ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2025Справа № 910/7885/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
(01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
ідентифікаційний код: 09806443)
до Фізичної особи-підприємця Захарчук Наталії Олександрівни
( АДРЕСА_1 ;
ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
про стягнення 147 649,57 грн.
Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Захарчук Наталії Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Заяви-договору №ID25100843 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" від 08.03.2024 у загальному розмірі 147 649,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 року було прийнято справу до провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7885/25, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
08.03.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та Фізичною особою-підприємцем Захарчук Наталією Олександрівною (надалі - Відповідач/Позичальник) було укладено Заяву - договір № ID25100843 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 120000,00 гривень строком користування до 07.03.2027 року, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору. Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку. Відповідно до Заяви-договору про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК», Клієнт (Відповідач) підтвердив свої обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надала відповідну згоду, що засвідчив власним підписом - копія зазначеної Заяви-договору міститься у Додатку до даної позовної заяви.
Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтверження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Таким чином Відповідач, Фізична особа-підприємець Захарчук Наталія Олександрівна, 08.03.2024 р. скористалася своїм правом та на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ID25100843 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного протоколу, сформованого на сайті https://czo.gov.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).
Кошти Відповідачем було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та в Заяві-договорі про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК», що підтверджується відповідною Випискою, отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов'язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер.
У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил. Наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права звернутись до суду за захистом та відновленням порушеного права. Позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору, в т.ч. п.п. 1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору, а також норми чинного законодавства, зокрема наступні.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, як стверджує позивач, що умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 10.04.2025 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором №ID25100843 від 08.03.2024 р., становить 147649 гривень 57 копійок, з яких: - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 116666,00 грн.; - заборгованість по простроченим процентам - 0,10 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 30983,47 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав. Кошти відповідачем-1 отримувались у передбачений Кредитним договором спосіб - надані у формі овердрафту на поточний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується відповідною Випискою.
Відповідно до п. 15.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "ТАСКОМБАНК" (надалі - Правила), Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі - Клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів (за виключенням надання фінансової допомоги) і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - Ліміт). Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "ТАС24| БІЗНЕС", мобільний додаток "ТАС24| БІЗНЕС", SMS-повідомлення або інших). Максимальний розмір Ліміту, згідно цих Правил, становить: для фізичних осіб-підприємців - 200 000 (двісті тисяч) гривень, для юридичних осіб - 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Згідно з п. 15.1.3. Правил, якість послуг які надаються Банком відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) якими регулюються правовідносини з питань надання банківських кредитів.
Відповідно до п. 15.1.4. Правил, Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди. Ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Правилами. У випадку зниження Банком Ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Правилами, Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового Ліміту в найкоротші терміни, але не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування Кредитом. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою Ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.
Згідно з п 4.1. Кредитного договору, цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.
П. 5.11 Кредитного договору передбачено, що цей Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим:
- умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач порушив договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 116666,00 грн.; - заборгованість по простроченим процентам - 0,10 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 30983,47 грн.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ФОП Захарчук Н.О. заборгованості по Кредиту у передбачені договором строки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав своїх зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 116 666,00 грн.; - заборгованості по простроченим процентам - 0,10 грн - заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) - 30 983,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захарчук Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 116 666,00 грн.; - заборгованість по простроченим процентам - 0,10 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 30 983,47 грн. та 2422,40 грн. - судового збору в розмірі
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов