ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.09.2025Справа № 910/6564/25
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА"
до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ"
про стягнення 1 295 292,01 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" (далі - позивач, СТОВ "ДРУЖБА-НОВА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, АТ "ДПЗКУ") про стягнення 1 295 292,01 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 (повне рішення складено 05.09.2025) позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" 1 295 292,01 грн збитків у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, 40 000,00 грн витрат на проведення судової економічної експертизи та 15 543,51 грн судового збору.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/6564/25 було надіслане до електронного кабінету позивача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" 06.09.2025.
08.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/6564/25 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва
Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 15 543,51 грн та витрат, на оплату правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн. Позивач також зазначив, що докази на підтвердження витрат на оплату правової допомоги будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.
При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/6564/25, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат в частині судового збору, поклавши судовий збір у сумі 15 543,51 грн на відповідача.
Станом на час ухвалення рішення, у суду були відсутні підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу. Однак, з огляду на зроблену позивачем у позовній заяві заяву про те, що документи на обґрунтування понесених судових витрат (правнича допомога) будуть надані до суду у строки, визначені ГПК України, судом не вирішено питання про судові витрати в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Виходячи з приписів ч. 1, 3 ст. 124, ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 244, ч. 1, 8 ст. 252 ГПК України та зроблену позивачем у позовній заяві відповідну заяву, суд відзначає, що позивач мав право подати докази на підтвердження розміру судових витрат (в частині витрат на професійну правничу допомогу) у порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
За приписами ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом враховано, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
Приписами ст. 126 ГПК України встановлено:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 10 000,00 грн позивачем було подано такі документи:
- копія Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2022, укладений між СТОВ "ДРУЖБА-НОВА" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ПРАВНИЧА КОЛЕГІЯ" (далі - Адвокатське об'єднання);
- копія Додаткової угоди №15 від 15.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2022;
- копія ордеру серії СВ №1029827 від 14.04.2025, виданого адвокатським об'єднанням адвокату Крищенко Людмилі Володимирівні на надання правничої (правової) допомоги СТОВ "ДРУЖБА-НОВА";
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000191 від 11.08.2017;
- копія Акту надання послуг № 13 від 08.09.2025 на суму 10 000,00 грн;
У рамках Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2022 та Додаткової угоди №15 від 15.04.2025 адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта під час вирішення Господарським судом м.Києва справи за позовом, поданим СТОВ "ДРУЖБА-НОВА" до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 1 295 292,00грн упущеної вигоди та судових витрат, зокрема, але не виключно: ознайомитися з матеріалами, сформувати правову позицію та процесуальну стратегію Клієнта у Справі; ознайомитись з наданими Клієнтом доказами; підготувати заяву про проведення експертизи на замовлення учасника справи; підготувати та подати позовну заяву, відповідь на відзив, за необхідності - інші заяви та клопотання, як по суті Справи, так із процесуальних питань, а також інші документи; брати участь у судових засіданнях (п. 1.1 Додаткової угоди №15 від 15.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2022)
Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди №15 від 15.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2022 вартість правничої допомоги адвокатського об'єднання, що надається клієнту згідно з цією Додатковою угодою, становить фіксований гонорар у розмірі 10 000,00 грн, що у відповідності до умов п. 4.3. Договору підлягає вирахуванню з авансу, сплаченого клієнтом за Договором.
Судом встановлено, що сторони склали та підписали Акт надання послуг № 13 від 08.09.2025 на суму 10 000,00 грн, відповідно до якого виконавцем було надано наступні роботи: представництво інтересів під час вирішення Господарським судом м. Києва справи № 910/6564/25 за позовом СТОВ "ДРУЖБА-НОВА", ознайомлення з матеріалами, формування правової позиції та процесуальної стратегії; вивчення наданих клієнтом доказів; підготовка заяви про проведення експертизи на замовлення учасника справи; підготовка та подання позовної заяви, заяви про усунення недоліків, відповіді на відзив, нотаріально засвідченого перекладу документів
Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 10 000,00 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Суд звертає увагу, що за змістом ст. 126, 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст 126 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд відзначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідний висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідач не заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначених позивачем у сумі 10 000,00 грн. При цьому судом враховано, що матеріали справи містять докази направлення відповідачу (Акціонерному товариству "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ") заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї документів.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги задоволення позову повністю, ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ" (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 1; ідентифікаційний код: 37243279) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА-НОВА" (Україна, 17600, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, селище Варва, вул.Кропиви Костянтина, будинок 59; ідентифікаційний код: 31333767) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 29.09.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА