ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/6310/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" про стягнення 200 805,65 грн та розірвання договору; за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" до фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича про розірвання договору,
за участю представників:
Підприємця: Вербицького Я.В.;
ОСББ: Гузенок В.І., Степаненка Р.О.;
У травні 2025 року фізична особа - підприємець Рудько Юрій Миколайович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" (далі - ОСББ) про стягнення з відповідача 195 671,17 грн, з яких: 192 000,00 грн - основна заборгованість за укладеним між сторонами договором про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022, 820,60 грн - три проценти річних, 2 850,57 грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просив розірвати в судовому порядку укладений між сторонами договір про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 1 червня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 червня 2025 року.
9 червня 2025 року на адресу суду від ОСББ надійшов відзив від 3 червня 2025 року, у якому останнє проти задоволення позову Підприємця заперечувало з підстав того, що спірні послуги останнім надані не були, обсяг та умови їх надання з боку ОСББ не погоджувалися. При цьому, надані з позовом Підприємця акти виконаних робіт на адресу ОСББ не направлялися та отримані не були, як, зокрема, й звіти за результатами надання спірних послуг чи претензії. ОСББ вказувало на те, що з 1 січня 2025 року послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються фізичною особою - підприємцем Старик Ольгою Юріївною за договором від вказаної дати № 01/25-1. На думку ОСББ, спірний договір є розірваним з 17 квітня 2025 року - з дати направлення ОСББ відповідного повідомлення про розірвання зазначеного правочину з проектом додаткової угоди № 2. У зв'язку з цим, позовні вимоги Підприємця є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Цього ж дня на адресу суду від ОСББ надійшла зустрічна позовна заява до Підприємця про розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 17 квітня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСББ залишено без руху та надано останньому строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
19 червня 2025 року (до початку призначеного засідання у справі) через загальний відділ канцелярії суду від ОСББ надійшло клопотання від 17 червня 2025 року № 290 про приєднання документів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в засіданні до 14 серпня 2025 року.
23 червня 2025 року на адресу суду від ОСББ на виконання вимог ухвали суду від 16 червня 2025 року надійшла заява від 19 червня 2023 року № 291 з документами для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 червня 2025 року зустрічний позов ОСББ до Підприємця прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено проведення підготовчого засідання за зустрічним позовом разом із первісним позовом на 14 серпня 2025 року.
10 липня 2025 року через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому останній вказав, що він належним чином виконував роботи за договором та погоджував з відповідачем хід виконання робіт, звітував про виконані роботи за договором, про що свідчать його повідомлення в групі застосунку Telegram. У свою чергу, факт направлення спірних актів і претензій підтверджується доданими до позову роздруківками інформації про відстеження поштових відправлень з сайту оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта". Відповідач про факт укладення договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з ФОП Старик О.Ю. не повідомляв, як і не пропонував розірвати договір з Підприємцем до 1 січня 2025 року.
8 серпня 2025 року через загальний відділ канцелярії суду та 11 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від ОСББ надійшли заяви від 7 серпня 2025 року (вхідні №№ 0710/7330/25, 0710/7350/25), у яких останній просив суд забезпечити проведення засідання, призначеного на 14 серпня 2025 року о 10:00 год, у режимі відеоконференції, а також доручити його проведення одному з наведених у заяві судів, розташованих у місті Чернігові, з урахуванням наявного у них вільного місця на час призначення розгляду справи. Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року вказані заяви ОСББ задоволено та доручено забезпечення проведення в режимі відеоконференції підготовчого засідання, призначеного на 14 серпня 2025 року, Деснянському районному суду міста Чернігова.
14 серпня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшла заява від 13 серпня 2025 року про збільшення розміру позовних вимог, у якому останній просив стягнути на його користь з відповідача 200 805,65 грн, з яких: 192 000,00 грн - основна заборгованість, 2 240,88 грн - три проценти річних, 6 564,77 грн - інфляційні втрати. Крім того, вказаний позивач просив розірвати в судовому порядку укладений між сторонами договір про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 1 червня 2025 року.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні усного клопотання представника ОСББ про відкладення засідання; про прийняття до розгляду заяви Підприємця від 13 серпня 2025 року про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 28 серпня 2025 року.
20 серпня 2025 року через загальний відділ канцелярії суду від ОСББ надійшло клопотання від цієї ж дати, у якому останнє просило суд забезпечити проведення засідання, призначеного на 28 серпня 2025 року, у режимі відеоконференції, а також доручити його проведення одному з наведених у заяві судів (місцезнаходження яких є місто Чернігів), з урахуванням наявного у них вільного місця на час призначення розгляду справи. Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року вказане клопотання ОСББ задоволено та доручено забезпечення проведення в режимі відеоконференції засідання, призначеного на 28 серпня 2025 року, Деснянському районному суду міста Чернігова.
27 серпня 2025 року через загальний відділ канцелярії суду від ОСББ надійшли письмові пояснення з клопотаннями: про встановлення додаткового процесуального строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи; про визнання участі Підприємця в судовому засіданні обов'язковою та допит останнього в якості свідка за запропонованими ОСББ питаннями.
28 серпня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшли клопотання від вказаної дати: про долучення доказів понесення Підприємцем витрат на професійну правничу допомогу; про залишення зустрічного позову ОСББ без розгляду.
У судовому засіданні цього ж дня суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 18 вересня 2025 року.
9 вересня 2025 року через загальний відділ канцелярії суду від ОСББ надійшло клопотання від 5 вересня 2025 року, у якому останнє просило суд забезпечити проведення засідання, призначеного на 18 вересня 2025 року, у режимі відеоконференції, а також доручити його проведення одному з наведених у заяві судів (місцезнаходження яких є місто Чернігів), з урахуванням наявного у них вільного місця на час призначення розгляду справи. Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року вказане клопотання ОСББ задоволено та доручено забезпечення проведення в режимі відеоконференції засідання, призначеного на 18 вересня 2025 року, Новозаводському районному суду міста Чернігова.
15 вересня 2025 року через загальний відділ канцелярії суду від ОСББ надійшли додаткові письмові пояснення з клопотаннями: про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів, встановлення додаткового процесуального строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи; про визнання участі Підприємця в судовому засіданні обов'язковою та допит останнього в якості свідка за запропонованими ОСББ питаннями.
18 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від ОСББ надійшло клопотання про стягнення судових витрат з Підприємця.
У судовому засіданні 18 вересня 2025 року суд постановив протокольні ухвали: про задоволення усного клопотання представника Підприємця про залишення без розгляду клопотання останнього про залишення зустрічного позову ОСББ без розгляду; про відмову в задоволенні клопотань ОСББ від 27 серпня 2025 року, 28 серпня 2025 року та 15 вересня 2025 року.
У цьому ж судовому засіданні представник Підприємця підтримав первісні позовні вимоги та заперечив проти зустрічного позову ОСББ. Представники ОСББ проти задоволення позову Підприємця повністю заперечували та просили задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та зустрічний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
1 липня 2022 року між ОСББ та Підприємцем було укладено договір про надання послуг № 04/2022, за умовами якого останній зобов'язався з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку, шляхом утримання й ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, надавати ОСББ послуги з комплексного управління справами останнього за адресою: місто Київ, провулок Моторний, будинки 9, 9А, - в обсязі та на умовах, визначених цим правочином, а ОСББ - прийняти й оплатити зазначені послуги.
Цей правочин підписаний Підприємцем та уповноваженим представником ОСББ, а також скріплений печаткою останнього.
Відповідно до пункту 1.3. та підпунктів 1.2.1.-1.2.10. договору Підприємець зобов'язується надати такі послуги: організація нагляду за експлуатацією й утриманням у належному стані будинків ОСББ (реалізація стратегії замовника викладена в додатку № 1 до договору); організація нагляду за наданням житлово-комунальних послуг, які надаються замовнику та власникам, співвласникам, наймачам, орендарям окремих житлових і нежитлових приміщень будинку; здійснення комунікації з виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника (прибирання, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтового та газового господарств, вивезення побутових відходів, аварійні і т.д.), штатними працівниками замовника; організація нагляду, контролю якості та періодичності надання послуг виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника; організація нагляду за діловодством замовника з питань, зазначених у пунктах 1.2.1.-1.2.4. договору; участь у підготовці й укладанні замовником/членами замовника договорів та інших документів з питань, зазначених у пунктах 1.2.1-1.2.4. договору; надання консультацій у доборі персоналу замовника, виконавців житлово-комунальних та інших послуг; забезпечення взаємодії замовника з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, монополістами-надавачами комунальних послуг і фізичними особами з питань, зазначених у пунктах 1.2.1.-1.2.4. договору; участь у засіданнях та нарадах статутних органів замовника за додатковою згодою виконавця; робота з дебіторською заборгованістю перед замовником.
Вартість послуг за договором становить 29 000,00 грн на місяць. Вартість додаткових послуг визначається для кожного виду послуг окремо та вказується у специфікації в рахунку на оплату послуг і фіксується в актах про надані послуги. Приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг до 5 числа кожного місяця у письмовій формі у двох примірниках (по одному для кожної сторони) у визначеному договором порядку. Перевірка замовником наданих послуг за складом, обсягом та якістю, а також зобов'язання виконавця з надання послуг, вважається виконаним з моменту підписання сторонами відповідного акта. Замовник, у разі відмови в підписанні акта, протягом 5-ти днів з моменту його отримання, зобов'язаний надати мотивовану письмову відмову від підписання акта з переліком виявлених недоліків. У разі отримання виконавцем мотивованої відмови, сторони складають двосторонній акт-претензію. Виконавець зобов'язується власними силами та за свій рахунок усунути виявлені недоліки у погоджений сторонами строк. Приймання-передача наданих послуг після усунення недоліків здійснюється у порядку, зазначеному в пункті 4.3. договору. Розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт. Зобов'язання замовника з оплати послуг вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок виконавця (пункти 4.1-4.8. вказаного правочину).
Відповідно до пунктів 7.1.-7.4. договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами й діє протягом 3-х років - до 31 липня 2025 року. У разі, якщо за 2 місяці до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено в письмовій формі про намір розірвання договору або необхідність його зміни, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах. Зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, за 2 місяці до цього повинна надіслати відповідні пропозиції другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Умови даного договору можуть бути змінені, а договір - розірваний, з обов'язковим підписанням додаткової угоди. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді в установлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Договір може бути достроково розірваний у наступних випадках: за згодою сторін; в інших випадках, встановлених законодавством.
Додатковою угодою від 1 березня 2023 року № 1 сторони погодили внести зміни до пунктів 2.1.13., 2.1.14. договору в частині обсягу надання обумовлених послуг, а також до пункту 4.1. цього правочину шляхом збільшення вартості таких послуг - до 48 000,00 грн на місяць.
Як зазначав Підприємець у своєму позові, у період з січня 2025 року по квітень 2025 року ним були надані обумовлені договором послуги на загальну суму 192 000,00 грн, а також складено й направлено на адресу ОСББ акти приймання-передачі наданих послуг: від 1 лютого 2025 року № 157-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 березня 2025 року № 160-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 квітня 2025 року № 163-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 травня 2025 року № 167-04/2022 на суму 48 000,00 грн. Копії вказаних актів, підписаних в односторонньому порядку Підприємцем з доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.
У своєму позові Підприємець вказав, що 3 березня 2025 року він отримав від ОСББ вимогу від 14 лютого 2025 року № 259 (копія якої також міститься в матеріалах справи), у якій останнє вимагало надати звіти, акти наданих послуг та договори, укладені на виконання умов спірного правочину, за період з 1 липня 2022 року по день пред'явлення такої вимоги. У цьому ж документі ОСББ зазначило, що у зв'язку з відсутністю звітів про надані послуги в останнього відсутні підстави для оплати таких послуг.
У подальшому, Підприємець звернувся до ОСББ з претензією від 4 березня 2025 року та листом від 13 березня 2025 року, у яких просив голову ОСББ В.Гузенок: припинити порушення умов договору; повернути договори та печатку до офісу ОСББ; припинити втручання та перешкоди в роботі Підприємця; налагодити конструктивну взаємодію в інтересах всіх співвласників ОСББ; оплатити заборгованість по наданим послугам згідно умов договору. Копії листа і претензії з доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.
Листом від 20 березня 2025 року № 270 ОСББ повідомило Підприємця про скасування довіреності від 1 січня 2025 року на представництво останнім інтересів ОСББ та зазначило, що для отримання оновленої довіреності Підприємцю необхідно з'явитись 24 березня 2025 року о 19:00 за адресою: місто Київ, провулок Моторний, будинок 9. Також ОСББ просило надати письмовий звіт про діяльність Підприємця за договором за період з січня 2025 року по лютий 2025 року на засіданні Правління ОСББ.
Листами від 24 березня 2025 року Підприємець повідомив ОСББ про неможливість бути присутнім у визначений день і час для отримання нової довіреності, а також повідомив про належне виконання своїх зобов'язань за договором. Підприємець повідомив ОСББ про намір розірвання договору з 1 червня 2025 року в зв'язку з систематичним порушенням ОСББ умов цього правочину. Копії вказаних листів з проектом додаткової угоди до договору № 2 та доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.
У матеріалах справи також містяться копії: претензії Підприємця від 9 квітня 2025 року до ОСББ, у якій повідомлено про порушення останнім умов спірного правочину; листа-пропозиції ОСББ від 5 травня 2025 року про розірвання договору з 17 квітня 2025 року.
На думку Підприємця, вказаний правочин підлягає визнанню розірваним з 1 червня 2025 року, оскільки ОСББ у відповідь на його пропозицію про розірвання договору із вказаної дати не надало жодної відповіді. Крім того, у зв'язку з непогашенням ОСББ заборгованості з оплати наданих послуг за спірним договором за період 1 січня 2025 року по квітень 2025 року на загальну суму 192 000,00 грн, Підприємцем також були нараховані та заявлені до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13 серпня 2025 року) на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) три проценти річних у розмірі 2 240,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 6 564,77 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підтвердження факту надання обумовлених договором послуг до свого позову Підприємець додав виключно копії підписаних ним в односторонньому порядку актів наданих послуг: від 1 лютого 2025 року № 157-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 березня 2025 року № 160-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 квітня 2025 року № 163-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 травня 2025 року № 167-04/2022 на суму 48 000,00 грн.
Разом із цим, пунктами 4.3. та 4.7. договору сторони прямо визначили, що приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт.
При цьому, укладений між сторонами договір не містить жодних застережень щодо можливості автоматичного прийняття ОСББ послуг Підприємця внаслідок несвоєчасного підписання/непідписання вказаних спірних актів з боку замовника, як, зокрема, й положень про обов'язок ОСББ оплатити послуги за такими актами в разі відсутності заперечень від їх підписання.
У свою чергу, передбачений пунктом 4.5. договору порядок відмови ОСББ від підписання актів не змінює встановлений у пункті 4.7. цього правочину порядок розрахунків між сторонами, а лише визначає механізм усунення виявлених недоліків послуг Підприємця.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічна норма міститься в частині 4 статті 236 ГПК України.
Судом врахована правова позиція, викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 6 грудня 2019 року в справі № 910/7446/18, на яку посилався Підприємець у своєму позові та відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Однак, суд звертає увагу на те, що спір у даній справі не є тотожним до правовідносин у вищевказаній справі, оскільки відповідні висновки Верховного Суду зроблені з урахуванням прямих приписів статтей 853, 882 ЦК України щодо обов'язку замовника прийняти виконані підрядником роботи за підписаним обома сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт або надати мотивовану відмову від їх прийняття. У свою чергу, норми статей 901-903 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини у даній справі, вказаного обов'язку замовника не встановлюють.
Разом із цим, за своєю правовою природою акт виконаних робіт або акт наданих послуг - це документи, які фіксують факт приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг від виконавця до замовника, а не їх якісні характеристики.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29 серпня 2024 року в справі № 910/13456/21.
Підписаний в односторонньому порядку акт наданих послуг не є належним доказом реального, повного та належного виконання стороною своїх зобов'язань за договором. Реальність виконання виконавцем обумовлених договором послуг повинна доводитись останнім в установленому законом порядку.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18 вересня 2025 року в справі № 906/1197/24, а також кореспондується з правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 6 грудня 2019 року в справі № 910/7446/18.
Проте жодні інші докази на підтвердження факту належного виконання Підприємцем своїх зобов'язань за договором у спірний період, у тому числі: копії записки щодо невикористаних бюджетних коштів та утворення залишку асигнувань від 13 січня 2025 року, копії заяви про закриття казначейського рахунку та супровідного листа від 23 січня 2025 року, копії письмових пропозицій по облаштуванню шаф засобів пожежогасіння, комерційної пропозиції на розміщення кав'ярні, письмових пропозицій по проведенню показових навчань, фіскальних чеків та квитанцій, пов'язаних з організацією локалізації аварії на трубопроводі у підвалі будинку, а також інших документів, на які Підприємець посилався у своєму відзиві на зустрічний позов ОСББ, - у матеріалах справи відсутні й Підприємцем до суду подані не були.
У свою чергу, наявні в матеріалах справи копії листів Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 3 вересня 2024 року № 100-11538 та Приватного акціонерного товариства "Отіс" підтверджують виключно факт надання Підприємцем обумовлених договором послуг у серпні та жовтні 2024 року. Однак, такі послуги надані поза межами спірного періоду і не є предметом даного спору.
Крім того, зміст наданих Підприємцем актів наданих послуг не дозволяє ідентифікувати, які саме послуги, визначені підпунктами 1.2.1.-1.2.10. договору, були надані ОСББ, а також їх обсяг, з урахуванням заперечень останнього.
Разом із цим, Підприємцем не доведено в установленому законом порядку факту недобросовісного ухилення ОСББ від підписання спірних актів.
Зокрема, у своєму позові Підприємець посилався на факт отримання ОСББ спірних актів та претензій за поштовими відправленнями: від 11 лютого 2025 року № 0308300075490 (вручено одержувачу 13 лютого 2025 року), від 4 березня 2025 року № 0306107310764 (вручено одержувачу 7 березня 2025 року), від 13 березня 2025 року № 0306107349210 (вручено одержувачу 17 березня 2025 року), від 24 березня 2025 року № 0306107368380 (вручено одержувачу 29 березня 2025 року), від 9 квітня 2025 року № 0306107372000 (вручено одержувачу 16 квітня 2025 року), від 1 травня 2025 року № 0306107348826 (вручено одержувачу 2 травня 2025 року).
Однак, з долучених позивачем за первісним позовом поштових накладних за вищевказаними поштовими відправленнями вбачається, що останні були направленні на адресу ОСББ із зазначенням контактної особи за номером телефону: "НОМЕР_1". У той же час, в укладеному між сторонами договорі (розділ 9 "юридичні адреси та реквізити сторін") та додатковій угоді № 1 зазначено інший контактний номер телефону ОСББ - НОМЕР_2. Докази зміни останнім своїх реквізитів (номерів засобів зв'язку) та повідомлень про це контрагента за спірним договором у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з цим, враховуючи характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо отримання зазначених поштових відправлень саме повноважним представником ОСББ.
Інші докази на підтвердження отримання ОСББ спірних актів та вимог Підприємця в матеріалах справи відсутні.
Натомість відповідно до пункту 2.1.18. договору Підприємець зобов'язався надавати необхідну інформацію в межах цього правочину на запити статутних органів замовника.
За пунктами 3.2.2., 3.2.3. вказаного правочину замовник має право контролювати якість та об'єм послуг, що надаються виконавцем протягом дії договору; отримувати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про послуги, що надаються виконавцем.
Підприємець у своєму позові не заперечував факт отримання від ОСББ вимоги від 14 лютого 2025 року № 259 (щодо необхідності надання письмового звіту за період з 1 липня 2024 року по 14 лютого 2025 року) та листа від 20 березня 2025 року № 270 (щодо необхідності прибуття 24 березня 2024 року для отримання нової довіреності та надання письмового звіту діяльності Підприємця за січень-лютий 2025 року). Копії вказаних документів були подані самим Підприємцем разом з його позовом.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що: "добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".
Однак, у порушення вищевказаних умов договору, відповідні звіти та витребовувана ОСББ інформація Підприємцем у встановленому договором порядку надана не була, у визначений день і час для отримання нової довіреності останній не прибув. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
При цьому, судом враховано, що листом від 20 березня 2025 року № 270 ОСББ також повідомило Підприємця про анулювання його довіреності з 1 січня 2025 року, у зв'язку з чим у суду наявні сумніви щодо реальності надання останнім обумовлених договором послуг з вказаної дати.
У свою чергу, надані Підприємцем скріншоти електронного листування між особами у месенджері "Telegram" не приймається судом до уваги в якості належного та допустимого доказу реальності виконання ним своїх зобов'язань за спірним правочином, оскільки зміст останнього не дозволяє ідентифікувати авторів (учасників) відповідного листування.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності спірної заборгованості в ОСББ за укладеним договором за період січень-квітень 2025 року. Відтак, вимога Підприємця про стягнення заявленої суми основного боргу є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з ОСББ основної заборгованості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні решти похідних вимог щодо стягнення з останнього сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведений спірний борг.
Також у своєму позові Підприємець просив суд розірвати зазначений договір з 1 червня 2025 року. Зокрема, останній вказав, що у зв'язку з несплатою ОСББ заборгованості за договором, 24 березня 2025 року Підприємець у порядку пункту 7.2. договору повідомив листом від вказаної дати про намір розірвати вказаний правочин з 1 червня 2025 року.
У зустрічному позові ОСББ просило суд про розірвання спірного договору з 17 квітня 2025 року. В обґрунтування свого позову ОСББ посилалося на те, що 17 квітня 2025 року воно повідомило Підприємця про небажання продовжувати дію договору та про свій намір його розірвати в порядку пункту 7.1. договору. Копія повідомлень ОСББ від 17 квітня 2025 року №№ 276, 277 з проектом додаткової угоди № 2 про розірвання договору з доказами їх направлення на адресу Підприємця наявні в матеріалах даної справи.
За частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1 статті 652 ЦК України).
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Суд звертає увагу на те, що пункт 7.1. договору передбачає механізм припинення договору виключно у зв'язку із закінченням строку дії договору - 31 липня 2025 року.
За приписами пункту 7.2. договору останній може бути достроково припинений шляхом його розірвання виключно за взаємною згодою сторін, шляхом обов'язкового підписання додаткової угоди до договору.
Однак, у матеріалах справи відсутня підписана обома сторонами додаткова угода про розірвання договору з 17 квітня 2025 року чи з 1 червня 2025 року.
При цьому, пунктом 7.2. договору чітко передбачено механізм розірвання договору за згодою сторін - шляхом направлення відповідної пропозиції про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяці до узгодженої дати його розірвання.
Судом встановлено, що ОСББ направило відповідну пропозицію про розірвання договору лише 17 квітня 2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису поштового відправлення № 0308300088826.
Інші докази повідомлення Підприємця про розірвання договору до визначеної ОСББ дати в матеріалах справи відсутні та сторонами до суду подані не були.
Відтак, враховуючи недотримання ОСББ встановленого пунктом 7.2. договору порядку розірвання договору, вимога останнього про припинення спірних правовідносин сторін з 17 квітня 2024 року є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини 1 та 2 статті 652 ЦК України).
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 ЦК України).
Підприємець наполягав на розірванні договору, зокрема, у зв'язку зі зміною істотних обставин, якими, на його думку, є наявність заборгованості ОСББ за обумовлені договором послуги.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Поняття істотності порушення договору розкривається за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відтак, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 30 січня 2018 року в справі № 908/491/17.
До інших критеріїв істотності порушення договору законом віднесено розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 року в справі № 924/522/17.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17 січня 2024 року в cправі № 916/1592/22.
Разом із цим, судом не було встановлено наявності обставин, з якими Підприємець пов'язував істотність змін у правовідносинах сторін. Спір про заборгованість ОСББ за договором у період з січня по квітень 2025 року в розумінні приписів статті 652 ЦК України не є такою істотною зміною.
Суд також звертає увагу на те, що наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору в зв'язку з істотним порушенням другою стороною умов цього договору пов'язується також з наявністю шкоди, завданої цим порушенням другою стороною зазначеного правочину.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про завдання Підприємцю шкоди внаслідок таких дій ОСББ.
Разом із цим, відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України в разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відтак, задоволення вимог Підприємця про розірвання договору в судовому порядку з 1 червня 2025 року суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства.
У свою чергу, норма Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою передбачена можливість розірвання договору з дня набрання законної сили рішенням суду або з іншої визначеної у рішенні дати (стаття 188 ГК України), на час вирішення даної справи судом втратила чинність.
Таким чином, відповідні приписи ГК України до спірних правовідносин сторін застосуванню не підлягають.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм, розірваним може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та ухвалення відповідного судового рішення) договір.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 7 серпня 2018 року у справі № 910/7981/17 та від 18 листопада 2019 року у справі № 910/16750/18.
Однак, на момент прийняття рішення суду у даній справі строк дії спірного договору вже закінчився, що є самостійною додатковою підставою для відмови в задоволенні вимоги Підприємця про розірвання договору.
Інші доводи, на які посилалося сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні як позовних вимог Підприємця, так і зустрічного позову ОСББ.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Підприємця та зустрічного позову ОСББ.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати Підприємця по сплаті судового збору за подання первісного позову, а також витрати ОСББ по сплаті судового збору за подання зустрічного позову, залишаються за заявниками та розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" про стягнення 200 805,65 грн та розірвання договору відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" до фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича про розірвання договору відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 29 вересня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко