Рішення від 30.09.2025 по справі 910/7996/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2025Справа № 910/7996/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/7996/25

За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Клімат»

про стягнення 29761,27 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Клімат» (далі - відповідач) про стягнення 29761,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 від 01.10.2024 не поставив обумовлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 19170,07 грн та штраф у розмірі 10591,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 відкрито провадження у справі №910/7996/25 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського (попередня назва Дружби Народів), буд. 18/7.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 була отримана відповідачем - 23.07.2025.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК Клімат» (далі - постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Вентиляційне обладнання (Вентилятори)», код ДК 021:2015 - 42520000-7 (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації.

Згідно пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 105912,00 грн (сто п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ - 17652,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 00 коп.).

За умовами пункту 5.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду.

Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Товари відвантажені постачальником з порушенням умов цього пункту договору не підлягають оплаті покупцем (пункт 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки визначається у Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього договору.

Відповідно до пункту 5.6 договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в момент передачі товарів постачальником покупцю за видатковою накладною в місці поставки.

Згідно пункту 5.7 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Умовами пункту 5.8 договору сторони визначили, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної; оригіналу рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної; оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів; документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар); інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником товарів); скановану копію сертифікату експертизи типу на електродвигун, виданого виробнику призначеним органом з оцінки відповідності типового зразку продукції, про відповідність вимогам технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1055 від 28.12.2016; скановану копію декларації про відповідність на електродвигун, яка складена виробником продукції або його уповноваженим представником, вимогам технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1055 від 28.12.2016.

Пунктом 5.13 договору встановлено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Постачальник здійснює передачу товарів покупцю на умовах цього договору на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для покупця, 1 (один) примірник для постачальника) щодо приймання товарів, в якому зазначається: місце і дата складання акта приймання товарів за кількістю та якістю, реквізити цього договору. Покупець при отриманні товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником, товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари неналежної якості.

Неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в п. 4.3, п. 5.8, п. 5.13 цього договору або відсутність хоча б одного із вказаних в цих пунктах договору документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього договору вважається порушенням постачальником умов договору, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання свого зобов'язання з оплати товарів (пункт 5.14 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору покупець зобов'язаний, зокрема, прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором; оплатити товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору, у свою чергу, пунктом 6.3 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Згідно пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по « 31» грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1 договору).

Додатком №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 від 01.10.2024 сторонами було погоджено специфікацію (далі - специфікація, додаток №1), у якій визначено найменування товару: вентилятор осьовий вибухозахищений ВО 06-300 №4 з ел. дв. 0,25 кВт/1500 об/хв ВЗВ, у кількості 6 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 14710,00 грн, загальна вартість без ПДВ - 88260,00 грн, строком поставки - 45 календарних днів з дати укладення договору, місце поставки (відвантажувальні реквізити, поштова адреса місця поставки) - с. Угерсько, Стрийського р-ну, Львівської області, 82424 АТ «Укртрансгаз».

Продовженням додатку №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 від 01.10.2024 сторонами було погоджено технічні вимоги і якісні характеристики товару «Вентиляційне обладнання (Вентилятори) код за ДК 021:2015:42520000-7».

Як зазначає позивач, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 від 01.10.2024 та підписаної специфікації, поставку обумовленого товару у встановлені строки не здійснив.

25.03.2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією №1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0102122856477 від 25.03.2025 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №0102122856477 від 25.03.2025, в якій, з огляду на те, що відповідачем не було поставлено товар у строки, визначені специфікацією, вимагав від останнього сплатити штрафні санкції.

Втім, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору визначено, що постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду.

Відповідно до підписаної специфікації до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2410000003 від 01.10.2024, сторонами визначено, що строк поставки товару протягом 45 календарних днів з дати укладення договору

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обумовлений договором товар не поставив, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Отже, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.4 договору позивачем нараховано і заявлено до стягнення пеню в розмірі 19170,07 грн за період з 16.11.2024 по 15.05.2025 (включно) та 10591,20 грн штрафу за період з 16.11.2024 по 15.05.2025 (включно) за прострочення оплати поставленого товару понад 30 днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплати штрафні санкції, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Клімат» про стягнення 29761,27 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК Клімат» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд 18/7; ідентифікаційний код 42673564) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1 ідентифікаційний код 30019801) пеню у розмірі 19170 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн 07 коп., штраф у розмірі 10591 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2025.

СуддяТ.В. Васильченко

Попередній документ
130595981
Наступний документ
130595983
Інформація про рішення:
№ рішення: 130595982
№ справи: 910/7996/25
Дата рішення: 30.09.2025
Дата публікації: 01.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.11.2025)
Дата надходження: 17.11.2025
Предмет позову: скасування судового наказу