Справа № 199/9551/25
(2/199/4724/25)
іменем України
29.09.2025
м. Дніпро
справа №199/9551/25
провадження № 2/199/4724/25
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
У липні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що з 21.04.2012 вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На теперішній час позивач самостійно займається вихованням та утриманням їх спільної з відповідачем малолітньої дитини, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
Оскільки між позивачем та відповідачем на момент пред'явлення позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання доньки ОСОБА_3 , позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення позивача до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09.07.2025 дану цивільну справу прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , актовий запис №164.
Відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей до досягнення ними повноліття.
Також судом встановлено, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у даній справі досягнуто не було та оскільки відповідач з дитиною не проживає, регулярного утримання їй не надає, то належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання дитини.
Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як встановлено судом ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає можливим стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, задовольнивши позов.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
За ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 07.07.2025 до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрація - АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б.Подорець