ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2025Справа № 910/8824/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-Центр» (03124, місто Київ, провулок Матущака Юрія, будинок 3; ідентифікаційний код 38076888)
до
Фізичної особи-підприємця Здоревського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 16 620,63 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліком-Центр» (далі - ТОВ «Ліком-Центр»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Здоревського Олександра Володимировича (далі - ФОП Здоревський О.В./відповідач) про стягнення 16 620,63 грн, у тому числі: 11 287,28 грн - основного боргу, 1 129,47 грн - інфляційних втрат, 2 305,20 грн - пені та 1 898,68 грн - 24% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №1133 від 17.11.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ФОП Здоревський О.В. відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, як вбачається із бази «Діловодство спеціалізованого суду» 12.08.2025 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 21.07.2025 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліком-Центр» (далі - постачальник) та (далі - покупець) Фізичною особою-підприємцем Здоревським Олександром Володимировичем укладено договір поставки №1133, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю товари народного споживання на умовах DDP або EXW, або FCA в залежності від узгодженого сторонами замовлення, а покупець зобов'язався приймати їх та оплачувати на умовах цього договору.
У відповідності до п. 1.3. договору асортимент та кількість товарів визначаються сторонами та узгоджуються в замовленні з урахуванням потреб покупця в товарах та можливостей постачальника у порядку, передбаченому п.1.1. та п. 1.2. цього договору, і дублюються у видаткових накладних (рахунках) на поставку. Замовлення та накладні (рахунки) є невід'ємними частинами цього договору. У разі відсутності письмового замовлення відомості, передбачені п. 1.1. та п. 1.2. цього договору, зазначаються у видаткових накладних (рахунках) на поставку.
Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. договору товари поставляються по накладним на підставі замовлень покупця на поставку. Товари поставляються в строки, попередньо узгоджені сторонами у замовленнях на поставку, при умові повного виконання покупцем умов п. 3.2. цього договору. У разі недоплати за товари покупцем в строк, вказаний у п. 3.2. цього договору, подальша його поставка покупцю з умовою відстрочки платежу може бути припинена.
Відповідно до п. 3.1. договору ціни на товари та загальна сума кожної поставки вказуються в видаткових накладних (рахунках), по яким вони поставляються. За поставлені товари покупець зобов'язаний сплатити постачальнику грошові кошти протягом 7 (семи) календарних днів з дня поставки (п. 2.3. договору) у розмірі, що зазначений у видатковій накладній (рахунку), на підставі якої (якого) поставляється товар.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що за прострочення оплати поставлених товарів (п. 3.2. договору) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов'язання покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити 24% річних.
Сторони цього договору прийшли згоди не обмежуватись шестимісячним строком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим договором, що передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. За згодою сторін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання цього договору припиняються через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 4.5. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023. В разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін на протязі 1 (одного) місяця до закінчення строку дії договору про припинення або зміну договору, строк дії договору продовжується на умовах, передбачених цим договором (п. 8.1. договору).
21.10.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11 287,28 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № БЦ-75281.
Проте, ФОП Здоревський О.В. за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ТОВ «Ліком-Центр» у розмірі 11 287,28 грн.
20.05.2025 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за поставлений товар, проте останній залишив претензію без задоволення.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №1133 від 17.11.2023 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, ТОВ «Ліком-Центр» просить суд стягнути із ФОП Здоревського О.В. борг у сумі 11 287,28 грн, пеню у розмірі 2 305,20 грн, інфляційні втрати у сумі 1 129,47 грн та 24% річних у розмірі 1 898,68 грн, нарахованих на підставі п. 4.3. договору, за період з 29.10.2024 по 11.07.2025.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 17.11.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №1133, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11 287,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №БЦ-75281 від 21.10.2024.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, відповідно до п. 3.2. договору за поставлені товари покупець зобов'язаний сплатити постачальнику грошові кошти протягом 7 (семи) календарних днів з дня поставки (п. 2.3. договору) у розмірі, що зазначений у видатковій накладній (рахунку), на підставі якої (якого) поставляється товар.
Отже, кінцевим строком оплати за товар, поставлений згідно із видатковою накладною №БЦ-75281 від 21.10.2024, є 28.10.2024, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, при цьому, на підтвердження зворотнього не надав суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ФОП Здоревський О.В. порушив умови договору поставки №1133 від 17.11.2023, а також положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 11 287,28 грн.
Крім того, ТОВ «Ліком-Центр» просить суд стягнути із відповідача пеню у розмірі у розмірі 2 305,20 грн, інфляційні втрати у сумі 1 129,47 грн та 24% річних у розмірі 1 898,68 грн, нарахованих на підставі п. 4.3. договору, за період з 29.10.2024 по 11.07.2025.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, пунктом 4.3. договору передбачено, що за прострочення оплати поставлених товарів (п. 3.2. договору) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов'язання покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити 24% річних.
Суд зазначає, що положення ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, сторони цього договору прийшли згоди не обмежуватись шестимісячним строком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим договором, що передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. За згодою сторін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання цього договору припиняються через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 4.5. договору).
Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 24% річних, передбачених п. 4.3. договору, та інфляційних втрат, і встановив, що при обчисленні 24% річних та інфляційних втрат позивачем допущено арифметичну помилку, проте заявлений розмір 24 % річних не перевищує розміру, обчисленого судом, при цьому, за розрахунком суду інфляційні втрати складають 1 104,64 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: додаткову угоду № 1 від 23.05.2025 до договору № LS-58/24-11/20 про надання юридичних послуг від 24.11.2020, укладену між Адвокатським об'єднанням «Армадум Груп» та ТОВ «Ліком-Центр» та інформаційне повідомлення про зарахування коштів №155930217 від 26.05.2025 на суму 6 500,00 грн.
Так, згідно з п. 1 цієї угоди, сторони домовилися, що АО «Армадум Груп» надає позивачу юридичні, адвокатські та правничі послуги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо: підготовки та подання позовної заяви та всіх інших необхідних документів до Господарського суду міста Києва до Фізичної особи-підприємця Здоревського Олександра Володимировича щодо стягнення заборгованості за договором поставки №1133 від 17.11.2023, з урахуванням усіх штрафних санкцій та індексу інфляції.
У п. 2 додаткової угоди №1, сторони погодили, що вартість послуг АО «Армадум Груп» за виконання завдань, визначених у п. 1 додаткової угоди, складає 6 500,00 грн без ПДВ, що підлягає сплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Отже, позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на суму 6 500,00 грн, що має наслідком задоволення цієї вимоги пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-Центр» - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Здоревського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-Центр» (03124, місто Київ, провулок Матущака Юрія, будинок 3; ідентифікаційний код 38076888) 11 287 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн 28 коп. - основного боргу, 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн 20 коп. - пені, 1 898 (одну тисячу вісімсот дев'яносто вісім) грн 68 коп. - 24% річних, 1 104 (одну тисячу сто чотири) грн 64 коп. - інфляційних втрат, 6 490 (шість тисяч чотириста дев'яносто) грн 29 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 3 023 (три тисячі двадцять три) грн 47 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК