вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2739/25
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі № 911/2739/25 за позовом
Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 13) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, код: 00022533)
до
Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1, код: 23569369)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» (07341, Київська обл., Вишгородський р-н, сільрада Жукинська, урочище Ровжі № 1, код: 32647407)
про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою та водним об'єктом,
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2739/25 за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області (надалі - заявник/прокуратура) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» про:
- усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження водним об?єктом та земельною ділянкою з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 3472, укладеного 17.06.2004 між Вишгородською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Нептун» (код ЄДРПОУ 32647407);
- усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження водним об?єктом та земельною ділянкою з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 шляхом скасування рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Вишгородського району Стукача Сергія Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52490083 від 03.06.2020, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності Вишгородської районної державної адміністрації і право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» (код ЄДРПОУ 32647407) на земельну ділянку площею 553,8676 га із кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, з одночасним припиненням права власності Вишгородської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» на земельну ділянку площею 553,8676 га із кадастровим номером 3221882800:25:052:0001;
- усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження водним об?єктом - частини Київського водосховища на р. Дніпро площею водного дзеркала 450 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 в с. Жукин Вишгородського району Київської області, та земельною ділянкою площею 553,8676 га з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Вишгородської районної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що під час укладення оспорюваного договору Вишгородською районною державною адміністрацією порушено приписи ст.ст. 120, 122 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2739/25 за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду 25.09.2025 від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрації (перереєстрації), пов'язані з відчуження, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, право власності на яку зареєстровано за Вишгородською РДА, а право користування за ТОВ «Нептун»;
2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нептун» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що основним видом економічної діяльності за КВЕДом відповідача ТОВ «Нептун» є прісноводне рибальство, перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, при цьому відповідачем не здійснюється ведення водного господарства.
За твердженнями прокурора, передача спірної земельної ділянки в суборенду, будівництво відповідачем будівель на спірній земельній ділянці та реєстрація права власності на них ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Прокурор переконаний, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб визначений заявником призведе до ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, адже до ухвалення рішення у справі відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо передачі в користування спірних земельних ділянок та їх забудови, що зробить неможливим виконання рішення суду та використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З системного аналізу наведених норм права можна дійти висновку про те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
Надавши оцінку доводам заявника наведеним у заяві, суд дійшов висновку, що ним не наведено обґрунтованих та переконливих мотивів щодо існування фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірне порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також неможливість виконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відтак наведені заявником доводи, які, як зазначає останній, викликають у нього побоювання щодо майбутнього ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення прав позивача, є лише оціночними суб'єктивними судженнями без наведення обґрунтованих припущень, які б переконливо свідчили про потенційну можливість вчинення певних дій пов'язаних з розпорядженням земельною ділянкою.
Таким чином, заявником належним чином не обґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки та заборони проводити будівельні роботи на спірній земельній ділянці, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 29.09.2025, набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник