу орендованого приміщення - 118 кв.м., і загальну площу споруди - 1320 кв.м.

Водночас таку ж загальну площу будівлі по вул. Кримська, 2 у с. Нове Залісся - 1320 кв.м. вказано і в укладеному 30.12.2006 ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» як орендодавцем та ВАТ «Укртелеком» як орендарем договору оренди нежилого приміщення разом з додатками до такого договору.

Стосовно ж наданого позивачем наданого на його замовлення експертною установою звіту №27/07-24-37 від 27.07.2024 слід зазначити, що такий документ, як і подана разом з ним копія витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виданого ТОВ «Агенція консалтингових послуг» (дата створення документа в системі - 31.07.2024) не є висновком судового експерта у розумінні процесуальних приписів, зокрема щодо необхідних для нього вимог: зазначення про те, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Означені документи, як письмові докази, суд також оцінює критично та відхиляє, оскільки ані зроблений експертами у такому звіті висновок про технічний стан будівлі та її відповідність наданій замовником (позивачем) проектній і технічній документації, ані сам зміст звіту не є тими відомостями, які безпосередньо та достовірно свічать про безперервне володіння протягом 10 років позивачем, у тому числі його правопопередником - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), усією площею 1961,3 кв.м. громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

У розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що експерти не робили висновку про те, що (далі -згідно змісту аргументів позивача) «…об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080), і є тим самим об'єктом загальною площею 1961,3 кв.м., який було передано на баланс Виробничого сільськогосподарського кооперативу “ДРУЖБА»», і такі доводи є лише довільним тлумаченням позивачем змісту вказаних документів.

Водночас слід зауважити, що самі по собі обставини відповідності спірної будівлі - громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2, проектній та технічній документації, до якої включено як оцінені вище судом акт приймання-передачі та АВІЗО, так і технічні паспорти за 2002, 2021 та 2022 роки, жодним чином не свідчать про те, що позивач, у тому числі його правопопередник - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), безперервно протягом 10 років, зокрема у будь-який такий 10-річний період, починаючи з 2001 року по 2024 рік, володіли усією площею 1961,3 кв.м. громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

При здійсненні оцінки означених вище звіту та витягу документів судом також враховано, що вони не можуть мати для нього заздалегідь встановленої сили тільки з тих підстав, що їх сформовано в Єдині державній електронній системі у сфері будівництва, позаяк згідно законодавчих вимог метою складення таких документів можуть бути, зокрема, визначення можливості/неможливості надійної та безпечної експлуатації майна та/або введення будівництва в експлуатацію.

Підсумовуючи все наведене, суд висновує, що усі надані позивачем акти, договори, банківські виписки, платіжні документи, звіти/висновки ані окремо, ані у сукупності не є належними та достовірними доказами, що підтверджують обставин заволодіння позивачем, у тому числі його правопопередником - ВСК «Дружба» (ідентифікаційний код 03753740), та безперервне володіння вказаниим особами протягом 10 років усією площею 1961,3 кв.м. громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2.

У розрізі зроблених вище висновків, зокрема і в частині оцінки достовірності поданих позивачем документів судом враховано, що:

- достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина, тоді як відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі;

- доступ позивача до частини приміщень у спірній будівлі, як і використання такої частини приміщень у неідентифікованій чітко площі та розпорядження нею у певний час, жодним чином не свідчить про безперервне (протягом 10 років) володіння позивачем та/або його правопопередником усією такою будівлею, зокрема у тій площі, вимогу про визнання права власності на яку за набувальною давністю заявлено за позовом у цій справі - 1961,3 кв.м.

Так, суд повторно наголошує, що під час розгляду цієї справи позивач не заперечив того, що він прагне набути право власності не на частину окремих приміщень, а на цілий об'єкт нерухомого майна, яким є адміністративна будівля/громадський будинок за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2509797932080, саме загальною площею 1961,3 кв.м.

Стосовно ж посилань обох сторін на справу №911/2190/23 та встановлені у ній, на думку сторін, преюдиційні обставини слід зазначити таке.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які були предметом судового розгляду та зазначені у резолютивній частині рішення.

Тобто, не потребують доказування ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду, тоді як оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин не має преюдиційного значення;

З огляду на вказане суд зазначає, що викладений сторонами у власних заявах по суті зміст обставин не є преюдиційним для цієї справи, оскільки за своєю суттю він є зробленим судом у описовій частині рішення викладом суті спору сторін та їхніх доводів/аргументів.

Водночас суд наголошує, що у мотивувальній частині рішення від 22.05.2024 у справі №911/2190/23, відмовляючи ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» у задоволенні позову, суд зробив саме такі висновки:

- позивачем не доведено суду належними та допустими доказами набуття Сільгосппідприємством «Дружба» права власності на спірне нерухоме майно адмінбудівлю 50 місць, та, як наслідок, не доведено суду, що ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», як правонаступник майна, усіх прав та обов'язків попередньої юридичної особи Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба», набуло право власності на спірну адміністративну будівлю громадський будинок, загальною площею 1961.3 кв. м, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2509797932080.

- ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» не надало суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, виникнення та існування в нього майнових прав на адміністративну будівлю громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: київська обл., Бучанський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2509797932080, як і не надав жодних доказів ні створення спірного нерухомого майна, ні набуття такого у встановленому законом порядку, ні передачі позивачу такого майна.

Отже, судом визнаються процесуально неспроможними та хибними усі посилання сторін, зокрема і позивача на зміст рішення у справі №911/2190/23, зокрема і щодо здійсненої судом у такій справі правової оцінки обставин перебування майна на балансі позивача.

Окремо за спором у цій справі №911/2266/24 суд вважає за необхідне звернути увагу, що у наданих позивачем договорах оренди ВСК «Дружба» та ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» вказано як власників приміщення у селі Нове Залісся, вул. Кримська, 2, що викликає у суду розумний сумнів стосовно добросовісності позивача у володінні частиною приміщень у спірній будівлі, позаяк:

- передача правопоперединку позивача певного майна з балансу на баланс не є тотожною передачі у власність такого майна;

- ототожнення особи із власником майна та усвідомлене розпорядження цим майном у відповідному статусі у правовідносинах із третіми особами суперечить правовій конструкції статті 344 ЦК України, яка передбачає саме безтитульне володіння майном, а не володіння, користування і розпорядження, що є складовим повного права власності, яке виникає з передбачених законом підстав, зокрема за набувальною давністю - за рішенням суду.

До того ж суд звертає увага на те, що перебування майна на балансі юридичної особи (товариства) є вирішальним не для визначення наявності чи відсутності у такої особи права власності на майно, а для свідчення того, що таке майно може мати та має титульного власника, оскільки особа не може отримати майно на баланс по акту приймання-передачі від уповноваженого на те органу і не бути обізнаною та/або не розуміти, хто є власником такого майна.

Так, зокрема суд зауважує, що, зокрема, адмінбудівль на 50 місць, яку позивач ототожнює, у тому числі і за площею, із спірною у цій справі будівлею загальною площею 1961,3 кв.м., згідно наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі передано не у власність ВСК «Дружба», а саме на баланс цього кооперативу, та з балансу відповідно уповноваженого органу - Бородянського райсільгоспуправління, тоді як згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.1993 №805 Положення про управління сільського господарства і продовольства обласної державної адміністрації:

- управління сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації (надалі - управління) є місцевим органом державної виконавчої влади, створюється Представником Президента України в області і підпорядковується районній державній адміністрації та Мінсільгосппроду;

- управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за ефективністю використання і збереження державного майна, закріпленого за підприємствами, установами й організаціями, що належать до сфери відання управління.

Вказане формує у суду розумний сумнів стосовно стверджуваних позивачем обставин про його необізнаність, як і не обізнаність його правопопередника із наявністю у майна - адмінбудівлі на 50 місць, титульного власника.

Поряд з тим судом оцінюються критично та відхиляються доводи позивача про те, що відсутність наразі (станом на час звернення до суду із позовом у цій справі та її розгляд) у державному реєстрі запису про право власності на спірну будівлю загальною площею 1961,3 кв.м. свідчить про відсутність власника на таке майно, позаяк державна реєстрація є похідною, а не первинною підставою виникнення/набуття права, тобто внесеним у реєстр записом держава фактично засвідчує виникнення права на підставі правовстановлюючих документів.

У розрізі вказаного судом враховано, що станом на час звернення до суду із позовом у цій справі та її розгляду рішення Бородянської селищної ради від 23.03.2023 №2958-35-VIII «Про прийняття на баланс Бородянської селищної ради та у комунальну власність Бородянської селищної територіальної громади нежитлової будівлі - громадський будинок в с. Нове Залісся по вул. Кримська, буд. №2» є чинним та у судовому порядку не визнано недійсним/не скасовано.

Посилання ж позивача на те, що за його скаргою державну реєстрацію права власності відповідача на спірну будівлю було скасовано у відповідному реєстрі судом відхиляються як неспроможні, оскільки скасування державної реєстрації права власності не впливає на легітимність вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування від 23.03.2023 №2958-35-VIII про прийняття спірної будівлі у власність територіальної громади.

Інших доказів, що підтверджують наявність підстав, необхідних для визнання за позивачем права власності на спірну будівлю в порядку статті 344 ЦК України суду не надано.

З огляду на вказане та з урахуванням обставин цієї справи в суд зазначає, що:

- алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію;

- всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з норм матеріального права та підстав вимог/заперечень сторін, які конкретизують такий предмет і він може змінюватися в процесі розгляду справи;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, тобто подані стороною документи судом оцінюються з огляду на зміст таких документів і їх взаємозв'язок із стверджуваними обставинами, з урахуванням обставин саме цієї справи, яка розглядається, а не з огляду на назву та/або вид, посилання на які можуть бути зроблені судом в інших справах;

- принцип «вірогідність доказів» можливий до застосування тоді, коли докази подають обидві сторони і суд співвідносить між собою докази обох сторін, попри те первинно неналежні та недостовірні докази не можуть оцінюватись за відповідним принципом.

При ухваленні рішення у цій справі та формуванні відповідних висновків судом також ураховано позиції судів касаційної інстанції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 та постановах Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №293/1061/21, від 06.08.2024 у справі №921/574/20(921/420/22), від 15.07.2025 у cправі №927/773/24, зокрема щодо такого:

- позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником;

- відкритість і давність користування майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами ст. 344 ЦК України якщо позивач знав, що заволодів чужою річчю;

- відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст. 344 ЦК України;

- якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Ураховуючи та підсумовуючи все наведене, суд висновує, що позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 344 ЦК України умов (критерії) володіння усією площею 1961,3 кв.м. громадського будинку у с. Нове Залісся по вул. Кримська, 2, зокрема безперервності протягом 10 років та добросовісності такого володіння, що виключає можливість визнання за ним права власності на означене майно з підстав вказаної норми права.

Звідси, оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності усіх необхідних умов для визнання за ним права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, суд ухвалює відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ “АГРОКОНТРАСТ» (ідентифікаційний код 03753740) до Бородянської селищної ради (ідентифікаційний код 04363662) про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати позивача, у тому числі і по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОКОНТРАСТ» (07811, Київська обл., Бучанський район, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2, ідентифікаційний код 03753740) до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області (07801, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Бородянка, вул. Центральна, буд. 331, ідентифікаційний код 04363662) про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2 (РНОНМ 2509797932080) відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.09.2025.

Суддя В.А. Ярема

Попередній документ
130596628
Наступний документ
130596630
Інформація про рішення:
№ рішення: 130596629
№ справи: 911/2266/24
Дата рішення: 16.09.2025
Дата публікації: 01.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про приватну власність, з них; щодо визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.03.2026)
Дата надходження: 18.03.2026
Предмет позову: про визнання права власності на майно.
Розклад засідань:
30.09.2024 11:45 Господарський суд Київської області
21.10.2024 11:45 Господарський суд Київської області
25.11.2024 10:15 Господарський суд Київської області
24.12.2024 14:30 Господарський суд Київської області
27.01.2025 10:30 Господарський суд Київської області
03.03.2025 10:45 Господарський суд Київської області
07.04.2025 10:45 Господарський суд Київської області
08.07.2025 14:30 Господарський суд Київської області
29.07.2025 16:15 Господарський суд Київської області
16.09.2025 14:30 Господарський суд Київської області
19.01.2026 11:20 Північний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОНОМАРЕНКО Є Ю
ЧУМАК Ю Я
суддя-доповідач:
ПОНОМАРЕНКО Є Ю
ЧУМАК Ю Я
ЯРЕМА В А
ЯРЕМА В А
відповідач (боржник):
Бородянська селищна рада
Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області
Бородянська селищна Рада Бучанського району Київської області
заявник:
Бородянська селищна Рада Бучанського району Київської області
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконстраст»
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "Агроконстраст"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконстраст»
позивач (заявник):
ТОВ "Агроконстраст"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтраст"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконстраст»
представник відповідача:
Бондар Роман Вікторовий
представник заявника:
Бондар Роман Вікторович
Черниш Наталія Володимирівна
представник позивача:
Адвокат Варес Марія Олександрівна
представник скаржника:
Плахін Євгеній Вікторович
суддя-учасник колегії:
БАГАЙ Н О
БАРСУК М А
ДРОБОТОВА Т Б
РУДЕНКО М А